Справа № 638/21789/24
Провадження № 1-кс/638/3597/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221200002367 від 10.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
встановив:
До слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова звернувся прокурор з клопотанням, в якому просить накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «Range Rover» д.н.з НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , з ознаками ймовірної підробки, який добровільно видав працівникам поліції громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 09.11.2024 до чергової частини ХРУП№3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102, що 09.11.2024 близько 09:30 невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб погрузили автомобіль на евакуатор та вивезли в невідомому напрямку автомобіль марки «Range Rover» моделі «Land Rover» д.н.з НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить на праві користування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з території автостоянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
11.11.2024 в період часу з 15 год. 51 хв. по 15 год. 54 хв. під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_3 добровільно надав працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «Range Rover» д.н.з НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , з ознаками ймовірної підробки, який поміщено до сейф-пакету №ICR0233673.
Постановою слідчогоСВ ХРУП№3ГУНП вХарківській областілейтенанта поліції ОСОБА_6 ,свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу марки«LandRover»моделі «RangeRover»д.н.з НОМЕР_1 № НОМЕР_2 ,з ознакамиймовірної підробки,який поміщенодо сейф-пакету№ICR0233673,було визнаноречовим доказомпо кримінальномупровадженню №12024221200002367 від 10.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
Виходячи з цього, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході огляду місця події майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «Range Rover» д.н.з НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , з ознаками ймовірної підробки, який поміщено до сейф-пакету №ICR0233673.
Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направленні на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій.
В судове засідання прокурор не з`явився, надав заяву, в якій клопотання підтримав клопотання та просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Встановлено, у провадженні Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене 11.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221200002367 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
Процесуальне керівництво здійснюється Шевченківською окружною прокуратурою м. Харкова.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024221200002367 вбачається, що 09.11.2024 до чергової частини ХРУП№3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102, що 09.11.2024 близько 09:30 невстановлені особи за попередньою змовою групою осіб погрузили автомобіль на евакуатор та вивезли в невідомому напрямку автомобіль марки «Range Rover» моделі «Land Rover» д.н.з НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить на праві користування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з території автостоянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Надані докази свідчать про обґрунтованість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно доположень статті170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК Українитимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.
При цьому у відповідності до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За частиною 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разітимчасового вилученнямайна підчас обшуку,огляду,здійснюваних напідставі ухвалислідчого судді,передбаченоїстаттею 235цього Кодексу,клопотання проарешт такогомайна повиннобути поданослідчим,прокурором протягом48годин післявилучення майна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,в якоїйого буловилучено.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, склад майна, на яке він просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить прокурор, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що прокурором надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.98,131,132,170-173,309КПК України,слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «Range Rover» д.н.з НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , з ознаками ймовірної підробки, який добровільно видав працівникам поліції громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123197507 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Подус Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні