Ухвала
від 21.11.2024 по справі 643/13874/24
МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/13874/24

Провадження № 2/643/5779/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024

Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів до договору від 29.10.2021 року, укладений на об`єкт - однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006 укладеного між нею та ОСОБА_2 ; стягнути на її користь з ОСОБА_2 424 512 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 року, головуючим визначено суддю Олійника О.О.

Суд, перевіривши матеріали позовної заяви, вважає, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду Московським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування. Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд. Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Предметом позову позивачем визначено вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Так, з позовної заяви убачається, що позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів до договору від 29.10.2021 року, укладений на об`єкт - однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006, що територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Харкова.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, якою регулюються вимоги виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна або основної його частини, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови, пов`язані з нерухомим майном, нерухомою річчю, а тому усі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна, повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З матеріалів позовної заяви та додатків до неї також убачається, що майно, однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , кадастровий номер будівельної ділянки 6310136300:08:002:0006, знаходиться на території Шевченківського району м. Харкова, а отже відноситься до територіальної підсудності (юрисдикції) Дзержинського районного суду м. Харкова, тобто не належить до підсудності Московського районного суду м. Харкова.

Таким чином, судом встановлено, що підстави для визначення підсудності даної справи за Московським районним судом відсутні, враховуючи норми ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки нерухоме майно, знаходиться в Шевченківському районі міста Харкова.

Отже, суд приходить до висновку про те, що дана цивільна справа повинна бути передана до належного суду, а саме до Дзержинського районного суду м. Харкова, тобто для розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

При цьому, судом враховані висновки, що викладені у постанові ВП ВС від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України (в даному випадку ст. 30 ЦПК) необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Отже, за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.

На підставі викладеного, керуючись ст. 28, 31, 187, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Передати за підсудністю цивільну справу № 643/13874/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя - О.О. Олійник

СудМосковський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення21.11.2024
Оприлюднено25.11.2024
Номер документу123198161
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —643/13874/24

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Московський районний суд м.Харкова

Олійник О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні