Ухвала
від 21.11.2024 по справі 288/2402/24
ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2402/24

Провадження № 2/288/661/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області - Поліщук Р. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту батьківства.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статті 175, 177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі за таких підстав.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175, частини пятої статті 177 ЦПК України,позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.

Водночас суд вказує, що встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У разі наявності спору про право при встановленні того чи іншого факту, зокрема, як і факту батьківства, позивачу слід врахувати, що суб`єктний склад відповідачів по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про встановлення факту батьківства вказує про наявність спору про право, так як встановлення даного факту необхідно їй з метою оформлення спадщини.

Разом з тим, у порушення норм пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України,позивач не зазначає зміст позовних вимог до визначеного нею відповідача Попільнянської селищної ради.

Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав і обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус відповідача, позивач не зазначила та жодним чином не обґрунтувала, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які її права, як позивача за заявленими вимогами та якими доказами це підтверджується.

В позовній заві позивач вказує, що у її матері ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт батьківства якого стосовно себе вона хоче встановити, народився син ОСОБА_4 , батьком якого вказаний ОСОБА_3 , процесуальний статус якого в поданому позові не визначений взагалі, при цьому позивач зазначаючи Попільнянську селищну раду відповідачем у справі вказує на наявність спору про право, однак позивач не зазначила та жодним чином не обґрунтувала заявлений нею зміст позовних вимог до відповідача у визначений спосіб.

Окремо слід зазначити, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)).

При цьому, суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21).

Враховуючи вищевикладене, позивачу належить визначити суб`єктний склад відповідачів по справі враховуючи мету встановлення факту та надати докази того, що визначеним відповідачем Попільнянською селищною радою, порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які її права, як позивача за заявленими вимогами та якими доказами це підтверджується, як і належить врахувати наявність інших осіб, на спадкові права й обов`язки яких може вплинути встановлення даного факту.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту батьківства залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук

СудПопільнянський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення21.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123195398
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства

Судовий реєстр по справі —288/2402/24

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Попільнянський районний суд Житомирської області

Поліщук Р. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні