Вирок

від 15.11.2024 по справі 132/679/24

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/679/24

Провадження №1-кп/132/229/24

Вирок

Іменем України

15 листопада 2024 року місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020220000020 від 18 січня 2024 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Глинськ Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, не судимого в силу статті 89КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 - будучи обізнаним, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на території України з 24.02.2022 року був введений воєнний стан, дія якого продовжена на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану України» від 06.11.2023 року № 734/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 року № 3429-ІХ, з05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України за наступних обставин. Так, ОСОБА_7 17 січня 2024 року близько 22год.25хв. підійшов до металопластикових дверей заднього фасаду приміщення навчального закладу «Ліцей села Глинськ Калинівської міської ради Вінницької області», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою фізичної сили, взявши двома руками за ручку вхідних дверей, потягнув різко до себе, вирвавши на них замок, після чого потрапив всередину приміщення даного навчального закладу, пройшовши по коридору до кабінету інформатики. Перебуваючи безпосередньо перед вхідними дерев`яними дверима до кабінету інформатики, взявши двома руками за ручку цих вхідних дверей, яку за допомогою фізичної сили, потягнув різко на себе, внаслідок чого вирвав з них замок, за якими були встановлені металеві грати, які самотужки відкрити не зміг. Вподальшому, ОСОБА_7 знаючи розташування кабінетів та товарно-матеріальних цінностей, що у них зберігаються, так як раніше навчався у цьому навчальному закладі, пішов до приміщення майстерні, та підійшовши до одного із віконний прийомів, власноруч демонтував скло із нього, та проник у приміщення майстерні, де знайшов ножівку по металу, яку взяв для того, щоб пошкодити металеві грати. З цією метою, ОСОБА_7 ножівкою перерізав металеву арматуру грат та відігнувши її, проник в приміщення кабінету інформатики, в якому виявив ноутбук торгової марки «hp (Hewlett-Packard)» серії «250 G5», в комплекті із зарядним пристроєм та комп`ютерним маніпулятором дротовим (мишкою) торгової марки «Frime», чорного кольору. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення зазначеного майна, діючи з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, таємно, здійснив крадіжку ноутбуку торгової марки «hp (Hewlett-Packard)» серії «250 G5», в комплекті із зарядним пристроєм, вартістю 5203грн.00коп., та комп`ютерного маніпулятора дротового (мишки) торгової марки «Frime», чорного кольору, вартістю 107грн.00коп., що встановлено висновком судової товарознавчої експертизи від 25.01.2024 року № 377/24-21, та пилки по металу з рукояткою жовтого кольору, яка матеріальної цінності для потерпілої особи не становить. Вподальшому, ОСОБА_7 із місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_7 спричинив майнову шкоду начальному закладу «Ліцей села Глинськ Калинівської міської ради Вінницької області» на загальну суму 5310грн.00коп.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та пояснив, що дійсно знаючи, що на території України діє введений воєнний стан, під час якого, він вчинив крадіжку чужого майна. Так, 17.01.2024 року близько 22год.25хв. він підійшов до дверей заднього фасаду ліцею села Глинськ, взявши за ручку яких потягнув їх різко на себе, вирвавши замок на дверях, після чого зайшов всередину приміщення цього навчального закладу, та пройшовши по коридору, підійшов до кабінету інформатики. Взявши за ручку дверей, потягнув її різко на себе, внаслідок чого вирвав замок, однак потрапити до кабінету інформатики не зміг, оскільки за дверима були встановлені металеві грати, які він відкрити не зміг. Знаючи розташування кабінетів ліцею, оскільки в ньому раніше навчався, пішов до майстерні, демонтував вікно до неї, та проник у її приміщення, де знайшов ножівку по металу, з допомогою якої, перерізав арматуру грат, які були встановлені перед входом до кабінету інформатики, в якому виявив ноутбук, зарядний пристрій та мишку до нього, які викрав та розпорядився на власний розсуд.

Представник потерпілої особи НЗ «Ліцей села Глинськ Калинівської міської ради Вінницької області» - ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, надавши письмову заяву, згідно якої просила дане кримінальне провадження розглянути за її відсутності, обвинуваченого суворо не карати, оскільки шкода останнім була усунена.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.4 ст.185КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковані органами досудового слідства.

Положення частини 2статті 50 КК Українивстановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до змістустатті 65 КК України,особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Прокурор ОСОБА_9 у своїй промові, під час виступу у судових дебатах, просила визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 5 (п`ять) років. На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із іспитовим строком, встановленим судом, та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесене до тяжкого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Глинськ Калинівського району Вінницької області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, неодружений, непрацевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України від 23.01.2024 року, ОСОБА_7 не судимий в силу статті 89 КК України.

