Постанова

від 12.11.2024 по справі 612/892/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Харків

справа № 612/892/23

провадження № 22-ц/818/2950/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Тичкової О. Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н. П.,

за участю секретаря Волобуєва О.О.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіївка Перша»

третя особа: Фермерське господарство «Агроудар»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіївка Перша» на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 07 березня 2024 року у складі судді Масло С.П.,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320686300:03:000:0271, площею 5,1674 га від 04.01.2021, яка знаходиться в оренді у ТОВ «Софіївка перша».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що щозгідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 038128 від 25.01.2007 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320686300:03:000:0271, площею 5,1674 га, яка розташована на території Софіївського старостинського округу Лозівського району ( надалі Земельна ділянка).

20.08.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Софія-Близнюки» було укладено договір оренди Земельної ділянки строком на 15 років, який було зареєстровано 29.10.2010 року. Оскільки з 2020 року ОСОБА_1 не отримував орендну плату, він звернувся до державного реєстратора щодо отримання інформації щодо належної йому земельної ділянки. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 320253745 від 16.01.2023 року, 11.03.2021 року відбулась державна реєстрація угоди між ОСОБА_1 та ТОВ «Софія-Близнюки» від 04.01.2021 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.08.2009 року. Угоду від 04.01.2021 року про розірвання договору оренди від 20.08.2009 року ОСОБА_1 не підписував. Також згідно інформаційної довідки № 320253745 від 16.01.2023 року,11.03.2021року відбулась державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 04.01.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Софіївка перша» на 7 років. Договір про оренду Земельної ділянки від 04.01.2021 року ОСОБА_1 також не підписував. Крім того, згідно інформаційної довідки № 320253745 від 16.01.2023 року, 11.03.2021 року відбулась державна реєстрація договору суборенди земельної ділянки від 04.01.2021 року укладеного між ТОВ «Софіївка перша» та ФГ «Агроудар» строком на 7 років.

Починаючи з 2020 року орендну плату за користування Земельною ділянкою ОСОБА_1 не отримує, тому просив розірвати договору оренди землі від 04.01.2021 року, через суттєве порушення істотних умов договору.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 07 березня 2024 року позовні вимоги задоволено, розірванодоговір оренди землі від 04 січня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софіївка Перша » на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:03:000:0271; площею 5,1674.

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіївка перша» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі1073 грн. 60 коп.

Рішення мотивовано тим, що підстави позову знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Несплата відповідачем орендної плати протягом 2 років (2021-2022 роки) у строки, встановлені договором, є систематичною несплатою відповідачем орендної плати (невиконанням обов`язків, передбачених умовами договору) та відповідно істотним порушенням відповідачем договору, що відповідно до п. "д" частини 1 ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ст. 651 ЦК України є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, який був укладений 04.01.2021 року.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Софіївка Перша» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скаргамотивована тим,що відповідача небуло повідомленоТОВ прочас тамісце розглядусправи,ТОВ неотримувало позовну заяву таухвалу провідкриття провадження,чим порушенойого право наподання доказівта своїхзаперечень протипозовних вимог.Доданими доапеляційної скаргидоказами підтверджується,що навиконання укладеногоміж сторонамиу справідоговору оренди за 2021 рік позивачем отримано 2,500 тон пшениці 25.09.2021 року, за 2022 рік 3000 тон пшениці 06.10.2022 року, за 2023 рік у сумі 10000 грн дата не зазначена, але відомість датована 06.10.2023 року.

Крім цього, відповідно до довідки голови ФГ «Агроудар» за період з 2022 року по 2024 року сплачено до бюджету 107798, 39 грн за договорами суборенди з ТОВ «Софіївка Перша», в тому числі і за земельну ділянку з кадастровим номером 6320686300:03:000:0271. Також, електронний витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом та сплати єдиного внеску станом на 01.05.2024 року свідчить про відсутність заборгованості по сплаті будь-яких платежів. При цьому суд в описовій частині рішення зазначає про укладення договору суборенди земельної ділянки, але відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за спірний період за суборендарем ( ФГ «Агроудар») не перевіряв та відповідно не врахував при ухваленні рішення № 612/892/23.

Тому, судом не повно встановлені обставини у справі та ухвалено рішення що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. Посилається на те, що судом повно та всебічно встановлені обставини справи. Заперечував проти достовірності наданих відповідачем доказів на підтвердження виплати йому орендної плати та просив витребувати у відповідача оригінали цих доказів з метою проведення почеркознавчої експертизи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ТОВ необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про його необізнаність про існування дійсного спору та неналежне повідомлення про час та місце судового розгляду.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено статтями 128, 130 ЦПК України.

Частиною 2 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною 5 вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.

Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №296/9824/19 (провадження №61-13685св20).

У постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) зазначено, що відмітки «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки; Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України.

Матеріали справи містять докази направлення судових повісток про виклик відповідача у судове засідання за його юридичною адресою, що повернулись до суду з відміткою : « адресат відсутній» та свідчать про належне повідомлення ТОВ про час та місце судового розгляду (т. 1 а.с. 113, 170 - 171, 184).

До повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,1674 га, кадастровий номер 6320686300:03:000:0271, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №038128 від 25.08.2007 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320253745 від 16.01.2023.

З актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права від 11.03.2021 вбачається, що відносно земельної ділянки площею 5,1674 га кадастровий номер 6320686300:03:000:0271: 1) 24.12.2020 за №39998674 зареєстроване інше речове право право оренди земельної ділянки відповідно до Договору від 29.11.2010 (строк 15 років), дата закінчення дії 29.11.2025, з правом передачі в піднайм (суборенду); орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Софія Близнюки»; земельна ділянка на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області; 11.03.2021 припинено інше речове право право оренди земельної ділянки на підставі Угоди про розірвання договору оренди від 04.01.2021 (орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Софія Близнюки»); 2) 24.12.2020 за №39998798 зареєстроване інше речове право право оренди земельної ділянки, суборенда відповідно до Договору суборенди від 02.03.2020 (строк 5 років 8 міс. 27 дн.), дата закінчення дії 29.11.2025, піднайм, орендодавець ТОВ «Софія Близнюки», орендар ТОВ «Агропродукт Поділля»; 11.03.2021 припинено інше речове право; 3) 11.03.2021 за №40979040 зареєстроване інше речове право право оренди земельної ділянки відповідно до Договору оренди землі від 04.01.2021 (строк 7 років), дата закінчення дії 04.01.2028, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Софіївка Перша».

Відповідно до Угоди від 04.01.2021 про розірвання договору від 20.08.2009, ОСОБА_1 та ТОВ «Софія - Близнюки» достроково розірвано договір оренди земельної ділянки від 20.08.2009.

04.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Софіївка Перша» було укладено Договір оренди землі строком до 04.01.2028 по земельній ділянці площею 5,1674 га кадастровий номер 6320686300:03:000:0271 ( надалі Договір).

Відповідно до п. 4.1. даного Договору, орендна плата встановлюється у розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 2.4 цього договору та сплачується в національній валюті України гривні. Орендна плата переглядаєтся щорічно в залежності від коефіцієнту індексації грошової оцінки землі без внесення змін до цього договору. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій формах або шляхом поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до п. 4.3 даного Договору, орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня кожного відповідного року оренди.

Відповідно до п. 10.2 даного Договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 13.3 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та вразі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

04.01.2021 між ТОВ «Софіївка Перша» та ФГ «Агроудар» було укладено Договір суборенди землі, згідно якого, в суборенду передано земельну ділянку площею 5,1674 га кадастровий номер 6320686300:03:000:0271. Строк дії договору до 04.01.2028.

Згідно даних відповіді на запит від 02.10.2023 №2040-2023-0006238 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та війського збору за період з 1 кварталу 2020 року по 02 квартал 2023 року (запит правоохоронних органів, СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області) вбачається, що у ОСОБА_1 в 1 кварталі 2020 року від ТОВ «Софія - Близнюки» отримав 6828,48 грн. за надання майна в лізинг, з 2 кварталу 2020 року по 2 квартал 2023 року відсутні будь які доходи.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 651 ЦК передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно вимог статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 499/895/19.

Факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок зазначений у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року № 527/603/17, від 04 листопада 2022 року у справі № 131/891/19-ц (провадження № 61-10510св21), від 21 червня 2024 року у справі № 158/1877/23 (провадження № 61-5616св24), від 10 квітня 2024 року у справі № 322/232/21 (провадження № 61-4898св23), від 29 листопада 2023 року у справі № 132/2265/21 (провадження № 61-11402св22), від 01 лютого 2023 року у справі № 485/1697/20 (провадження № 61-13925св21).

За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи свідчать про те, що у період з 2021 року по 2022 рік орендарем ТОВ «Софіївка Перша» систематично порушувались умови укладеного між сторонами у справі Договору оренди щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 ..

Доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в рахунок орендної плати за Договором позивачем 25.09.2021 року було 2,500 тон пшениці, 06.10.2022 року 3000 тон пшениці за 2022 рік та сплачено орендна плата у розмірі 10000 грн за 2023 рік не підтверджено належними доказами.

Так, ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у відповідача були витребувані оригінали документів на які ТОВ посилається як на доказ оплати орендної плати, зазначена ухвала отримана представником відповідача через систему електронний суд, що підтверджується даними довідки про доставку електронного документа від 30.10.2024 ( т.2 а.с. 155). Проте всупереч вимог ст. 84 ЦПК зазначена ухвала відповідачем не виконана, про неможливість надання оригіналу письмового доказу чи додаткового строку для його надання суду не повідомлено.

Інші надані відповідачем докази на підтвердження сплати орендної плати не стосуються правовідносин що виникли між сторонами у справі, тому не є належними.

Тому судова колегія вважає недоведеними обставини щодо сплати орендної плати за договором на які посилається відповідач в якості доводів апеляційної скарги та заперечень проти позову.

В супереч вимог ст..ст.12,81 ЦПК України відповідач не надав суду доказів про вчинення ним дій для належного виконання свого обов`язку щодо сплати орендної плати у спосіб та строки, передбачені Договором.

За таких обставин суд правильно встановив характер спірних правовідносин, що виникли у зв`язку із виконанням укладеного між сторонами Договору та обґрунтовано вважав доведеним факт порушення відповідачем істотної умови Договору щодо сплати орендної плати, що та задовольнив позов з підстав встановлених п. "д" частини 1 ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ст. 651 ЦК України.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права , що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Підстави для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381, 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіївка Перша» - залишити без задоволення.

Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 07 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

О.В. Маміна

Судді Н. П. Пилипчук