Ухвала

від 20.11.2024 по справі 179/1761/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 179/1761/21

провадження № 61-13934ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника Сільськогосподарського кооперативу «Україна» - адвоката Салтисюка Юрія Валерійовича, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у справі за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Україна» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Сільськогосподарського кооперативу «Україна» (далі - СК «Україна») - адвоката Салтисюка Ю. В., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків щодо обґрунтованості сплаченого судового збору, повідомлення вартості спірного майна, подання уточненої касаційної скарги та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

У листопаді 2024 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року, а саме: подана уточнена касаційна скарга, заява про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду, також заявник повідомив, що ціна позову становить 52 865,26 грн, що є вартістю спірної земельної ділянки.

Недоліки касаційної скарги усунуто частково, з огляду на таке.

Додатково обґрунтовуючи раніше подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки на момент проголошення Дніпровським апеляційним судом судового рішення 09 липня 2024 року безпосередньо СК «Україна» не зареєстрував особистий електронний кабінет в ЄСІТС, відповідний кабінет був зареєстрований лише 11 липня 2024 року.

Водночас, незважаючи на наявність у адвоката Салтисюка Ю. В. зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», він як користувач, в межах цивільної справи № 179/1761/21, не був автентифікований ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом, а отже не мав доступу до матеріалів цивільної справи в електронному вигляді та відповідно не отримував повідомлень (судових рішень), надісланих до електронного кабінету.

На переконання адвоката, виключно за умови проведеної автентифікації судом, в провадженні якого перебуває справа, користувач ЕСІТС має можливість ознайомлюватися з рухом справи та ухваленими судовими рішеннями.

Залишаючи без руху касаційну скаргу СК «Україна», Верховний Суд констатував, що касаційна скарга подана з тривалим пропуском процесуального строку, при цьому, усуваючи недоліки касаційної скарги, заявник повідомив, що був присутнім під час проголошення судового рішення апеляційного суду.

Доводи клопотання, що СК «Україна» зареєстрував електронний кабінеті в підсистемі «Електронний суд» лише 11 липня 2024 року не мають правового значення, оскільки починаючи з 21 лютого 2024 року наявність, зокрема,

в юридичної особи, електронного кабінету, за загальним правилом, є обов`язковою.

А отже, якщо особа, яка входить в перелік осіб, визначених частиною шостою статті 14 ЦПК України, на яких покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет, не зареєструвала електронного кабінету, несе відповідні негативні ризики під час реалізації нею процесуальних прав, як то оцінка судом обставин поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Іншій доводи клопотання Верховний Суд відхиляє, з огляду на таке.

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2).

Відповідно до підпункту 5.6 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет», пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Права користувача - сукупність дій, які користувач має право здійснювати в підсистемах ЄСІТС після своєї автентифікації, в тому числі відповідно до диференційованих прав доступу (підпункт 5.12 Положення).

Згідно з пунктом 13 Положення для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації, або інтегровану систему електронної ідентифікації (id.gov.ua).

Доступ до підсистем (модулів) ЄСІТС, крім вебпорталу, здійснюється за допомогою Електронного кабінету після обов`язкового проходження особою процедури реєстрації або автентифікації. Автентифікація користувача здійснюється на початку кожної сесії роботи в ЄСІТС (пункт 18 Положення).

Наведене свідчить про безпідставність доводів адвоката Салтисюка Ю. В., що процедура автентифікації користувача покладається саме на суд, адже у сукупності вимог підпункту 5.5 Положення (ідентифікаційні дані особи) та підпункту 5.6 Положення (особа, яка пройшла автентифікацію), слід дійти висновку, що доступ судом до матеріалів справи може бути надано особі після ідентифікації, реєстрації та автентифікації особи в системі ЄСІТС, які вона вчиняє самостійно, а у разі, коли вказані правила (Положення) почали діяти після відкриття провадження в справі, особа, яка зареєстрована в системі «Електронний суд», з метою отримання доступу до електронної справи, повідомляє суду свої ідентифікаційні дані, які вносяться судом у відповідну систему документообігу.

У сукупності наведених обставин, заявником не підтверджено доказами пропуск строку на оскарження судового рішення апеляційної інстанцій.

Ураховуючи безповоротність процесуальної дії у вигляді поновлення пропущеного строку, Верховний Суд не може керуватися високою вірогідністю обставин на користь особи, яка просить вчинити таку процесуальну дію, тому, у цьому випадку, наявність певних обставин має бути підтверджена саме особою, яка клопоче перед судом про поновлення строку.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

У зв`язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 23 жовтня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано повністю, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Сільськогосподарського кооперативу «Україна» - адвоката Салтисюка Юрія Валерійовича, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара