Рішення

від 14.11.2024 по справі 285/2004/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2004/24

провадження у справі № 2/0285/939/24

14 листопада 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді….……….………Літвин О. О.,

секретаря………………….………..Клечковської М. М.,

з участю:

позивача............................................. ОСОБА_1 ,

представника позивача..................... ОСОБА_2 ,

представника відповідача................. ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області

про оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним розпорядження за №4-к від 16.01.2024 по Стриївській сільській раді про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, поновити її на посаді завідуючої клубом с Івашківка Звягельського району Житомирської області з 18.03.2024, стягнути на її користь втрачений заробіток за період її вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 2000грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.01.2024 розпорядженням сільського голови Стриївської сільської ради Звягельського району їй, як завідувачу клубом с Івашківка було оголошено догану за відсутність на роботі 21, 26 та 28 грудня 2023 року.

Також, 18.01.2024 її було попереджено про наступне вивільнення та 12.03.2024 її звільнено з роботи з 18.03.2024 у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Застосування дисциплінарного стягнення вважає незаконним, оскільки була відсутня на робочому місці з поважних причин. Щодо звільнення, то насправді скорочення штатної чисельності працівників культури та бібліотеки не відбулось, оскільки після її звільнення посада завідувача клубом так і залишилась. А їй, в свою чергу, не пропонувалась інша робота, як того вимагає трудове законодавство.

На обґрунтування завданої моральної шкоди зазначає, що звільнення з роботи значно погіршило її матеріальний стан, оскільки її чоловік є пенсіонером, отримує мінімальну пенсію, інших джерел для матеріального забезпечення сім`ї вона не має і таке звільнення обтяжує її матеріальний стан, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, в зв`язку з чим вважає, що відповідач має відшкодувати і моральну шкоду .

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити. Позивач пояснила, що працюючи на посаді завідувача клубом, мала п`ятиденний робочий тиждень: вівторок, середа, четвер з 15 до 19 год, п`ятниця, субота з 20 до 24 год. 21, 26 та 28.12.2023 була на робочому місці, але в першій половині дня: з 10 до 15 год. Графік роботи, визначений Правилами внутрішнього трудового розпорядку, їй не підходив, а тому вона вирішила приходити на роботу зранку, однак цього ні з ким не узгоджувала.

Своє звільнення вважає штучним, так як у вересні 2023 року їй пропонував сільський голова звільнитись за власним бажанням через відсутність фінансування для бібліотек та клубів, на що відмовилась, а тому в подальшому взагалі скоротили її посаду в с. Івашківка. Після попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штату ніхто їй не пропонував жодної або будь-якої іншої роботи.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити. Позивач пояснила, що працюючи на посаді бібліотекаря, мала дводенний робочий тиждень (вівторок і четвер), з 12 год по 17 год. Так, 26.12.2023 справді була відсутня на робочому місці, оскільки за усною вказівкою старости села розносила односельчанам подарунки. Проте, 21.12.2023 була на роботі з 12 до 16 год, а 28.12.2023 була на роботі з 12 по 17 год.

Своє звільнення вважає штучним, так як у вересні 2023 року їй пропонував сільський голова звільнитись за власним бажанням через відсутність фінансування для бібліотек та клубів, на що відмовилась, а тому в подальшому взагалі скоротили її посаду в с. Івашківка. Після попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штату ніхто їй не пропонував жодної або будь-якої іншої роботи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у своїх поясненнях заперечив проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що до позивача було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки її не було на робочому місці.

Рішенням сесії Стриївської сільської ради у січні 2024 року були затверджені зміни у структурі та штатній чисельності працівників культури та бібліотек сільської ради, зокрема скорочувались посади, в тому числі і та, яку обіймала позивач, про що вона була завчасно попереджена.

На момент попередження позивача про скорочення і на момент її звільнення посади, на які б вона могла претендувати, в сільській раді були відсутні.

Заслухавши присутніх учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить наступного висновку.

