Рішення

від 20.11.2024 по справі 547/962/23

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39, факс (05341) 9 17 39, 9 15 37,

e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/962/23

Провадження №2/547/34/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.С.Перекопної,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_1 адвоката В.Д.Шаповал, адвоката М.В.Конрадій,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Г.М.Яковенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Неля Володимирівна, Фермерське господарство "Сердюк Агро", про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частку у майні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просила:

-встановити факт, що має юридичне значення, а саме що вона проживала із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_1 , однією сім`єю починаючи з вересня 2013 року і до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-визнати, що автомобіль ВАЗ 211540, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, автомобіль RENAULT MEGANE номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 5324580601:01:001:0092, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595578553245, дата державної реєстрації 05.07.2018, адреса АДРЕСА_2 , земельна ділянку площею 4,07 га, кадастровий номер 5324580600:00:002:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Полтавська обл., Семенівський район, с/рада Богданівська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405853953245 є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

-визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 5324580601:01:001:0092 для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595578553245, дата державної реєстрації 05.07.2018, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,07 га, кадастровий номер 5324580600:00:002:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Полтавська обл., Семенівський район, с/рада. Богданівська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405853953245;

-визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля ВАЗ 211540, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску;

-визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля RENAULT MEGANE номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Також вказала на відшкодування на її користь судових витрат в загальній сумі 13545,26 грн з відповідача ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказує, що з вересня 2013 року вона та ОСОБА_3 почали проживати разом, однією сім`єю як подружжя. Він переїхав до її будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку вони постійно та безперервно проживали однією сім`ю з вересня 2013 року і до дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їхвідносини мали характер подружніх у розумінні Сімейного кодексу України.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із вказаних 2-х легкових автомобілів і 2-х земельних ділянок, які вони набули під час перебування сімейних відносинах.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем першої черги за законом є його рідний син відповідач ОСОБА_2 , за заявою якого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Н.В.Трембач 01.05.2023 за № 82/2023 заведена спадкова справа та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 70589876. Позивачка також подала заяву про спадкування після померлого ОСОБА_3 , як особа яка постійно проживала протягом п`яти років разом із спадкодавцем до часу його смерті. Однак нотаріус повідомив їй, що у неї відсутні документи, які підтверджували б факт її проживання разом із померлим протягом п`яти років та рекомендувала звернутися до суду із заявою про встановлення відповідного факту її спільного проживання із спадкодавцем.

Викладені обставини, тобто, факт постійного проживання однією сім`єю, без державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 протягом часу з вересня 2013 року по 19 квітня 2023 року можуть підтвердити свідки: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 сільський голова Виконавчого комітету Оболонської сільської ради. Із цими людьми ми дружили сім`ями, ОСОБА_4 це кума покійного чоловіка, ОСОБА_5 працівниця в магазині в тому селі де вони проживали, ОСОБА_6 їх сусід, ОСОБА_9 колега, ОСОБА_8 сільський голова Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Після придбання 2-х земельних ділянок разом з померлим їздили до Фермерського господарства "Сердюк Агро" директором якого є ОСОБА_10 для подальшої передачі земель йому в оренду.

Позивачка із 2015 року і по сьогоднішній день зареєстрована як фізична особа-підприємець, КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. З 2013 по 2015 роки працювала продавцем у ОСОБА_11 на посаді продавець. З 2013 як почала проживати разом з ОСОБА_12 , він офіційно ніде не працював. 18.04.2018 вони взяли кредит на суму 11299,90 грн, для того щоб придбати холодильник в будинок де фактично проживали, за адресою, АДРЕСА_1 , який було оформлено на неї. 28.01.2019. заборгованість по кредиту, процентам та комісії була повністю погашена, що підтверджується відповідною довідкою.

Вважає, що у зв`язку з тим, що вона проживала разом із померлим ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та дружина не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з 2013 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та у відповідності до ст. 74 СК України має право на майно набуте нами за час спільного проживання, оскільки воно є їх спільною власністю.

Після смерті ОСОБА_3 на наступний день приїхав до її будинку його син ОСОБА_2 і забрав автомобіль Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в особисте користування, який був набутий позивачкою та покійним під час спільного життя, забрав документи померлого. Позивачка дала відповідачеві 20000,00 грн і 500 доларів США для здійснення поховання батька. Ніяких розписок вона у нього не брала.

За життя чоловіка вони спокійно спілкувалися з ОСОБА_13 (сином померлого), але після його смерті, ОСОБА_13 почав спілкуватися грубо.

Вважає доведеними факт її спільного проживання із ОСОБА_3 однією сім`єю в період з вересня 2013 по 19 квітня 2023 року. Вважає достатніми підстави для визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя її ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , 2-х вказаних автомобілів і 2-х вказаних земельних ділянок, а також визнання за нею права власності на 1/2 частку (половину) кожного автомобіля і кожної земельної ділянки.

Судові витрати, понесені нею у зв`язку із розглядом справи складають: судовий збір 6208,46 грн, (оцінка 2-х земельних ділянок + 2-х автомобілів); судовий збір 536,80 грн (встановлення факту, що має юридичне значення); сплата суми за послуги з експертної оцінки 2-х земельних ділянок 2400,00грн; сплата суми за оцінку 2-х автомобілів 4400,00 грн.

Суддею Семенівського районного суду Полтавської області Л.М.Самойленко ухвалою від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилам загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 28.11.2023 о 10-00 год.

28.11.2023 підготовче судове засідання відкладено через неявку в судове засідання всіх учасників справи 05.12.2023 о 11-00 год.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1070/0/15-23 від 21.11.2023 суддю ОСОБА_14 головуючого суддю у зазначеній цивільній справі відряджено до Баранівського районного суду Житомирської області строком на 1 рік із 04.12.2023.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 головуючим суддею у справі визначено В.Ф.Харченка.

Ухвалою від 19.12.2023 прийнято справу до провадження. Підготовче судове засідання призначене 25.01.2024 о 14-30 год.

Відповідач ОСОБА_2 відзивом від 17.12.2023 просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Не визнає позовні вимоги оскільки вони є явно безпідставними, суперечать нормам матеріального і процесуального права. Вважає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги неможливо. Твердження позивачки, що вона начебто проживала однією сім`єю як подружжя спільно з ОСОБА_15 в її будинку в АДРЕСА_1 , є м`яко кажучи не правдою, оскільки його батько постійно проживав та був зареєстрований у будинку свого батька за адресою: АДРЕСА_3 . Також твердження позивачки, що батько помер за її місцем проживання спростовується постановою про закриття кримінального провадження від 21.04.2023 в якій чітко зазначено, що ОСОБА_3 помер за місцем реєстрації та постійного проживання. Таким чином відносини батька з позивачкою по справі носили мінливий характер та не мали жодних ознак сімейних відносин. Щодо наявності спільних витрат з спадкодавцем, спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонту позивачкою не надано жодних вагомих доказів. Також не надано доказів наявності надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням та інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (а.с. 99-104).

Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Н.В.Трембач заявою від 01.02.2024 просила проводити розгляд справи без її участі. Під час прийняття рішення покладається на розсуд суду (а.с.138).

Третя особа ФГ "Сердюк Агро" про судовий розгляд справи повідомлялося належним чином, свого представника у жодне із судових засідань не направила, пояснень не надала.

У судовому засіданні

ОСОБА_16 повідомила, що восени 2013 року до неї у с. Іванівка переїхав жити ОСОБА_3 . Позивачка із 2014 року знає відповідача ОСОБА_2 , який є сином А.А.Лєсова. ОСОБА_17 ОСОБА_18 часто приїжджав до них у гості, а згодом і з своєю дружиною ОСОБА_19 і дочкою ОСОБА_20 (онучкою ОСОБА_21 . ОСОБА_18 ). Позивачка спільно із ОСОБА_3 їздили у гості до її сина ОСОБА_22 у м. Кременчук на його весілля 14.01.2014. Усе спірне майно куплене після 2013 року за час спільного проживання коли жили однією сім`єю. На той час ОСОБА_3 було 40 років, а їй 35 років. До цього вона двічі була у шлюбах у яких розлучалася, а тому вони вирішили не одружуватися і жити разом без реєстрації шлюбу у її будинку. Після смерті ОСОБА_3 його син ОСОБА_23 . ОСОБА_18 сказав позивачці, що усе майно батька належить йому як сину. Він забрав у позивачки автомобіль Рено і усі документи на інше майно на 2-й день після смерті ОСОБА_3 . У позивачки залишився 2-й ключ від Рено. Позивачка має усю медичну документацію ОСОБА_3 оскільки вони разом відвідували лікарів. Вона має свідоцтво про смерть його матері. ОСОБА_3 був зареєстрований у будинку його батька у с. Богданівка. Інколи він "запивав" і на цей час завжди був у будинку свого батька. Там він і помер.

