Ухвала

від 19.11.2024 по справі 632/1076/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1076/24 провадження № 1-кп/632/139/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221120000169 від 25 березня 2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Первомайський Харківської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якій висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ, який набрав чинності 09 серпня 2024 року.

Разом із цим прокурор зазначив, що вказаний Закон вводить нову класифікацію дрібних викрадень в залежності від суми викраденого, та поріг кримінальної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна підвищено до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн.

Також, прокурор зазначив, що не вбачає підстав для зміни обвинувачення, оскільки порушення встановленого законом порядку проникнення у приміщення, яке належить на праві власності юридичній особі, не містить складу злочину, передбаченого ст. 162 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 також просила закрити провадження у справі, зазначила, що їй зрозумілі підстави закриття кримінального провадження згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, вона не бажає продовження судового розгляду.

При цьому обвинуваченій роз`яснено, що вказана підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому вона має право на продовження судового розгляду у загальному порядку.

Від представникапотерпілого ПП «Органічна теплиця» надійшла заява, у якій він просить проводити судовий розгляд за його відсутністю, претензій матеріального та морального характеру не має, матеріальний збиток відшкодовано шляхом повернення викраденого майна, не заперечує проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.

Так, згідно із обвинувальним актом обвинувачена ОСОБА_4 разом із особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження та зупинено, оскільки особа була призвана для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, діючи з єдиним кримінально протиправним наміром, спрямованим на таємне викрадання чужого майна, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, строк дії якого продовжено дотепер, спільно вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до сховища, за таких обставин.

25 березня 2024 року близько 09:00 (точний час не встановлено), ОСОБА_4 разом з із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, прибули на територію домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке фактично перебуває у користуванні особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою прибирання вищевказаної території.

Перебуваючи натериторії вищезазначеногодомоволодіння, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, через паркан побачив вироби з чорного металу (металеві профілі), які знаходились на території ПП «Органічна теплиця», що розташовано за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час, у особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, раптово виник протиправний умисел, направлений на проникнення до огородженої території вищевказаного приватного підприємства з метою таємного викрадення чужого майна, а саме виробів з чорного металу (металевих профілів).

Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, усвідомлюючи, що діючи одноособово, не зможе швидко та непомітно заволодіти габаритними предметами, цього ж дня, діючи без розриву у часі, запропонував ОСОБА_4 вчинити крадіжку вищевказаного майна на що остання погодилась, тим самим ОСОБА_4 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вступили у попередню змову на вчинення крадіжки, поєднану з проникненням у сховище.

Реалізуючи свійспільний злочиннийумисел,направлений натаємне викраденнячужого майна,з кориснихмотивів,цього ждня,діючи безрозриву учасі,впевнившись,що заїх діяминіхто неспостерігає, ОСОБА_4 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою підійшли до паркану ПП «Органічна теплиця», де особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи умисно , за допомогою фізичної сили рук, відсунув сітку-рабицю з якої виготовлений паркан та проник на територію вищевказаного підприємства, а ОСОБА_4 у цей час залишалась біля паркану на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Перебуваючи натериторії вказаногопідприємства, особа,матеріали щодоякої виділенів окремепровадження, таємновикрав ізвищезазначеної території,передавши черезпаркан виробиз чорногометалу (металевіпрофілі)у кількості18штук загальноювагою 167,76кілограмів,вартістю 867гривень 32копійки,які ОСОБА_4 ,діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, з корисних мотивів, прийняла, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, повернувшись на територію свого домоволодіння, разом з ОСОБА_4 перемістили вищевказані вироби з чорного металу (металеві профілі) до приміщення будинку, розташованого за вищевказаною адресою, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ПП « ОСОБА_5 » матеріального шкоду загальною сумою 867 грн. 32 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно із ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.

Відповідно до положень зазначеного Закону, ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої - дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що неоподатковуваний мінімум щодо адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з п.п. 169.1.1, п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2024 року - встановлений в розмірі 3028 гривень.

Таким чином, межею адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна є його вартість в розмірі 3028 гривень, до цієї суми адміністративна відповідальність, після - кримінальна.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до п.п. 1-2 п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою

Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 4 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, відповідно до яких Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Судом стороні обвинувачення були роз`яснення вимоги ст.337 та 338 КПК України, при цьому прокурор не вбачав підстав для зміни обвинувачення в суді.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Отже,враховуючи наведене,а такожте,що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), що вчинено за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану поєднане із проникненням у сховище ( яке належить юридичній особі), на суму 867 грн. 32 коп., що є менше ніж 3028 гривень, із врахуванням положень ст. 5 КК України, на даний час її діяння не є кримінально караним, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Суд вважає, що оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 1514 грн. 56 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 на користь держави.

Питання про речовий доказ підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 КК України, ст. ст. 284, 314, 479-2 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, тобто на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Процесуальні витрати в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п`ятдесят шість) коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речовий доказ вироби з чорного металу (металеві профілі у кількості 18 штук) вагою 167,76 кг, передані під розписку представнику потерпілого ОСОБА_6 залишити власнику (законному володільцю).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:ОСОБА_1