Ухвала

від 21.11.2024 по справі 158/3480/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3480/24

Провадження № 1-в/0158/88/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Луцького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024 за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, -

в с т а н о в и в :

До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло подання начальника Луцького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024 за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Подання мотивує тим, що на обліку у відділі перебуває звільнений від відбування покарання з випробуванням засуджений ОСОБА_5 , відповідно до вироку Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024. Посилаючись на вимоги п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ч. 2 ст. 74 КК України просить звільнити останнього від призначеного покарання, у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Представник Луцького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області у судове засідання не з`явився, подано до суду заяву про розгляд подання без участі представника, заявлені вимоги підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор подання підтримав з підстав у ньому наведених.

Дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи №22/2024, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що 09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення (12.11.2023 року, 12.12.2023 року) ОСОБА_6 діяння, за яке вона засуджена вищевказаним вироком суду від 27.03.2024 року, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 2684 грн.

Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024, ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, тривалістю 2 роки.

Водночас, вартість викраденого майна, що встановлена вищевказаним вироком суду від 28.02.2024 становила 1462,67 грн.

У свою чергу, вироком Маневицького районного суду Волинської області від 02.08.2023, ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, тривалістю 1 рік. Таким чином, іспитовий строк за вказаним вироком закінчився 02.08.2024.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджений до покарання за вчинення діяння, що мало місце 04.06.2023, кримінальна караність якого законом усунена, суд прийшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає до задоволення, у зв`язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вищевказаним вироком Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024.

Оскільки, вироком Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 призначено остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначене вироком Маневицького районного суду Волинської області від 02.08.2023, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, тривалістю 1 рік.

Суд у цьому випадку вважає, що норми ч. 4 ст.70 КК України застосуванню не підлягають та покарання призначене вироком Маневицького районного суду Волинської області від 02.08.2023 у виді 5 років позбавлення волі, із рішенням про звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік підлягає самостійному виконанню.

Оскільки, іспитовий строк за вказаним вироком закінчився 02.08.2024, засудженого ОСОБА_5 слід вважати таким, що відбув покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. ст. 336, 537, 539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 28.02.2024 за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Вважати засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироком Маневицького районного суду Волинської області від 02.08.2023, таким, що відбув покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1