Встановлено, що 06.02.2014 ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду завідувача клубом с Івашківка Суслівської сільської ради.

16.07.2019 Суслівську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Стриївської сільської ради.

Згідно правилвнутрішнього трудовогорозпорядку (даліпо тексту Правила)розпорядок роботидля працівниківкультури,а самепрацівників клубівс.Івашківка вівторок,середа,четвер з15до 19год,п`ятниця,субота з20до 24год,без перервина обід. Вихідні неділя, понеділок.

Згідно п.7.1 Правил працівник несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, в тому числі за: прогул (в тому числі відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дні) без поважних причин.

Згідно п.7.2. Правил за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи.

21.12.2024 (четвер), 26.12.2024 (вівторок) та 28.12.2024 (четвер) комісією в складі сільського голови, секретаря ради та начальника фінансового відділу було складено акти про відсутність на роботі завідувача Івашківським сільським клубом ОСОБА_1 .

В пояснювальній записці від 10.01.2024 ОСОБА_1 зазначила, що 21.12.2023 вона була відсутня на робочому місці під час перевірки, оскільки приходить на роботу о 10 год, 26.12.2023 розносила пакунки для одиноких людей, а 28.12.2023 була відсутня в зв`язку з особистими причинами.

16.01.2024 розпорядженням сільського голови Стриївської сільської ради Звягельського району №4-к ОСОБА_1 , як завідувачу клубом с Івашківка було оголошено догану, з даним наказом вона ознайомилась особисто, про що свідчить її особистий підпис.

Рішенням сесії Стриївської сільської ради №VІІ/2024/23-8 від 17.01.2024 внесено Зміни до рішення третьої сесії VIII скликання від 28.01.2021 №VІІ/2021/3-7 «Про затвердження структури та штатної чисельності працівників культури та бібліотек Стриївської сільської ради», де зокрема вилучено посаду«завідувач клубу» в розділі «Клуб с. Івашківка» (п.1.1), затверджено відповідні зміни у структурі та штатній чисельності працівників культури та бібліотек сільської ради.

В Додатку №1 до рішення №VІІ/2024/23-8 в структурі та штатній чисельності працівників культури та бібліотек Стриївської сільської ради та в типовому штатному розписі на 2024 рік по галузі «Клубні заклади» посада «завідувач клубу» в с. Івашківка відсутня.

18.01.2024 розпорядженням сільського голови Стриївської сільської ради Звягельського району №7-к працівників культури та бібліотек Стриївської сільської ради, в тому числі і ОСОБА_1 , було попереджено про наступне вивільнення в порядку п.1 ст.40, ст.49-2 КЗпП України на підставі зазначеного вище рішення №VІІ/2024/23-8. З вказаним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомилась 18.01.2024, про що свідчить її підпис.

12.03.2024 згідно розпорядження сільського голови №29-к по відношенню до ОСОБА_1 було застосовано фактичне вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України з 18.03.2024 у зв`язку зі скороченням штату працівників, з яким ОСОБА_1 ознайомилась 21.03.2024, про свідчить її підпис на вказаному розпорядженні. Відповідна відмітка міститься також і в трудовій книжці позивача.

З наданих сільським головою Стриївської сільської ради довідок №296 від 13.06.2024 та №313 від 01.07.2024 вбачається, що рівнозначна посада в структурі та штатній чисельності сільської ради в період часу з 18.01.2024 по 18.03.2024 (день звільнення позивача), на яку за вказаний період ОСОБА_1 могла б претендувати, була відсутня. На наявні вакантні посади заступника сільського голови, начальника відділу благоустрою ЖКГ, державного реєстратора, спеціаліста І категорії з юридичних питань та спеціаліста землевпорядника, призначення на які здійснювалось за конкурсним відбором, оголошень про їх проведення не було.

