Ухвала

від 21.11.2024 по справі 494/220/19

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 494/220/19

Номер провадження: 1-кп/511/38/24

21.11.2024 року колегія суддівРоздільнянського районногосуду Одеськоїобласті вскладі:судді-доповідача - ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні в залі суду м.Роздільна Одеськоїобластіклопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160260000196 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.06.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка Одеської області, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.07.2007 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 08.02.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі 26.09.2013 року апеляційним судом м. Києва вирок змінено, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, пом`якшено покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 16.05.2014 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.310, ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області на розгляді знаходиться обвинувальний акт по об`єднаному кримінальному провадженню №12018160260000196 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.310, ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений відповідними ухвалами суду. Строк дії останньої ухвали закінчується 28.11.2024 року.

Судове провадження перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення.

Зміст клопотання.

19.11.2024 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів. Дане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1ст.177КПК України, що було враховано під час обрання вказаного запобіжного заходу.

Так ризик переховування від суду обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленим неодноразово не з`являвся до суду, не має міцних соціальних зв`язків, роботи та легального джерела доходів.

Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення у якому обвинувачується останній, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 неодноразово був засуджений за злочини вказаної категорії, на даний час має не зняту, непогашену судимість, та знову вчинив кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, тому перебуваючи на волі зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним обігом наркотичних речовин.

Наразі ці ризики не зменшились та невтратили своєї актуальності.

Запобігти цим ризикам шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу, на думку, сторони обвинувачення, не можливо.

Позиція учасників в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував щодо розгляду даного клопотання, зазначивши, що йому клопотання прокурора вручено не було.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заперечував проти клопотання, зазначивши, що клопотання подано в порушення вимог закону, оскільки не було вручено його підзахисному ОСОБА_6 для завчасного ознайомлення. Просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити на підставі того, що ризики не підтверджені, та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання, в місті Березівка Одеської області.

В судовомузасіданніпрокурор ОСОБА_5 підтримавклопотанняпрокурора ОСОБА_9 тапросивйогозадовольнитизпідстав зазначенихвклопотанні. При цьому прокурор ОСОБА_5 вказав, що клопотання надіслано на адресу ДУ "ОСІ" електронною поштою 19 листопада 2024 року, для вручення ОСОБА_6 , про що надав підтверджуючі докази.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Колегія суддів наголошує на тому, що під час розгляду клопотання та прийняття рішення, суд ураховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду від 02.03.3022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» при розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали справи, зокрема і судові рішення у формі, в якій вони внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

Висновки колегії суддів за результатами розгляду клопотання покурора.

Вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Так, судом встановлено,що ОСОБА_6 обвинувачується увчиненні тяжких злочинів, зокрема за ч.3 ст.307 КК України за яким за законом передбачене покаранняу видіпозбавлення воліна строквід 9 до12років. Враховуючи тяжкість передбаченого покарання, обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду.

Судом також враховується, що ОСОБА_6 проживає без реєстрації у Березівському районі Одеської області, зареєстрований у інший місцевості, а саме у місті Києві, не працює, не одружений, утриманців не має, а тому є особою, що не має міцних соціальних зав`язків. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за незаконні дії у сфері наркотичних засобів, а тому може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.

Таким чином судом встановлено та прокурором доведено в судовому засіданні, що дані ризики не відпали та продовжують існувати і на теперішній час.

Підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, судом не встановлено.

Також, суд наголошує на тому, що при розгляді даного клопотання, судом не встановлено підстав його незаконності, оскільки в матеріалах справи є підтвердження про належне вручення обвинуваченому клопотання прокурора у визначений законом строк.

Колегія суддів вважає, що обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_6 і під час слухання справи у суді не наддасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, судом звертається увага що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому був визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на даний час підстав для зміни запобіжного заходу не має, а навпаки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Крім цього, колегія суддів вважає, що у зв`язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану вказані ризики лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя порушено.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Таким чином, при розгляді можливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, врахувавши особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою та застава.

Пункт 3 частини 5 статті 182 КПК України визначає, що розмір застави визначається у таких межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому, на виконання положень частини третьої статті 183 КПК України, колегія суддів вважає можливим визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року), що становить 242240,00 гривень, та покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язки, визначені діючим процесуальним законодавством.

Судом встановлено, що клопотання яке розглядається в суді, надіслано на адресу Роздільнянського районного суду та ДУ "Одеський слідчий ізолятор" засобами електронної пошти 19.11.2024 року, про що прокурором надано відповідну довідку (т.12).

На момент розгляду даної справи термін тримання ОСОБА_6 під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити відноснообвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.310, ч.3 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят) днів - до 19.01.2025року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпеченнявиконання обвинуваченим ОСОБА_6 , обов`язків, передбаченихКПК України, у розмірі 80розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року) в сумі 242240,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в термін дії ухвали.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , наступні обов`язки: не відлучатисябез дозволусуду ізмісця проживання;-повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання;заборонити спілкуваннязі свідками,іншими учасникамикримінального провадження,у якомувін обвинувачується;прибувати закожною вимогоюсуду;здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 , вважається таким,до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню в частині обрання запобіжного заходу після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому.

Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 21 листопада 2024 року

Суддя:доповідач ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3