Автомобіль ВАЗ за спільним рішенням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони віддали сину позивачки ОСОБА_22 у м. Кременчук. Він користувався машиною, потрапив у ДТП, відновив потім автомобіль.

Представники позивача позов підтримали повністю. Наголосили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 жили із 2013 року однією сім`єю до смерті ОСОБА_3 , вели спільне господарство, купили 2 автомобілі один із яких передали синові позивачки, але спільний шлюб не реєстрували. Свідки, а особливо сільський голова, достовірно знали характер їх стосунків. У позивачки перебувала вся медична документація ОСОБА_3 якою не діляться зі сторонніми людьми. Земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ "Сердюк Агро", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом отримували кошти за її оренду.

Представники припустили, що приватизована ОСОБА_3 земельна ділянка можливо "випадає" як об`єкт спільної сумісної власності.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував повністю. Погоджується, що його батько ОСОБА_3 і позивачка ОСОБА_1 жили разом лише протягом 2013 2017 років. ОСОБА_2 є єдиним сином свого батька і тому за законом спадкує все його майно. Батько вів "вільний" спосіб життя, мав багато жінок. Відповідач повідомив, що має у розпорядженні 2 державних акти щодо спірних земельних ділянок свого батька ОСОБА_3 .

Під час допиту свідків сторони позивача будь-яких питань їм не ставив.

Представник відповідача заперечував проти позову із вказаних у відзиві підстав. Наголосив, що до 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 можливо й жили однією сім`єю. Після цього не жили. Свідченням цього є те, що ОСОБА_3 помер у будинку свого батька, а не у будинку "цивільної дружини" ОСОБА_1 . Позивачка не була на похованні. Земельні ділянки були приватизовані ОСОБА_3 і тому за законом є його приватною одноосібною власністю. Спільність набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спірного майна має бути доведена позивачем, зокрема що це відбулося за спільні кошти, що вони взаємно утримували і турбувалися один про одного, вели спільне господарство тощо. Сам лише факт короткочасного їх спільного проживання не є свідченням їх сімейного союзу, ознак і суті такого немає. Показів свідків не достатньо. Автомобіль ВАЗ передавали сину позивчки лише для ремонту після ДТП. Представник повторив тезу відповідача, що його батько не мав наміру створити сім`ю із позивачкою та був "любвеобильним".

Підготовчі судові засідання і судові засідання із розгляду справи по суті відкладалися неодноразово, у них оголошувалися перерви, зокрема у зв`язку із клопотанням представників сторін, допитом свідків, через знеструмлення приміщення суду тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК). Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1ст. 83 ЦПК).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Тобто процесуальний обов`язок доведення позовних вимог, у т.ч. надання відповідних доказів (письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів, показань свідків) покладено саме на позивача, якщо відповідач проти позову заперечує.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2, ст. 89 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК).

Вивчивши письмові заяви сторін по суті справи, вислухавши сторони і їх представників, вивчивши матеріали справи і надані до суду докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно довідки виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 20.06.2023 № 612 ОСОБА_3 проживав з 2013 року по 19.04.2023 однією родиною з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання (а.с. 11).

Як підтвердження спільного проживання із померлим ОСОБА_3 позивачкою надано фотографії на яких зображено спільне проведення сімейних світ у колі близьких та друзів (конверт з фотографіями а.с. 65).

Допитаний судом як свідок ОСОБА_24 , який є Оболонським сільським головою, дав покази, що має гарні стосунки з позивачкою і відповідачем. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 жили повноцінною сім`єю з 2013 року у с. Іванівка у будинку ОСОБА_1 . Свідок познайомився з ОСОБА_3 після того як він переїхав жити до І.Л.Білоног. ОСОБА_3 активно займався волонтерством, допомагав свідкові у виборчій кампанії, стояв на блокпостах тощо. Свідок знає, що у них було 2 автомобілі але не цікавився як вони оформлені. ОСОБА_3 інколи перебував у "запої". Він боявся цього і тому часто уникав компаній та дозвілля.

Свідок ОСОБА_5 , яка проживає у с. Іванівка через 4 будинки від будинку ОСОБА_1 дала покази, що ОСОБА_25 бачила досить часто, він приїжджав до будинку ОСОБА_1 у якому постійно жив ОСОБА_21 .Лєсов. ОСОБА_26 ОСОБА_18 мав автомобіль і не відмовляв свідкові у проханнях звозити її у справах. Свідок бачила, як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно будували гараж у дворі ОСОБА_27 . ОСОБА_28 , встановлювали забор, жили постійно разом з 2013 року як одна сім`я, разом обробляли город. Свідок знає, що ОСОБА_29 подарував ОСОБА_1 телефон, плаття, кільце, пальто. Мати ОСОБА_3 приїжджала на день народження ОСОБА_27 .Білоног. Коли ОСОБА_3 переїхав до ОСОБА_1 він вже мав машину. ОСОБА_3 казав, що хоче подарувати синові ОСОБА_27 .Білоног ОСОБА_22 свою машину ВАЗ.

Свідок ОСОБА_7 , яка живе у с. Іванівка, дала покази що із 2013 року ОСОБА_3 переїхав жити до будинку АДРЕСА_4 . Вони постійно жили як одна родина. ОСОБА_3 інколи зловживав алкоголем. Свідок нічого не знає про існування у ОСОБА_3 інших жінок чи дружин. Він завжди був у будинку І.Л.Білоног. ОСОБА_26 ОСОБА_18 казав свідкові, що подарував їх машину Ваз синові І.Л. ОСОБА_30 .

Свідок ОСОБА_6 , який проживає у с. Іванівка у будинку. Суміжному з будинком ОСОБА_1 , дав покази, що щоранку дорогою на роботу бачив у дворі будинку ОСОБА_27 .Білоног її чоловіка ОСОБА_3 , а увечері часто їх обох на городі. ОСОБА_3 завжди казав про свої стосунки з ОСОБА_1 як "ми", завжди добре про неї казав, гарно ставився до її сина. Свідок бачив, як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом ходили у гості у с. Іванівка, разом ходили у магазин, проводили дозвілля. ОСОБА_3 збив своєї машиною ВАЗ кабана. Після цього віддав її синові ОСОБА_31 ОСОБА_30 щоб він її відремонтував і залишив собі. ОСОБА_32 працював неофіційно, займався "рибним промислом". І.Л.Білоног працювала продавцем у магазині.

Згідно консультативного висновку лікаря ОСОБА_33 від 11.01.2020, ОСОБА_3 було встановлено діагноз: ИБС, стенокардія напряжения ІІ ФК, Кардіосклероз Атеросклероз аорты и коронарних артерий. СН ІІА ст. ФК ІІ Гипертоническая болезнь ІІ ст; 2 ст риск 4 (а.с. 120).

Згідно медичної карти амбулаторного хворого та виписки з історії хвороби № 2308 ОСОБА_15 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Семенівської ЦРД з діагнозом: хронічний гастродезоденіт в стані загострення на фоні вживання алкоголю (а.с. 121-124).

Судові надано поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ПАТ "СК "Провідна" зі строком дії 04.12.2021 03.12.2022 за ким страхувальник ОСОБА_3 застрахував свою відповідальність як власник автомобіля ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 15).

Вказані документи перебувають у володіння позивачки.

Позивачка надала договір і довідку АТ "ПУМБ" про існування у неї кредитних зобов`язань перед банком які погашено станом на 28.01.2019 (а.с.28-33).

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 21.04.2023, 19.04.2024 близько о 12-00 год. в приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без ознак насильницької смерті. Зі слів родичів за життя зловживав алкогольними напоями. За даним фактом 19.04.2023 розпочате кримінальне провадження №12023170510000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 32 від 20.04.2023, причиною смерті ОСОБА_3 "серцево-судинна недостатність". Кримінальне провадження закрито у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 103).

Спадкова справа на майно померлого ОСОБА_3 № 82/2023 заведена приватним нотаріусом Н.В.Трембач 11.05.2023 (а.с. 41).

Згідно відомостей ТСЦ МВС №5347 від 09.06.2023 № 31/16-20-268 станом на 08.06.2023 за ОСОБА_3 зареєстровано: автомобіль ВАЗ 211540, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в суб`єкті господарювання, дата реєстрації за особою 27.08.2020, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 ; автомобіль RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, на підставі договору купівлі-продажу, укладеному в суб`єкті господарювання, дата реєстрації за особою 18.01.2023 (а.с. 13, 14).

Згідно висновку експерта № 46-23 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля RENAULT MEGANE, державний номер НОМЕР_2 , кузов номер НОМЕР_4 середня ринкова вартість автомобіля в комплектації Expression, з механічною КПП без огляду, згідно даним замовника складає величину 204420,00 грн (а.с.16-17, 18-21).

Згідно висновку експерта № 45-23 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля ВАЗ-211540, державний номер НОМЕР_1 , ринкова вартість автомобіля складає величину 134847,60 грн (а.с.22-23, 24-26).

За послуги експерта позивачкою сплачено 4400,00 грн (а.с. 62).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_3 належить земельна ділянка кадастровий номер:

- 5324580601:01:001:0092 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства розташована на території с. Богданівка, Семенівського району Полтавської області по вул. Берегова, на підставі рішення Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області від 20.06.2018;

- 5324580600:00:002:0143 площею 4,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Богданівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 215306 від 03.03.2005 (а.с. 41-43).

Згідно висновку ФОП ОСОБА_34 ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5324580601:01:001:0092 площею 2 га станом на 15.09.2023 становить 97249,00 грн (а.с. 40).

Згідно висновку ФОП ОСОБА_35 Ситник ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5324580600:00:002:0143 площею 4.07 га станом на 15.09.2023 становить 184329,00 грн (а.с. 39).

За складення висновку позивачкою сплачено 2400,00 грн (а.с. 61).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 17.07.2023 за період з 1 кварталу 2018 по 4 квартал 2022 року, за період з 1 кварталу 2013 по 4 квартал 2017 ОСОБА_1 мала такі види доходу: аліменти, надання земельної частки (паю) в лізинг, або суборенду а також нею подавалася податкова декларація про майновий стан і доходи, також вона отримувала заробітну плату, державну та соціальну матеріальну допомогу (а.с. 47-48, 49-50).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 20.07.2023 за період з 1 кварталу 2013 по 4 квартал 2022 ОСОБА_1 мала такі види доходу: аліменти, надання земельної частки (паю) в лізинг, або суборенду а також нею подавалася податкова декларація про майновий стан і доходи, також вона отримувала заробітну плату, державну та соціальну матеріальну допомогу (а.с. 51-52).

Згідно довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 1434,60 грн (а.с. 53).

Згідно довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 3931,00 грн (а.с. 54).

Згідно Довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 7744,00 грн (а.с. 55).

Згідно Довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 10879,00 грн (а.с. 56).

Згідно Довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 10715,04 грн (а.с. 57).

Згідно Довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 13572,00 грн. Крім того за вказаний період сплачено єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагород за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності (технологічний код 71010000) в сумі 11613,76 грн (а.с. 58).

Згідно Довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 14520,00 грн (а.с. 59).

Згідно Довідки ГУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 сплачено єдиний соціальний внесок для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, як провадять незалежну професійну діяльність (технологічний код 71040000) в сумі 17160,00 грн (а.с. 60).

