Рішення

від 30.10.2024 по справі 199/9440/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 199/9440/23

Провадження № 2/175/164/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 жовтня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретареві Бабко-Малій В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Слобожанське у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням.

06 листопада 2023 року позивач Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року матеріли позовної заяви були направленні за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

26 січня 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням.

Цього ж дня було проведено автоматизований розподіл справи та визначено головуючим суддею Бойко О.М.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по даній справі.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області матеріальні збитки завдані рибному господарству держави у розмірі - 55284,00 грн. та судові витрати.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 27 квітня 2023 року в справі №175/1161/23 винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18.01.2023 року о 15 год. 00 хв. у Дніпропетровській області, на р. Кільчень, Дніпровського району на території садового товариства «Кільчень» було виявлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював лов риби забороненим знаряддям лову - сітками жилковими у кількості 7 шт. Виловлена риба: окунь 14 шт.; карась сріблястий - 4 штуки; плітка - 2 шт.; краснопірка 1 шт.

У результаті протиправних дій ОСОБА_1 здійснив незаконний вилов живих водних біоресурсів - риби загальною кількістю 21 одиниця, чим спричинив збитки рибному господарству держави на суму 55 284, 00 грн. що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, та постановою про притягнений до адміністративної відповідальності від 27.04.2023 року в справі № 175/1161/23 винесену Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Па даний час шкода у розмірі 55284,00 грн. завдана рибному господарству України, відповідачем добровільно не відшкодована.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив справу розглянути без його участі. Підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час і дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд вжив всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача, тому вважає можливим розглянути справу у відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 27 квітня 2023 року в справі №175/1161/23 винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-ІІІ, п.5.1 Правил любительського та спортивного рибальства та інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., органи рибоохорони є територіальним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, до повноважень якого належить державний контроль у галузі охорони, використання і рибальства.

Відповідно до стані 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України - природні ресурси її континентальний шельф, виключної (морської) економічної зони є об`єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власник здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Державне агентствоз розвиткумеліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони. використання та відтворення водних біоресурсів.

18.01.2023 року о 15 год. 00 хв. у Дніпропетровській області, на р. Кільчень, Дніпровського району на території садового товариства «Кільчень» було виявлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював лов риби забороненим знаряддям лову - сітками жилковими у кількості 7 шт. Виловлена риба: окунь 14 шт.; карась сріблястий - 4 штуки; плітка - 2 шт.; краснопірка 1 шт.

У результаті протиправних дій ОСОБА_1 здійснив незаконний вилов живих водних біоресурсів - риби загальною кількістю 21 одиниця, чим спричинив збитки рибному господарству держави на суму 55 284, 00 грн. що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, та постановою про притягнений до адміністративної відповідальності від 27.04.2023 року в справі № 175/1161/23 винесену Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. ст. 68. 69. 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону «Про тваринний світ» підприємства, установи організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну наслідок порушення ними вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

За правилами частини 1 ст. 40 КУпАП, якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час накладання стягнення за адміністративне правопорушення мас право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міжміського суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною дутою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 40 КУпАП в усіх інших випадках, питаний про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 6 статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України, вказує, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав: при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Кошти від санкцій, що застосовуються за рішенням судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади, є доходами державного бюджету і перераховуються до місцевого та державного бюджету України.

Згідно п. 7 постанови пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності і або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з цим, вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу встановлена постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області районного суду № 175/1161/23 від 27.04.2023 в силу вимог ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов`язок відповідача відшкодовувати збитки, заподіяні незаконним виловом живих біоресурсів.

Па даний час шкода у розмірі 55284,00 грн. завдана рибному господарству України, відповідачем добровільно не відшкодована.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ії право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідного правового висновку щодо застосування вказаної норми права до аналогічних спірних правовідносин дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі №61-24141 св 18.

Відповідно до ст.13 Конституції України, ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об?єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об?єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється позивач за подання позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму, встановлено на 01 січня поточного року.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь Держави підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 258-268 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Управління Державного агентстваз розвиткумеліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уДніпропетровській областідо ОСОБА_1 ,про відшкодуванняматеріальних збитків,завданих державіадміністративним правопорушенням задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40995974, матеріальні збитки завдані рибному господарству держави у розмірі - 55284,00 грн.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40995974, судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровськогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Бойко