Рішення

від 20.11.2024 по справі 461/7383/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/7383/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Сербська,15, ЄДРПОУ 20782401) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: за утримання будинку та прибудинкової території за період з червня 2013 року по липень 2024 року в розмірі 8473,74 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідачу як власнику кв. АДРЕСА_2 , надаються послуги з утримання будинку відповідно до договору № 170 від 30.06.2021 р. про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який укладений між позивачем та співласниками вказаного будинку.

Однак, відповідач не здійснює належним чином оплату за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого з червня 2013 року по липень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 8473,74 грн., що підтверджується відомостями про нарахування та оплату за утримання будинку та прибудинкової території. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачу надсилались копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації: АДРЕСА_3 та за адресою, зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_4 . Згідно з інформацією поштового відстеження лист повернувся за зворотною адресою у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення відповідача про судові засіданні, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин , суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності представника позивача та відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у власності ОСОБА_1 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з відомостями, наданими Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУДМС у м. Києві та Київській обл., ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 та ЛКП «Старий Львів» укладено договір № 170 від 30.06.2021 р. про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до даного договору управитель (ЛКП «Старий Львів) зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , а співвласники (мешканці) зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Згідно з розрахунком заборгованості у відповідача за адресою: АДРЕСА_4 , виникла заборгованість за надані послуги ЛКП «Старий Львів» з утримання будинку та прибудинкової території за період з червня 2013 року по липень 2024 року в розмірі 8473,75 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг єЗакон України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Пункт 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначає, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічно цьому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч.1ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому право прямо відповідає визначених п.5 ч.2 ст.7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до ч.1ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний виконувати рішення зборів співвласників будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (п. п. 5, 10 ч.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов`язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов`язки співвласника.

Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 42 Земельного кодексу Українипередбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної земельної документації.

Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі» від 11 грудня 2013 pоку № 970, у разі надходження актів-претензій від споживачів за формою згідно з додатком 1 та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення перерахунок проводиться протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії.

Жодних актів-претензій від відповідачів протягом усього строку надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не надходило. Таким чином позивач належним чином виконував своїх обов`язки.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підтвердження заборгованості відповідача позивачем долучено до матеріалів справи відомості про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території мешканця. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з червня 2013 року по липень 2024 року в розмірі 8473,74 грн.

Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вирішення питань щодо форми управління багатоквартирним будинком, визначення його управителя та укладення договору з управління будинком віднесено до повноважень зборів співвласників такого будинку.

Саме на підставі договору № 170 від 30.06.2021 року з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_5 , який укладений згідно із Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ЛКП «Старий Львів» надаються послуги по утриманню будинку, співвласником якого є ОСОБА_1 .

Згідно п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Таким чином, саме ОСОБА_1 як власник квартири несе обов`язок із здійсненням витрат на утримання багатоквартирним будинком. Невикористання власником належної їй квартири не звільняє від обов`язку здійснення оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території.

Частиною першоюст. 58 ЦПКвизначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 62 ЦПК Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

З урахуванням наведеного, повноваження представника відповідача повинні підтверджуватись довіреністю фізичної особи. Однак, при матеріалах справи відсутні документи на підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 .

Тому суд не бере до уваги поданий представником відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву.

Як вбачається з наданих суду відомостей про нарахування та оплату послуг у відповідача за адресою: АДРЕСА_4 , виникла заборгованість за надані послуги ЛКП «Старий Львів» з утримання будинку та прибудинкової території за період з червня 2013 року по липень 2024 року в розмірі 8473,75 грн., яку позивач просить стягнути у повному обсязі.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-738цс15, тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише», та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Встановлено, що при матеріалах справа відсутня заява сторони у спорі про застосування позовної давності.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач не зверталася до суду із заявою про застосування позовної давності, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тому суд приходить до переконання про підставність позову та про стягнення документально підтвердженої заборгованості за період з червня 2013 року по липень 2024 року в розмірі 8473,74 грн.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн., з яких 248,10 грн. було сплачено позивачем при зверненні до суду з відповідним наказом, що підтверджується копією платіжного доручення № 1498 від 12.12.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Сербська,15, ЄДРПОУ 20782401) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкової території.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користьЛьвівського комунальногопідприємства «СтарийЛьвів» (адреса:79008,м.Львів,вул.Сербська,буд.15,ЄДРПОУ:20782401)заборгованість заутримання будинкута прибудинковоїтериторії урозмірі 8473,74грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Сербська, буд.15, ЄДРПОУ: 20782401) витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Є. Радченко