За довідкою-характеристикою, виданою 18.01.2024 року Глинським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області за № 10-02-15/5, матеріалами компрометуючого характеру відносно ОСОБА_7 старостинський округ не має.

Як слідує з консультативних висновків спеціалістів, складених 25.01.2024 року Комунальним підприємством «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, ОСОБА_7 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно пункту 5 частини 1статті 368 КПК Українисуд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За пунктом 4 частини 1статті 91 КПК Україниобставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зістаттею 92 КПК Українипокладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках,на потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 визначено: щире каяття; усунення заподіяної шкоди. Обставин, які обтяжують його покарання, не встановлено.

Статтею 66КК Українивизначено,що припризначенні покаранняобставинами,які йогопом`якшують,визнаються: 1)з`явленняіз зізнанням,щире каяттяабо активнесприяння розкриттюкримінального правопорушення; 2)добровільне відшкодуваннязавданого збиткуабо усуненнязаподіяної шкоди; 2-1)надання медичноїабо іншоїдопомоги потерпіломубезпосередньо післявчинення кримінальногоправопорушення; 3)вчинення кримінальногоправопорушення неповнолітнім; 4)вчинення кримінальногоправопорушення жінкоюв станівагітності; 5)вчинення кримінальногоправопорушення внаслідокзбігу тяжкихособистих,сімейних чиінших обставин; 6)вчинення кримінальногоправопорушення підвпливом погрози,примусу абочерез матеріальну,службову чиіншу залежність; 7)вчинення кримінальногоправопорушення підвпливом сильногодушевного хвилювання,викликаного жорстокимповодженням,або таким,що принижуєчесть ігідність особи,а такожза наявностісистемного характерутакого поводженняз бокупотерпілого; 8)вчинення кримінальногоправопорушення зперевищенням межкрайньої необхідності; 9)виконання спеціальногозавдання зпопередження чирозкриття злочинноїдіяльності організованоїгрупи чизлочинної організації,поєднане звчиненням кримінальногоправопорушення увипадках,передбачених цимКодексом. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Судувід 25.07.2019року усправі № 156/98/18(провадження№ 51-9408км18), наведений у статті 66 КК України перелік не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці; навчання чи проживання; стан її здоров`я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні та інше.

За рекомендаціями, викладеними в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

З урахуванням вищезазначених вимог закону та роз`яснень щодо застосування його норм, суд ретельно дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість визнання обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 : щире каяття; визнання вини особою, що вчинила кримінальне правопорушення; усунення заподіяноїшкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , органом досудового розслідування та судом не встановлено.

За правилами статті 75 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може звільнити вказану особу від відбування заходу примусу з випробуванням, умотивувавши належним чином своє рішення.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, судам необхідномати наувазі,що частиною1статті 75ККУкраїнипередбачено звільненнявід відбуванняпокарання звипробуванням тількитих осіб,які засуджуютьсядо виправнихробіт,службового обмеження(длявійськовослужбовців),обмеження волі,а такожпозбавлення воліна строкне більшеп`ятироків,тобто лишещодо основногопокарання,що маєбути належнимчином вмотивованоу вироку.Звільнення відвідбування призначеногосудом додатковогопокарання зацією нормоюзакону недопускається.Звільнити звипробуванням засудженуособу відвідбування іншоговиду покаранняабо позбавленняволі настрок понадп`ятьроків судне вправі. Рішеннясуду прозвільнення засудженоговід відбуванняпокарання звипробуванням маєбути належнимчином мотивоване.При звільненніособи відвідбування покаранняз випробуваннямсуди урезолютивній частинівироку маютьпосилатися настаттю 75ККУкраїни. Звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти на неї обов`язки, передбачені статтею 76 ККУкраїни, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за її поведінкою. Перелік цих обов`язків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Поклавши на засудженого обов`язок, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 76 ККУкраїни, суд не встановлює періодичність та дні проведення реєстрації; відповідно до частини 3 статті 13 КВК Українивирішення цього питання віднесено до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (частина 3 статті 75 КК України). Цей строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано статтю 75 КК України.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру діяння, обстановки, способу, місця, часу його вчинення, наявності декількох пом`якшуючих обставин, відсутністю обтяжуючих обставин, особи обвинуваченого, суд погоджується із позицією прокурора щодо призначення ОСОБА_7 покарання в межахсанкції статтізакону,яка передбачаєвідповідальність завищевказане кримінальнеправопорушення,із застосуваннямст.ст.75,76КК України,оскільки данепокарання на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненим кримінальним правопорушенням, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Згідно частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме недопалок від цигарки білого кольору (фільтр); фрагмент полімерної тканини білого кольору у пошкодженому стані; сліди одорологічного походження з пошкодженого фрагменту гратів; фрагмент металевий циліндричної форми; змив з пошкодженого фрагменту гратів /постанова слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 19.01.2024 року/; пилку по металу з рукояткою жовтого кольору з двома фрагментами (лезами) /постанова слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 19.01.2024 року/, після набуття вироком законної сили, необхідно знищити.

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме ноутбук торгової марки «hp (Hewlett-Packard)» серії «250 G5», в комплекті із зарядним пристроєм та комп`ютерним маніпулятором дротовим (мишкою) торгової марки «Frime», чорного кольору; чоловіче взуття (берці) марки «Talan», чорного кольору /постанова слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 19.01.2024 року/, після набуття вироком законної сили, необхідно передати власнику (законному володільцю).

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, на вилучене в ході досудового розслідування кримінального провадження майно накладався арешт, а саме на недопалок від цигарки білого кольору (фільтр); фрагмент полімерної тканини білого кольору у пошкодженому стані; сліди одорологічного походження з пошкодженого фрагменту гратів; фрагмент металевий циліндричної форми; змив з пошкодженого фрагменту гратів; пилку по металу з рукояткою жовтого кольору з двома фрагментами (лезами); ноутбук торгової марки «hp (Hewlett-Packard)» серії «250 G5», в комплекті із зарядним пристроєм та комп`ютерним маніпулятором дротовим (мишкою) торгової марки «Frime», чорного кольору; чоловіче взуття (берці) марки «Talan», чорного кольору /ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 22.01.2024 року у справі № 132/169/24/.

З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 22.01.2024 року у справі № 132/169/24.

Частиною 2 статті 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно з пінкту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.

За роз`ясненнями, викладеними в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта згідно висновку експерта № 377/24-21 від 25.01.2024 року у розмірі 1893грн.20коп.; висновку експерта № СЕ-19/102-24/2852-ТР від 22.02.2024 року у розмірі 3029грн.12коп.; висновку експерта № СЕ-19/102-24/2825-БД від 23.02.2024 року у розмірі 3572грн.50коп., а всього 8494грн.82коп. підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого в ході досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України, покласти обов`язки на ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто з 15 листопада 2024 року.

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме недопалок від цигарки білого кольору (фільтр); фрагмент полімерної тканини білого кольору у пошкодженому стані; сліди одорологічного походження з пошкодженого фрагменту гратів; фрагмент металевий циліндричної форми; змив з пошкодженого фрагменту гратів /постанова слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 19.01.2024 року/; пилку по металу з рукояткою жовтого кольору з двома фрагментами (лезами) /постанова слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 19.01.2024 року/, після набуття вироком законної сили, знищити.

Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме ноутбук торгової марки «hp (Hewlett-Packard)» серії «250 G5», в комплекті із зарядним пристроєм та комп`ютерним маніпулятором дротовим (мишкою) торгової марки «Frime», чорного кольору; чоловіче взуття (берці) марки «Talan», чорного кольору /постанова слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 19.01.2024 року/, після набуття вироком законної сили, передати власнику (законному володільцю).

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 22.01.2024 року у справі № 132/169/24, на недопалок від цигарки білого кольору (фільтр); фрагмент полімерної тканини білого кольору у пошкодженому стані; сліди одорологічного походження з пошкодженого фрагменту гратів; фрагмент металевий циліндричної форми; змив з пошкодженого фрагменту гратів; пилку по металу з рукояткою жовтого кольору з двома фрагментами (лезами); ноутбук торгової марки «hp (Hewlett-Packard)» серії «250 G5», в комплекті із зарядним пристроєм та комп`ютерним маніпулятором дротовим (мишкою) торгової марки «Frime», чорного кольору; чоловіче взуття (берці) марки «Talan», чорного кольору скасувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта відповідно до висновку експерта № 377/24-21 від 25.01.2024 року у розмірі 1893грн.20коп.; висновку експерта № СЕ-19/102-24/2852-ТР від 22.02.2024 року у розмірі 3029грн.12коп.; висновку експерта № СЕ-19/102-24/2825-БД від 23.02.2024 року у розмірі 3572грн.50коп., а всього 8494грн.82коп.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Роз`яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.

Суддя