Щодо вимоги про оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана (ч.1 ст.147 КЗпП України), яка є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника, який визначається, як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Його складовими є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

При вирішенні трудового спору і з`ясуванні питання про законність накладення стягнення власник або уповноважений орган має навести обставини, з якими він пов`язував його застосування, а суд встановити чи свідчать вони про порушення трудової дисципліни та чи були підстави для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Враховуючи обставини цієї справи слід зазначити, що позивач і у позовних вимогах, і в судовому засіданні не заперечувала свою відсутність на робочому місці 21, 26, 28.12.2023 в період часу з 15 по 19 год.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки його вина не доведена роботодавцем. Працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Водночас, обов`язок доказування в цивільному судочинстві, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Як на підставу спростування актів відповідача про відсутність на роботі позивач та її представник вказали на незручність встановленого їй робочого графіка. Разом з тим, така обставина не дає права працівнику самому, без погодження з роботодавцем, змінювати тривалість та години робочого дня. З відповідною заявою позивач до відповідача не зверталась та самовільно залишила місце роботи без поважних причин.

За таких обставин, спірне розпорядження про застосування до позивача дисциплінарного стягнення містить зрозуміле формулювання суті і обставин проступку, допущеного ОСОБА_1 , підтверджено належними доказами, а тому він не може бути визнано незаконним.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем норм трудового законодавства України при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності, адже він довів факт порушення нею трудової дисципліни.

Щодо вимоги про поновлення.

Кожен має право на працю, належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.51 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору (ч.2 ст.2 КЗпП України), який може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ст.49-2 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду й існувала на день звільнення.

Сам факт зміни в організації праці створює для роботодавця позитивне зобов`язання щодо збереження трудових правовідносин з його працівниками.

Належним виконанням такого зобов`язання є здійснення визначених КЗпП дій, які нададуть працівникові можливість продовжити виконання попередніх функціональних обов`язків, а в разі неможливості, - інших, які відповідають його кваліфікації.

Звільнення з роботи є крайнім заходом у зв`язку з об`єктивною неможливістю збереження трудових правовідносин або ж через небажання працівника продовжувати працювати на запропонованих умовах.

Метою персонального попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці з одночасною пропозицією іншої роботи в розумінні ст.49-2 КЗпП є надання працівникові можливості завчасно визначитися з майбутнім працевлаштуванням або підшукати собі іншу роботу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даній справі суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників, право визначати чисельність і штат яких належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення. Прийняття рішення про скорочення чисельності штату працівників є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

За обставинами цієї справи позивач, яка була повідомлена про наступне вивільнення та не отримала від роботодавця пропозицій для працевлаштування на інші вакантні місця, вважала, що відповідачем порушено ч.3 ст.49-2 КЗпП України. Норми останньої ОСОБА_1 та її представник трактували таким чином, що роботодавець зобов`язаний був прийняти усі міри для надання позивачу іншої будь-якої роботи. Однак, на думку суду, такий висновок є хибним, оскільки Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 у справі №519/1151/18 вказав, що обов`язок роботодавця запропонувати робітнику, якого звільняють у зв`язку зі скороченням, не всі вакантні на підприємстві посади, а тільки ті, які відповідають його професії чи спеціальності, або іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що вакантні посади у сільській раді за відповідною професією чи спеціальністю, яку позивач могла б виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду роботи, були відсутні, як на день її попередження про скорочення, так і на день звільнення.

Належних доказів та обґрунтувань, які б спростовували вказані обставини, ні позивач, ні її представник суду не надали, що було їх процесуальним обов`язком відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України.

Отже, звільнення позивача відбулося в повній відповідності з нормамиКЗпПУкраїни, а тому в задоволенні позову їй слід відмовити.

Оскільки судом не встановлено порушення трудових прав позивача з боку відповідача (роботодавця), тому і відсутні підстави для задоволення решти її позовних (похідних) вимог, зокрема про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Стриївської сільської ради Звягельського району Житомирської області про оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо їїне булоподано;у разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяапеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Дата виготовлення повного тексту рішення 25.11.2024.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин