Рішення

від 21.11.2024 по справі 754/16328/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-о/754/607/24

Справа №754/16328/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2024 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого-судді - Панченко О.М.,

Присяжних - Слободенка М.М., Сороки Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,

прокурора - ОСОБА_1 ,

представника заявника - лікаря-психіатра ОСОБА_2 ,

особи стосовної якої вирішується питання про примусову госпіталізацію - ОСОБА_3 ,

представника особи, стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_4 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» про госпіталізацію ОСОБА_3 у КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» у примусовому порядку, -

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» у м.Києві про госпіталізацію ОСОБА_3 до психіатричного закладу для лікування у примусовому порядку відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу». Вимоги мотивовано тим, що до КНП "МЗНПД" 19.11.2024 року о 18:35 за направленням спеціалізованої психіатричної бригади за рапортом поліції госпіталізовано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для госпіталізації: погіршення психічного стану, неадекватна та агресивна поведінка, обумовлена психічним захворюванням. Із анамнезу відомо: психічно хворіє з 25 річного віку (2004 рік), коли стала дратівливою, закривалася в кімнаті, вважала «що про неї весь час говорять». Лікувалась приватно, трифтазіном - підмішувала мати в їжу. В 2005 році стан погіршився: стала агресивною до матері:"у мене мала дитина, а мені не допомагають". Спробувала задушити матір, по ШД госпіталізована в ПНЛ №1, було діагностовано шизофренію. З цього моменту лікувалася в ПНЛ №1 із загостренням продуктивної симптоматики ще 6 разів, остання госпіталізація в ПНЛ №1 - 23.01-19.02.20р. В загостреннях висловлює маячні ідеї відношення, переслідування, стверджувала, що «її заберуть на органи», «переслідують спецслужби», «хочуть вбити бандити». В ремісійний період сформований та стійко утримується специфічний дефект - замкнена, нічим не займається, не слідкує за зовнішнім виглядом, коло інтересів обмежене фізіологічними потребами. В ПНД №2 госпіталізувалася неодноразово - 03.11 - 04.11.20 р. (самостійно залишила відділення всупереч рекомендаціям, була впевнена, що її «заперли в дурку»). Амбулаторно приймала рісперон, але вкрай неохоче і нерегулярно, дільничного психіатра відвідувала за наполяганням матері, вважала себе здоровою. Остання госпіталізація ДО КНП "МЗНППД" 3 24.07.2021 по 09.08.2021 з діагнозом: «Шизоферіня, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Параноїдний синдром". Після виписки підтримуюче лікування не приймає, хворою себе не вважає. Дана госпіталізація у зв`язку із збудженою, агресивною поведінкою пацієнтки: не відчиняла двері матері, в кваритирі вчинила погром, підпалила речі внаслідок чого майже спричинила пожежу чим спричнила загрозу собі та оточуючим, також агресивно налаштована по відношенню до матері-погрожує розправою. Сусіди та мати пацієнтки викликали поліцію та бригаду швидкої допомоги у супроводі яких пацієнтка була доставлена до КНП "МЗНПД". Категорично відмовилась від лікування в зв`язку з чим представлена на ЛКК. 19.11.2024 оглянута ЛКК в склалі голови ЛКК В.О Мед директора ОСОБА_6 , зав, від. №1 ОСОБА_7 , лікаря-психіатра ОСОБА_2 у зв`язку з відмовою від стаціонарного лікування. Згідно заключення ЛКК комісія дійшла висновку, що пацієнтка ОСОБА_3 , страждає на психічний розлад в вигляді: Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Маніоформно-параноїдний синдром". У зв`язку з наявністю тяжкого психічного розладу, категоричною відмовою пацієнта від прийому лікування, враховуючи те що, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняє та виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, потребуе примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ від 21 листопада 2024 року між суддями вказана справа розприділена судді Панченко О.М.

21 листопада 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва по справі відкрито провадження, призначено судове засідання.

З метою забезпечення прав ОСОБА_3 , щодо якої розглядається справа, на безоплатну правничу допомогу, суд вважав за необхідне залучити адвоката через відповідний суб`єкт надання безоплатної вторинної правничої допомоги - Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги.

Доручено Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката особі, стосовно якої суд розглядає справу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку - ОСОБА_4 .

Представники заявника КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» у м. Києві - лікар-психіатр ОСОБА_2 , у судовому засіданні заяву підтримали з мотивів, викладених у ній, підтвердив, що пацієнтка становить небезпеку для себе та оточуючих, потребує стаціонарного лікування.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 подану заяву просила задовольнити, вказала, що за наявними матеріалами, долученими до заяви підтверджується необхідність госпіталізації ОСОБА_3 до психіатричного закладу у примусовому порядку, що відповідає вимогам Закону України «Про психіатричну допомогу».

Особа, стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначала, що заперечує категорично лікуватись, оскільки повністю здорова.

Представник фізичної особи, стосовно якої вирішується питання - адвокат Ружицький О.М. в судовому засіданні зазначив, що так як скоріш за все ОСОБА_3 може нести загрозу длясебе і оточуючих, суспільну небезпеку, а тому вважає що заява підлягає задоволенню.

