Рішення

від 31.10.2024 по справі 369/14526/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14526/24

Провадження № 2-о/369/601/24

РІШЕННЯ

Іменем України

31.10.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд київської області у складі:

головуючого судді: Скрипник О.Г.

присяжних: Салівоненко С.І., Мунтяну Ю.В .

за участю секретаря судового засідання Масан В.О. .,

заявника: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представників заявників - адвокатів: Ткаченко Н.В., Лимар А.О.

представника заінтересованої особи: Денщикова Л.А.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи:, Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної військової адміністрації Київської області, Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про усиновлення дитини, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 року заявники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про усиновлення дитини.

Заявники вказують, що з 13.11.2025 року вони перебувають у зареєстрованому шлюбі, власних дітей не мають, а тому бажають усиновити малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявники забезпечені житлом, мають належні умови для виховання та розвитку дитини, офіційно працевлаштовані, мають дохід, достатній для свого забезпечення та забезпечення дитини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протипоказань за станом здоров`я для всиновлення дитини не мають, до кримінальної відповідальності не притягувались, судимості не мають.

Згідно Висновку Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської районної військової адміністрації Київської області від 23.01.2023 року № 390 заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть бути кандидатами в усиновлювачі дитини, позбавленої батьківського піклування.

Заслухавши думку заявників, заінтересованої особи, дослідивши письмові докази суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.11.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №728. Від шлюбу спільних дітей не мають.

Заявники виявили бажання усиновити малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був позбавлений батьківського піклування.

Державну реєстрацію і присвоєння прізвища, ім`я та по-батькові дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », проведено відповідно до актового запису №00142489555 від 02.06.2021 року. Відомості про батька записані згідно до ст. 133 СК України.

Відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , батьком дитини записаний ОСОБА_4 , матірю дитини записана ОСОБА_5 . Свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) 02.06.2021 р., актовий запис № 212.

Згідно з рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2022 року у справі № 381/4278/21, яке набрало законної сили, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 .

Згідно розпорядження №110 від 01.07.2024 року Бучанської районної державної адміністрації «Про призначення громадянки ОСОБА_2 опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 призначено опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на три місяці з подальшим продовженням дії розпорядження до набрання рішенням суду про усиновлення законної сили.

Згідно Акту від 26.07. 2024 року, ОСОБА_2 прийнято дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі проживає разом із заявниками та має комфортні умови для проживання.

Відповідно до висновку Бучанської районної військової адміністрації Київської області від 31.07.2024 року № 01.3-35-3248-2024 вбачається, що усиновлення малолітнього ОСОБА_3 заявниками є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом статей 207, 208 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Усиновленою може бути дитина

В силу статей 211, 212 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п`ять років. Не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 КК України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини

Згідно ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Як роз`яснюється у пункті 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1-3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Згідно із ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей, прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

У відповідності до положень ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

В силу ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

В силу ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно частин 2, 3, 4 ст. 231 СК України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до ст. 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року за № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Так, згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

В силу ст. 228 СК України, особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв`язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

За змістом ст. 314 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. theUnitedKingdom» (заява № 22414/93) Європейський Суд з прав людини зазначив, що норма права щодо способу захисту гарантують на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом. У свою чергу, у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за цією Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі (§ 75 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)

У судовому засіданні не встановлено будь-яких обмежень, передбачених статтями 211, 212 Сімейного Кодексу України, щодо можливості заявників бути усиновлювачами малолітньої дитини.

Також, при наданні заявниками заяви про усиновлення, у висновку Бучанської районної військової адміністрації Київської області про доцільність усиновлення малолітнього дотримано вимоги наведеного вище законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд констатує наявність підстав для визнання заявників такими, що можуть бути усиновлювачами малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до переконання, що заявник здатний забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, тому заява є належним чином обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

За замістом ч. 4 ст. 314 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Відтак, судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті заявником судового збору за подання ним до суду заяви про усиновлення дитини, слід залишити за останнім, оскільки покладення їх на державу або ж на інших осіб при ухваленні рішення у справі у порядку окремого провадження чинним ЦПК України не передбачено.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 312-314, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи:, Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної військової адміністрації Київської області, Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про усиновлення дитини, - задовольнити.

Надати дозвіл на усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 малолітної дитини , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Фастівському міськрайонному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Києві) внести відповідні зміни в актовий запис №212 від 02.06.2021 року про народження дитини ОСОБА_3 , в графі «прізвище» записати « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в графі «по-батькові» записати « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в графі «батько» записати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянин України, місце реєстрації/ проживання: квартира АДРЕСА_1 ; в графі «мати» записати: ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянка України, місце реєстрації/ проживання: квартира АДРЕСА_1 .

Інші відомості про дитину залишити без змін

Судові витрати віднести на рахунок заявників.

Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.Г.Скрипник

Присяжні: Салівоненко С.І.,

Мунтяну Ю.В.