Рішення

від 21.11.2024 по справі 514/1437/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1437/24

Провадження по справі № 2/514/493/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Тончевої Н.М.

при секретарі - Чернєвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тарутинська селищна рада в особі органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:

позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1600 гривен щомісячно на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30 вересня 2013 року заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеса шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, з того часу ОСОБА_3 мешкає разом з позивачем та перебуває на повному її утриманні. Відповідач, мешкає окремо, свої батьківські обов`язки відносно дитини не виконує, у вихованні дитини участі не приймає, ніякої матеріальної допомоги дитині не надає, змінювати своє відношення до дитини не збирається.

Враховуючи викладене, з метою захисту прав дитини, позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та розглянути справу за її відсутністю.

Представник третьої особи, а саме орган опіки та піклування Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області до судового засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просила судове засідання провести за її відсутністю, з позовними вимогами згодна, заперечує щодо їх задоволення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, за адресою місця проживання, однак на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_2 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2011 року за актовим записом №687 Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання отримала прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06 липня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси №521/10452/13-ц від 30 вересня 2013 року шлюб, зареєстрований 09 грудня 2011 року за актовим записом №687 Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розірвано.

Згідно довідки виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №1711/792-22 від 30 травня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає без реєстрації в будинку АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 17 червня 2024 року, остання фактично мешкає в будинку АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в будинку наявні меблі та побутова техніка, створені всі необхідні умови для проживання, навчання та дозвілля дитини, дитина забезпечена сезонним одягом, повноцінним харчуванням.

Згідно характеристики Березинського старостинського округу Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області на ОСОБА_1 , остання проживає без реєстрації на території селищної ради, працює не офіційно та має стабільний дохід, дитині приділяє багато уваги, відносини у сім`ї добрі та спокійні, скарг на сім`ю не надходило.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 6-В класі Одеської гімназії №120 за дистанційною формою здобуття освіти, має середній рівень знань, аналітичне мислення, відповідальна, батько не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться її успіхами, не відвідує батьківські збори.

01 серпня 2024 року службою у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимог позивача про позбавлення відповідача батьківських прав, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Проте жодного з покладених законом на батьків обов`язків відповідач не виконує, з дитиною не проживає, станом здоров`я, успіхами дитини, її долею не цікавиться, участі у вихованні не приймає, вихованням не займається, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 15,16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивач в даному конкретному випадку є суб`єктами звернення до суду з питань позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дитини ОСОБА_3 , оскільки є матір`ю дитини та дитина мешкає разом з нею, перебуває на її утриманні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначену вимогу слід задовольнити, так як позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 є доцільним та відповідає найвищим інтересам останньої.

Статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною.

Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Суд звертає увагу також на зміни в законодавстві України, що набрали чинності 09 липня 2017 року, та які мають на меті покращити захист права дітей на належне утримання (аліменти).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений сторонами відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, наведені сторонами обставини, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1600 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Крім того, згідно п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони пропорційно до задоволеною чи відхиленої частини вимог.

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом 05 вересня 2024 року.

Згідно п.п.2 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на 26 лютого 2024 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень. Враховуючи вище викладене розмір судового збору по даній категорії справ складає - 1211 гривень 20 копійок.

Тож, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168, 169 СК України, ст. ст. 12, 13, 81,89, 141, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тарутинська селищна рада в особі органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1600 гривень, але не менш, ніж 50 % (п`ятдесяти відсотків) встановленого Законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 вересня 2024 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М. Тончева