Сукупність вказаних доказів з достатньою мірою переконливості та із дотриманням стандарту "балансу ймовірностей" доводить і суд констатує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 із вересня 2013 року і до дня смерті останнього проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Такий висновок суду випливає із доведеності позивачем таких фактів як: спільність їх проживання, зокрема й початок проживання у 2013 році до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме те, що вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, виконували взаємні права та обов`язки, разом відпочивали; сприйняття їх оточенням та їх спільна поведінка саме як сімейної пари; взаємоповага та взаємопідтримка; спільність бюджету; спільність дозвілля, святкувань тощо. Докази на підтвердження протилежного стороною позивача судові не надано.

На вказаний висновок суду не впливає довод відповідача і його представника, що ОСОБА_3 помер не у будинку ОСОБА_1 .

Отже факт, встановлення якого просить позивач, з метою доведення виникнення права спільної сумісної власності на набуте у їх "цивільному" шлюбі майно доведено: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали як жінка і чоловік без реєстрації їх шлюбу між собою із вересня 2013 року і до часу смерті ОСОБА_3 .

Верховний Суд у постанові від 27.11.2023, у справі № 547/615/21 виснував таке.

Відповідно достатті 74 СК Україниякщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу.

Тлумаченнястатті 74 СК Українисвідчить, що нею регулюються тільки майнові права та обов`язки жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. При цьому на рівністатті 74 СК Українипередбачено загальне правило: майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності цих осіб, поширюються положенняглави 8 СК України. Устатті 74 СК Українизакріплено спеціальний прийом юридичної техніки для того, щоб уникнути повторення нормСК України. Це означає, що майно, набуте цими особами за час спільного проживання, належить жінці та чоловікові, які проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, на праві спільної сумісної власності. Тобто і для жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, передбачено презумпцію спільності права власності. Ця презумпція може бути спростована й жінка та (або) чоловік можуть оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на жінку та (або) чоловіка, який її спростовує. Жінка та (або) чоловік, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів (див. постанову Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 215/1191/17 (провадження № 61-9767св22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України)».

Вирішуючи вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки слід врахувати, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження№ 61-20968сво21).

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Згідно із частиною першоюстатті 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22) зазначено, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першоїстатті 25 ЦК Україниздатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четвертастатті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положеньстатті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах: від20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження№ 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі№ 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження№ 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах».

Суд повторює,що відповіднодо ст.74Сімейного кодексуУкраїни якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8цього Кодексу.

Отже за загальним правилом усе набутеу власністьза часспільного проживаннямайно згідно ст. 74 Сімейного кодексу України є (було) спільною сумісною власністю позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 з моменту набуття такого майна.

Позивачка вважає, що такими об`єктами є спірні 2 автомобілі і спірних 2земельних ділянки.

За обставин справи ОСОБА_3 набув у власність (зареєстрував на своєї ім`я) (а.с. 13, 14, 24, 42, 43):

- 27.08.2020 автомобіль ВАЗ;

- 18.01.2023 автомобіль Рено;

- 20.06.2018 (11.07.2018) земельну ділянку площею 2 га;

- 03.03.2005 (07.11.2017) земельну ділянку площею 4,07 га.

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 4,07 га виникло на підставі державного акта від 03.03.2005, відтак воно виникло не уперіод йогоспільного проживання із ОСОБА_1 , який почався з вересня 2013 року. Цяземельна ділянка має статус його приватної одноосібної власності.

Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо цієї земельної ділянки повністю.

Земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, лише у період з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, вважається спільною сумісною власністю подружжя. У інших випадках таке майно належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 12 серпня 2020 року у справі № 626/4/17.

Крім того, в пункті 182 постанови Пленуму Верховного Суду України "Пропрактику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснено, що відповідно до положень статей 81, 116 Земельного кодексу України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Право власності ОСОБА_3 на земельнуділянку площею2,00га виниклона підставірішення проприватизацію від20.06.2018,тобто позамежами періоду з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року. Ця земельна ділянка має статус його приватної одноосібної власності.

Тому суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо цієї земельної ділянки повністю.

