Рішення

від 12.11.2024 по справі 129/1359/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1359/24

Провадження № 2/144/325/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернуласядо судуз позовомдо відповідачапро розірваннядоговору орендиземлі від 05.07.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та СВК «Нива», посилаючись на те, що вона стала власницею земельної ділянки з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га, на підставі договору дарування №1328 від 09.12.2022 року.

Відповідно до п. 40 спірного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Листом-повідомленням від 28.12.2022 року позивачка повідомила СВК «Нива» про те, що вона являється власницею земельної ділянки та на підставі п. 38 договору просила розірвати договір за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди, яку додала до даного листа-повідомлення.

Відповідач, в свою чергу, надіслав їй відповідь №20 від 26.01.2023, у якій повідомив, що відмовляється підписати надіслану нею додаткову угоду про припинення договору та надіслав свою додаткову угоду №3 від 26.01.2023, відповідно до якої запропонував внести зміни до договору оренди землі, де серед іншого, змінити редакцію п. 40, виклавши її в новій редакції, а саме: «40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору».

Тобто, Відповідач, категорично відмовляється припинити договір за взаємною згодою сторін.

Позивачка просить суд розірвати договір оренди землі від 05.07.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та СВК «Нива»; зобов`язати відповідача повернути їй земельну ділянку з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір при зверненні до суду.

Ухвалою судді від 05 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження, проте таким правом відповідач не скористався.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Катрич П.С. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності та за відсутності його довірительки, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача СВК «Нива» - адвокат Гуравська В.Ю. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки строк дії договору оренди землі на момент розгляду справи судом не закінчився, протягом часу його дії орендар добросовісно виконував та продовжує виконувати свої обов`язки, а зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не спричиняє автоматичного припинення договірних правовідносин.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положення ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України законодавець закріпив, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Даний позов підсудний Гайсинському районному суду Вінницької області, оскільки нерухоме майно (земельна ділянка) розташоване на території Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Однак, розпорядженням голови Гайсинського районного суду Вінницької області №16 від 26.07.2024 року дану цивільну справу передано на розгляд Теплицького районного суду Вінницької області (а.с. 103).

Предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов`язань, які регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України та Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що 05 липня 2011 року між ОСОБА_3 та СВК «Нива» в особі голови ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гранівської сільської ради, площею 2.92 га. Договір оренди землі 26 грудня 2011 року зареєстровано у відділі Держкомзему Гайсинського району, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 052088094002016 (а.с. 4-5).

Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на п`ять років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 4).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2018 року земельну ділянку з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га, після смерті ОСОБА_3 успадкувала її дочка ОСОБА_2 (а.с. 7).

12.07.2018 року між ОСОБА_2 та СВК «Нива» укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 05.07.2011 року, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2025 року (а.с. 6).

На підставідоговору даруванняземельної ділянкивід 09грудня 2022року,посвідченого приватнимнотаріусом Гайсинськогорайонного нотаріальногоокругу Вінницькоїобласті КобилянськоюО.А.,право власностіна земельнуділянку з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га, перейшло до ОСОБА_1 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.12.2022 року вчинено запис 48663067 (а.с. 9-11).

28.12.2022 року позивачка звернулася з повідомленням до відповідача, в якому зазначила, що вона являється власницею земельної ділянки з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га, та на підставі п. 38 договору оренди землі, укладеного між попереднім власником та СВК «Нива», просила розірвати договір за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди №2 від 28.12.2022, яку додала до даного листа-повідомлення (а.с. 13).

На лист-повідомлення ОСОБА_1 відповідач надіслав їй відповідь, у якій зазначив, що ознайомлений з договором дарування земельної ділянки від 09.12.2022 року, однак строк дії договору оренди земельної ділянки закінчується 31.12.2025 року, а тому СВК «Нива» не погоджується на підписання запропонованої нею додаткової угоди №2 про дострокове розірвання договору оренди та запропонувало позивачці на підпис Додаткову угоду №3 (а.с. 12, 14).

Недосягнення сторонами окремої конкретної домовленості щодо настання одного з двох можливих правових наслідків (зміну або розірвання договору оренди землі) стало причиною виникнення даного спору про право та підставою звернення позивача до суду за вирішенням такого спору.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності одні з керівних засад цивільно-правового регулювання суспільних відносин, які визначають характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, а також права та інтереси інших учасників з метою недопущення їх порушення, закріплення можливості адекватного захисту порушеного права або інтересу.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - стаття 2 Закону України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України «Про оренду землі».

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями землі відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно вимог ст. 13 Закону, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 цього закону).

В статті 31 Закону України «Про оренду землі» йде мова про те, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку, на що вказує ст. 35 Закону України «Про оренду землі».

Частинами 1 та 2 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У пункті 40 спірного договору оренди землі, копію якого досліджено судом, сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 5).

Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, сторони договору орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 05 липня 2011 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При укладенні договору оренди з відповідачем досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, й підстав розірвання при зміні власника земельної ділянки. Відмова у розірванні спірного правочину суперечитиме його умовам.

Таким чином, суд, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильність вирішення спору, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки до ОСОБА_2 , як спадкоємиці орендодавця ОСОБА_3 , а в подальшому до ОСОБА_1 , як обдарованої від орендодавця ОСОБА_2 , перейшло право власності на передану в оренду СВК «Нива» земельну ділянку з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га, а тому у позивачки існують усі законні підстави вимагати розірвання договору оренди землі від 05.07.2011 року в судовому порядку.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 року у справі №624/210/17, від 08.04.2019 року у справі №624/99/17-ц, від 05.10.2022 року у справі №402/142/18.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що розгляд цивільної справи проводиться в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, при цьому суд бере до розгляду тільки ті докази, які стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 626, 627-629, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 4, 13, 31, 32, 35 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 3, 4, 5, 30, 76, 79, 80, 81, 133, 137, 141 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 05.07.2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Нива», на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права було зареєстровано право оренди, номер запису про інше речове право 38149489 від 11.09.2015 року.

Зобов`язати СВК «Нива» після набрання рішенням законної сили повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0520880900:03:004:0069, загальною площею 2,9244 га.

Стягнути з СВК «Нива» (адреса: вул. Комсомольська, 9 с. Гранів Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 03734085) на користь ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Катрич Павло Степанович, вул. Дружби, 20, м. Калинівка Вінницької області, 22400, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №762 від 31.07.2012 року.

Відповідач: СВК «Нива», адреса: вул. Комсомольська, 9 с. Гранів Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 03734085.

Представник відповідача: адвокат Гуравська Валентина Юріївна, пров. 9 Січня, буд. 13 м. Гайсин Вінницької області, 23700, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000385 від 20.12.2018 року

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2024 року.

Суддя