Рішення

від 20.11.2024 по справі 276/1766/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1766/24

Провадження по справі №2/276/611/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Бобра Д.О., з участю:

секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідній брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому на день смерті майно. Звернувшись до нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Як вказує позивач, встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки її брат помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в даний час діяли карантинні заходи, що були пов`язані з короновірусною хворобою, а тому, враховуючи її місце проживання в м. Житомир, вона не мала змоги прибути до смт. Хорошів з метою оформлення спадкових прав. Окрім того позивач зазначає, що юридично не була обізнана про необхідність звернення у шестимісячний строк до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з`явився, селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, зазначив, що позов визнають.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , про що свідчать копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , копія витягу від 11.06.2019 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належніе йому майно.

Згідно копії довідки виконкому Хорошівської селищної ради №218 від 15.07.2024 року, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . за шість місяців до смерті, на день його смерті, та шість місяців після смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав.

З метою оформлення спадщини після смерті брата позивач в липні 2024 року звернулася до Черняхівської державної нотаріальної контори, проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, про що свідчить відповідна постанова державного нотаріуса Пилипчука В.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №202/01-16 від 26.07.2024 року. З зазначеної постанови також слідує, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася.

Статтею 15Цивільного кодексуУкраїни визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зіст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець другої черги за законом, пропустив строк, встановленийст. 1270 ЦК України,для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначила, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в період часу, діяли карантинні заходи, що були пов`язані з короновірусною хворобою, а тому, враховуючи її місце проживання в м.Житомир, вона не мала змоги прибути за місцем відкриття спадщини з метою оформлення спадкових прав. Окрім того позивач зазначила, що була юридично необізнаною щодо строку прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №520/10377/17, від 11серпня 2021року у справі №720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі №592/18695/18,від 17 березня 2021 року у справі N 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі N 361/8259/18 та багатьох інших.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Що стосується посилання позивача саме карантинні заходи на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що були пов`язані з короновірусною хворобою, як на поважність пропуску строку для прийняття спадщини, то суд зазначає наступне.

Так, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначила, що строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, у зв`язку із тим, що вона не мала можливості прибути за місцем відкриття спадщини та звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через карантинні обмеження у зв`язку із поширенням територією України гострої респіраторної хвороби COVID-19, через віддаленість від місця проживання.

Як слідує з позовної заяви та витягу з Реєстру Житомирської територіальної громади від 10.02.2023 року постійним місцем проживання позивача є місто Житомир, по що свідчить відповідний запис про реєстрацію 31.07.2013 адреси місця проживання ОСОБА_1 в місті Житомир.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» тавід 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Відповідно доЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Але, це не стосується вчинення нотаріальних дій, в тому числі, і тих, що пов`язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків (наприклад, оформлення спадщини).

Нотаріуси виконують виключно делеговані державою функції, не є суб`єктами господарювання, а тому на нотаріат не поширюваласяпостанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Нотаріальні контори продовжували роботу під час карантинних обмежень.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна .Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

ОСОБА_1 не була позбавленою можливості засвідчити свою заяву про прийняття спадщини у будь-якого нотаріуса за своїм місцем проживання та надіслати її засобами поштового зв`язку за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки нотаріуси продовжували роботу під час карантинних обмежень, а особиста присутність у нотаріуса за останнім місцем проживання спадкодавця для подачі заяви про прийняття спадщини від спадкоємця законом не вимагається, тому поширення територією України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та віддаленість від місця проживання спадкодавця не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Водночас, позивач не надала суду будь-яких довідок, виписок із лікарні, на підставі яких можна було б встановити, що ОСОБА_1 хворіла на COVID-19, перебувала на стаціонарному лікуванні у медичному закладі чи знаходилася на самоізоляції у зв`язку із хворобою в період шестимісячного строку для прийняття спадщини з 18.05.2021 до 18.11.2021 року, що могло б свідчити про об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для спадкоємця на вчинення дій по прийняттю спадщини.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 18 березня 2021 року у справі № 496/3234/19, провадження № 61-18246св20, від 09 лютого 2022 року у справі № 709/769/19, провадження № 61-13720св20, від 14 червня 2022 року у справі № 346/3357/21 (провадження № 61-3306св22), від 15 вересня 2023 року у справі № 345/4153/22, провадження № 61-9356св23, від 22 лютого 2024 року у справі № 755/1886/22, провадження № 11575св23, від 05 вересня 2024 року у справі № 705/1886/23, провадження № 61-3501св24.

За таких обставин, у контексті даної справи слід зазначити, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, які б об`єктивно перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

Статтями 76-80 ЦПК Українивизначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що необізнаність особи щодо порядку набуття права на спадкове майно, на переконання суду не може бути належною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, належні та допустимі докази наявності у позивача поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій у матеріалах справи відсутні, причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем, суд визнає неповажними.

Суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільки законом чітко визначені підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з цим, позивачем не доведено відповідними доказами та судом не встановлено поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку, задоволення позову суперечитиме вимогам закону, зокрема ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 11, 12, 13,141, 247, 258,259, 263-265,268, 273,352,354ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Хорошівська селищнарада Житомирськогорайону Житомирської області; адреса місцезнаходження: вул. Героїв України, 13 а, смт Хорошів, Житомирського району Житомирської області; ЄДРПОУ: 04344587.

Суддя Д.О.Бобер