Право спільної сумісної власності на автомобілі Ваз і Рено виникло підчас спільногопроживання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 як жінки та чоловіка, тому суд задовольняє позовні вимоги щодо вказаних автомобілів повністю.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч. 8 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI)).

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" судам роз`яснено, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно зчастиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

За змістом п.п. 1, 2 і 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, у позовах про визнання права власності - вартістю майна, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Надалі суд застосовує виснування постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 щодо розподілу судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору (п. 78, 91).

Суд задовольнив позовну вимогу немайнового характеру встановлення факту, що має юридичне значення. З цієї вимоги позивачкою сплачено 536,80 грн судового збору. Тому суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір 536,80 грн з цієї вимоги.

Суд задовольнив позовну вимогу про визнання 2-х автомобілів об`єктами права спільної сумісної власності і визнав за позивачкою право власності на 1/2частку кожного із автомобілів. Вартість автомобіля ВАЗ складає 134847,60грн, а автомобіля Рено 204420,00 грн.

Суд відмовив у задоволенні позову про визнання 2-х земельних ділянок об`єктами права спільної сумісної власності і відмовив у визнанні за позивачкою право власності на 1/2 частку кожної із земельних ділянок. Вартість земельної ділянки площею 2,00 га складає 97249,00 грн, а площею 4,07 га 184329,00 грн.

Загальна ціна позову щодо визнання права власності складає 931268,40 грн (134847,60 + 204420,00 + 134847,60 ? 2 + 204420,00 ? 2 + 97249,00 + 184329,00 + 97249,00 ? 2 + 184329,00 ? 2).

Суд задоволив позов щодо визнання права власності частково загальною ціною 508901,40 грн (134847,60 + 204420,00 + 134847,60 ? 2 + 204420,00 ? 2).

Відсоток задоволення позовних вимог майнового характеру складає 54,64605 % (508901,40 ? 931268,40 100,00 %).

З цих вимог позивачка сплатила 6208,46 грн судового збору.

Отже з урахуванням пропорційного задоволення позовних вимог суд покладає на відповідача 3392,69 грн витрат зі сплати судового збору (6208,46 54,64605 %).

Недоплачений позивачкою судовий збір із ціни позову 931268,40 грн складає 3104,22 грн (9312,68грн (931268,40 1 % ? 0,4 2684,00 / ? 2684,00 5) 6208,46).

Суд стягує цю суму з відповідачки на користь держави.

З урахуванням задоволення позовних вимог щодо легкових автомобілів суд повністю покладає на відповідача 4400,00 грн витрат з їх оцінки.

З урахуванням відмови у позові щодо 2-х земельних ділянок 2400,00 грн витрат з їх оцінки покладаються на позивачку.

Відповідач сплатив 90,84 грн судового збору за виготовлення технічного запису судового засідання (а.с. 178).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог суд покладає ці витрати на кожну із сторін у рівних частинах по 45,42 грн (90,84 ? 2).

Всього суд стягує з відповідача на користь позивачки 8284,07 грн судових витрат (536,80 + 3392,69 + 4400,00 45,42).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 133, 141, 174, 182, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення: факт проживання жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , та чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_1 , однією сім`ю, які не перебувають у шлюбі між собою, із вересня 2013 року і до дати смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на 1/2 частку:

- автомобіля ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску;

- автомобіля RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_2 , 2008 року випуску,

припинивши право спільної сумісної власності на вказані автомобілі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позову про визнання земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5324580601:01:001:0092, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595578553245, дата державної реєстрації 05.07.2018, адреса: АДРЕСА_2 , і земельної ділянки площею 4,07 га, кадастровий номер 5324580600:00:002:0143 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Полтавська обл., Семенівський район, с/рада Богданівська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405853953245 об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку кожної із 2-х вказаних земельних ділянок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8284,07грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3104,22 грн недоплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Третя особа Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Неля Володимирівна (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, Семенівська ТГ, с-ще Семенівка, провул. Шкільний, 7В).

Третя особа Фермерське господарство "Сердюк Агро" (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, Семенівська ТГ, с. Малі Липняги; ідентифікаційний код 44797421).

Повне рішення складене 21.11.2024.

Суддя В.Ф.Харченко