Рішення

від 20.11.2024 по справі 234/15090/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/15090/21

Провадження № 2/202/2203/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

20 листопада 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого суддіМарченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивач в особі свого представника адвоката Берзіня С.Л. звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В своєму позові позивач зазначає, що 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. був виданий виконавчий напис, зареєстрований за № 169300, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a> заборгованості в розмірі 11917 грн. 50 коп. та плати за вчинення виконавчого напису 1200 грн., а всього 13117,50 грн.

З даним виконавчим написом він не згодний, вважає, що виконавчий напис вчинений із порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

На думку позивача, нотаріус не переконався у безспірності заборгованості.

Крім того, на час видачі виконавчого напису діючим законодавством серед переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не було передбачено кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально.

Повідомлення про заміну кредитора та вимогу про усунення порушення не отримував.

За цих підстав позивач просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 15.06.2021, зареєстрований у реєстрі за № 169300, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2021 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2021 року у справі були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Водночас згідно з цим рішенням Вищої ради правосуддя Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Отже, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Зазначена справа була передана за підсудністю Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, ухвалою якого від 25 грудня 2023 року справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Копії документів по справі були вручені представнику відповідача 20.02.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не надав.

У судове засіданні позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі.

В свою чергу, відповідач ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», будучи повідомленим про розгляд справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом було проведений заочний розгляд справи на підставі наявних у справі даних та доказів.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид С.М. в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено,що 15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. був виданий виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за номером 169300 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», яке є правонаступником ТОВ «ГОУФІНГОУ», яке, в свою чергу, є правонаступником ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», заборгованості за кредитним договором № 2634900438/256068 від 03.03.2020 року в загальній сумі 11917 грн. 50 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 3500 грн., суми заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 8417 грн. 50 коп.. Також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису, а всього 13117 грн. 50 коп.

Вирішуючи спір між сторонами, суд ураховує, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й крім того бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частини), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Слід відзначити, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.

На переконання суду, в даному випадку при вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника.

Відповідачем не надано доказів, що нарахування вказаної заборгованості позивачу здійснено з урахуванням умов кредитного договору.

Крім того, не надано доказів вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором.

Більш того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів № 662 від 26.11.2014 року Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Отже, з 22.02.2017 року втратив чинність п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис, який оскаржується, вчинений нотаріусом 15.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватися до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Разом із тим, відповідачем не надано доказів щодо нотаріального посвідчення кредитного договору, на підставі якого нотаріусом виданийо виконавчий напис.

За таких обставин суд вважає недоведеним дотримання нотаріусом умов вчинення виконавчого напису в частині необхідності подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги необхідно задовольнити, визнавши виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., який виданий 15.06.2021 та зареєстрований у реєстрі за номером 169300, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a> заборгованості в загальному розмірі 13117,50 грн. таким, що не підлягає виконанню.

При розподілі судових витрат суд виходить із того, що в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позов задоволено, з відповідача у дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 268ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.141,258-259,263-265, 268, 280-282 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 15.06.2021, зареєстрований у реєстрі за № 169300, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a> заборгованості в загальному розмірі 13117 (тринадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a> у дохід держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дані сторін та третіх осіб:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a>, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, оф. 26, ЄДРПОУ 44243120.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, останнє відоме місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 31Б, оф. 9.

Повний текст рішення складений 20 листопада 2024 року.

Суддя Наталія МАРЧЕНКО