Постанова

від 21.11.2024 по справі 290/345/24

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

290/345/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 листопада 2024 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Романівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського сектору з реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області Демидюка В.А. від 06 березня 2024 року серії ББА № 313747 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не порушував правил дорожнього руху, жодних належнихта допустимихдоказів,які бмогли бсвідчити пронаявність вйого діяхскладу адміністративногоправопорушення,поліцейським ненадано.

Заперечуючи відносно наведених позивачем обставин, Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області подано до суду відзив, в якому зазначено, що оскаржувана постанова поліцейського винесена в межах повноважень, в порядку та у спосіб, визначенийКУпАПіз дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому правові підстави для визнання її незаконною відсутні. Відеозаписом зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, та підтверджується правомірність дій поліцейського при прийнятті спірної постанови у належний спосіб та порядок встановлений законом з дотриманням прав особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності.

В судове засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, не з`явилися. Представником позивача подано до суду заяву, в якій, підтримавши позовні вимоги, він просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 06 березня 2024 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області Демидюком В.А. було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 510,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 06 березня 2024 року о 08 годині 10 хвилин по вул. Артема Кирилюка в смт. Миропіль Житомирського району Житомирської області, керуючи транспортним засобом марки SKODA ROOMSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила користування ременями безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 «в» Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до положеньстатті 1 КУпАПосновним завданням цьогоКодексує охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїта законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1статті 7 Закону України «Про Національну поліцію»під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

У випадках, визначенихзаконом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).

Статтею 222 КУпАПвизначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушенняправил дорожнього руху(частиниперша,друга,третя,п`ята,шоста,восьма,десятаіодинадцятастатті 121, стаття 125 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Пунктом 11 частини 1статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України«Про дорожній рух»визначаєтьсяПравилами дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Згідно пункту 1.1ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктами 1.3 та 1.9ПДРУкраїни встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно частини 5статті 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП відбулося через порушення, на думку інспектора, позивачем пункту 2.3 «в» ПДРУкраїни, оскільки останній керував транспортним засобом з порушенням правил користування ременями безпеки.

Пунктом 2.3 «в» ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Зі змісту позовних вимог, позивач зазначив, що він не порушувавпункт 2.3 «в» ПДР України.

Статтею 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьомуКодексом України про адміністративні правопорушеннявстановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення поліцейський зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.

Разом з тим, пункт 1статті 247 КУпАПвказує на те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до частин 1, 2статті 72 Кодексу адміністративного судовинства України (даліКАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статей73,74 КАС Україниналежними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статей75,76 КАС Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2статті 77 КАС України, щодо доказування правомірності винесення своєї постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно зістаттею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є стаття 40 Закону України«Про національну поліцію».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України«Про національну поліцію»встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області було надано диск з відеозаписом під назвою «WhatsApp Video 2024-03-28 at 4.16.48 РМ», на якому зафіксований порядок розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови.

Суд зазначає, що з наданого відеозапису не вбачається факту порушення позивачем пункту 2.3 «в»ПДРУкраїни та не підтверджує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5статті 121 КУпАП, про що останнім категорично заперечує.

Суд, надаючи оцінку діям інспектора патрульної поліції, виходить з того, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

При цьомуКУпАП встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення інспектор патрульної поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Згідно статті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому слід зазначити, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на користь особи - позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач.

Відповідно до частини 3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 139, 241-246 268, 271, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області Демидюка Руслана Валерійовича серії ББА № 313747 від 06 березня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Житомирській області (адреса місцезнаходження: вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення у порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Ковальчук