Рішення

від 24.10.2024 по справі 766/14808/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/14808/24

н/п 2-а/766/374/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,

в присутності представників сторін

в режимі відеоконференції

представника позивача, адвоката Гапіної Н.В.,

представника відповідача Воробйової А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом доДержавної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03 червня 2024 року постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, заступником начальника ОСОБА_2 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , директор ТОВ «СІДД ТРАНС» ЄДРПОУ 40823248, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36 Д, поверх 8, 01133) визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та покладено на нього штраф у розмірі 51000,00 грн. Крім того, на підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби постановлено стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 102000,00 грн..

З наданої Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 102 000,00 грн. (з урахування стягнення подвійного розміру штрафу в порядку ст. 308 КУпАП), вбачається, що гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП. В той же час, як вбачається з доданої до позову товарно-транспортної накладної № 222203 від 18.04.2024 року, яка надана Відповідачем як документ підстава про при притягнення Позивача до адміністративної відповідальності у відповідь на адвокатський запит, підпис Позивача Осіннього С.М. на вказаній товарно-транспортній накладній відсутній. ОСОБА_1 як керівник ТОВ «СІДД ТРАНС» відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної № 222203 від 18.04.2024 не вносив, що відповідно унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на Позивача адміністративного стягнення Відповідачем за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та стягнення подвійної суми штрафу в порядку ст. 308 КУпАП.

Вказують про те, що адміністративне правопорушення неможливе, якщо відсутня одна з його складових. Отже, суб`єктом даного правопорушення, в даному випадку, має бути вантажовідправник, яким із змісту наданої Відповідачем товарно - транспортної накладної значиться ТОВ «СІДД ТРАНС». У відповідності до відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб керівником ТОВ «СІДД ТРАНС» є ОСОБА_1 . Проте, матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 вносив до товарно транспортної накладної ці відомості, оскільки його підпис на ній відсутній. В даному випадку відсутній суб`єкт, суб`єктивна сторона та об`єктивна сторона правопорушення передбачено ч. 4 ст. 132-2КУпАП, оскільки матеріали адміністративного правопорушення на підставі яких винесено постанову про накладення адміністративного стягнення не містять жодного доказу що відомості до товарно-транспортної накладної внесено Позивачем - ОСОБА_1 . При цьому, товарно-транспортна накладна № 222203 від 18.04.2024 року взагалі не містить підпису особи вантажовідправника. За таких обставин позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи та її винесенні не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Зазначають, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами ст. 286 КАС України. Окрім того ухвалою суду від того ж числа задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу за спірною постановою.

18.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив у якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначають, що 20.04.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення від 11.04.2024 № 000016. 20.04.2024 об 00 год. 30 хв. на ділянці автомобільної дороги М-15 (12 км + 125 м) було зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача та напівпричепу DAF/KOEGEL ВЕ 5699 ЕТ/ НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 . За результатом проведеної перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: навантаження на строєну вісь склало 31,6 тон при допустимих 24 тон (31,66 % перевищення), перевищення загальної маси склало 19,4 % (50,15 тон фактичної ваги при допустимих 42 тони. Статтею 132-2 КУПАП визначено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри. Отже, зазначене порушення містило ознаки такого, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст. 132-2 КУПАП. Так, згідно відомостей товарно-транспортної накладної від 18.04.2024 № 222203, під час проведення перевірки, маса брутто склала 41,92 тони, проте за результатом зважування встановлено, що загальна маса транспортного засобу склала 50,15 тон. Вантажовідправником у вказаній ТТН визначено - ТОВ СІДД ТРАНС (код ЄДРПОУ 40823248). Керівником зазначеної юридичної особи, згідно відомостей з ЄДР, є позивач: ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача підтримала розглядуваний позов, вказала про те, що ТТН на підставі якої винесено оскаржувану постанову містить відомості, які не відповідають дійсності та вона не оформлена у встановленому законом порядку, підпис у ній взагалі відсутній, а позивач жодних відомостей до вказаної ТТН не вносив. Зазначила про те, що ТОВ «Сідд Транс» не має жодного відношення до перевезення вказаного за обставинами справи вантажу.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягала на відмові у задоволенні позову підтримавши надані письмові заперечення. Вказуючи про те, що у ТТН по якій перевозили вантаж підпису дійсно не має, проте мається печатка підприємства, керівником якого є позивач по справі, тобто особа. Яку притягнуто до адміністративної відповідальності за оскаржуваною постановою.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги а також заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Вимогами ч.1ст.2 КАС Українипередбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстомКонституції Україниможна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниобумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно до вимог ч.1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1ст.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зістаттею 132-2 КУпАПвнесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені(зазначені)відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Відповідно дост.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, ч.4, ч.5, ч.7ст.258 КУпАППротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбаченихчастиною другоюстатті122-2, частинамидругою,третьоюстатті132-1,статтею132-2цьогоКодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексуабо залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбаченихстаттею 132-2цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 185-3цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбаченихстаттею 132-2цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.5ст. 276 КУпАПсправи про адміністративні правопорушення, передбаченічастиною другоюстатті122-2, частинамидругою,третьоюстатті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 132-2цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

Відповідно дост. 283 КУпАПпостанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно дост.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажу перевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу. Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові),код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Разом з тим, визначаючись щодо суб`єкта відповідальності заст. 132-2 КУпАП, як уповноваженої посадової особи вантажовідправника, суд враховує наступне.

Статтею 279-5 КУпАПпередбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2,частинами другою, третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першійстатті 14-3цього Кодексу, або вантажовідправника.

Так,статтею 132-2 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

У свою чергу, відповідно дост. 14 КУпАПпосадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Відтак застосуванняст. 132-2 КУпАПпідлягає в сукупності ізст.14 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, а самез копії постанови серії № ПС 002914 від 03.06.2024 року, винесеної заступником начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Золотарьовим С.Б., що позивач ОСОБА_1 як вантажовідправник, керівник юридичної особи ТОВ «СІДД ТРАНС» ІК 40823248, вніс відомості про масу вантажу до ТТН № 222203 від 18.04.2024, що не відповідають фактичним даним, та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові ( вагові) параметри понад 30 % .

Відтак, з матеріалів справи, а саме з оскаржуваної постанови вбачається, що товаровідправником була ТОВ «СІДД ТРАНС» КОД 40823248 згідно ТТН № 222203 від 18.04.2024.

Із вказаної товарно-транспортної накладної також вбачається, що перевезення здійснювалось автомобілем DAF номерний знак НОМЕР_3 , причіп з номерним знаком НОМЕР_2 , вантажкукурудза (25 тон). ТТН містить печатку ТОВ «СІДД ТРАНС», разом із тим вказана ТТН не підписано вантажовідправником, тобто у даному випадку це мала б бути уповноваженою особою ТОВ «СІДД ТРАНС».

При цьому позивач стверджує що ніяких ТТН за обставинами справи він не видавав.

Тобто, посадові особи відповідача притягнули ОСОБА_1 до відповідальності на підставі ТТН, без наявності у ній підпису вантажовідправника, необхідність наявності якого прямо врегульовано «Правилами перевезення вантажів» що затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 (п.11.1), що суперечитьст. 251 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до приписівст.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1,2ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних, допустимих, достовірних тадостатніхдоказів щодо скоєнняправопорушення, зазначеного у постанові.

Суд приходить до переконання про те, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2023 року № ПС 002914 тазаконність дій щодо її складення.

Суд також вважає необхідним у відповідності до вимогст. 139 КАС Українистягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті № ПС 002914 від 03.06.2024 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, заступником начальника ОСОБА_2 , якою визнано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , директор ТОВ «СІДД ТРАНС» ЄДРПОУ 40823248, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36 Д, поверх 8, 01133) винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 51000,00 грн., закривши провадження по вказаній справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в загальному розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлений 01.11.2024 року.

СуддяЛ. А. Скрипнік