Заінтересована особа - матір ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що боїться за доньку, вона іде вранці та повертається вночі, сусіди жаліються, що вона кричить на вулиці біля будинку у комендантську годину. Були випадки що її хтось побив, коли прийшла із підбитим оком. Раніше вже лікувалась у медичному закладі, але на даний час не бажає продовжувати лікування. Були випадки коли у квартирі донька рвала книжки і підпалювала їх, ледве не спалила квартиру. Також, донька погрожувала їй, що повиколює їй очі та казала, "я тебе покусаю..", у зв`язку із цим вона змушена зараз собі знімати житло, тому що вдома жити неможливо.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ч. 6 ст. 284 ЦК України надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально - правовими обмеженнями.

Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

20.11.2024 р. о 9.10 год. була оглянута ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією лікарів у складі: в.о.заст. директора ОСОБА_6 , зав. психоневрологічного відділення №1 ОСОБА_8 , лікаря-психіатра ОСОБА_2 , у зв`язку з відмовою від лікування в умовах стаціонару.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , госпіталізована до психоневрологічного відділення № НОМЕР_1 з палатою інтенсивної терапії КНП "МЗНПІД" 19.1.2024 року, о 18:35, у супроводі спеціалізованої психіатричної бригади (фельдшер - Раченко.) за рапортом поліції із загостренням маніакально-параноїдної симптоматики та агресивними діями.

Психічно хворіє з 25 річного віку (2004 рік), коли стала дратівливою, закривалася в кімнаті, вважала „що про неї весь час говорять". Лікувалась приватно, трифтазіном - підмішувала мати в їжу. В 2005 році стан погіршився: стала агресивною до матері:"у мене мала дитина, а мені не допомагають" Спробувала задушити матір, по ШД госпіталізована в ПНЛ №1 , було діагностовано шизофренію. 3 цього моменту лікувалася в ПНЛ №1 i загостренням продуктивної симптоматики ще 6 разів, остання госпіталізація в ПНЛ №1 - 23.01-19.02.20р. В загостреннях висловлює маячні ідеї відношення, переслідування, стверджувала, що «ії заберуть на органи», «переслідують спецслужби», «хочуть вбити бандити». В ремісійний період сформований та стійко утримується специфічний дефект - замкнена, нічим не займається, не слідкує за зовнішнім виглядом, коло інтересів обмежене фізіологічними потребами. В ПНД №2 госпіталізувалася неодноразово - 3.11-4.11.20р (самостійно залишила відділення всупереч рекомендаціям, була впевнена, що її «заперли в дурку»). Амбулаторно приймала рісперон, але вкрай неохоче і нерегулярно, дільничного психіатра відвідувала за наполяганням матері, вважала себе здоровою. Остання госпіталізація до КНП "МЗНПД" з 24.07.2021 по 09.08.2021 з діагнозом: "Шизоферіня, параноїдна форма,безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Параноїдний синдром". Після виписки підтримуюче лікування не приймає, хворою себе не вважає. Дана госпіталізація у зв`язку із збудженою, агресивною поведінкою пацієнтки: не відчиняла двері матері, в кваритирі вчинила погром, підпалила речі внаслідок чого майже спричинила пожежу чим спричнила загрозу собі та оточуючим, також агресивно налаштована по відношенню до матері-погрожує розправою. Сусіди та мати пацієнтки викликали поліцію та бригаду швидкої допомоги у супроводі яких пацієнтка була доставлена до КНП "МЗНПД". Категорично відмовилась від лікування в зв`язку з чим представлена на ЛКК. 19.11.2024 оглянута ЛКК в склалі голови ЛКК В.О мед директора ОСОБА_6 , зав, від. №1 ОСОБА_7 , лікаря-психіатра ОСОБА_2 у зв`язку з відмовою від стаціонарного лікування. Згідно заключення ЛКК комісія дійшла висновку, що пацієнтка ОСОБА_3 , страждає на психічний розлад в вигляді: Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Маніоформно-параноїдний синдром".

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Згідно з ч. 1,2 ст. 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра.

Крім того, комісія лікарів - психіатрів надала свою медичну оцінку психічного стану останнього.

Відтак, суд доходить висновку, що в розумінні положень в.ч.ч.1,4 ст. 11 Закону України "Про психіатричну допомогу" такі дії комісії лікарів - психіатрів є правомірними і засновані на законі.

Висновок комісії лікарів - психіатрів містять певні посилання, які у сукупності з іншими встановленими обставинами справи дають суду підстави вважати, що у ОСОБА_3 наявний психічний розлад і у суду не має сумнівів у правильності висновків лікарів - психіатрів, у зв`язку з чим суд вважає, що стан здоров`я ОСОБА_3 може вимагати невідкладної психіатричної допомоги.

Таким чином, у суду не має сумнівів у подоланні презумпції психічного здоров`я, яка гарантована положеннями ст. 3 Закону України "Про психіатричну допомогу", оскільки наявність розладу його психічного здоров`я встановлена і доведена належними та допустимими доказами, які зібрані по справі.

Підстави, за якими відбувається госпіталізація особи за судовим рішенням, передбачені ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу"

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Статтею 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод визначено право людини на свободу, однак п. "е" цієї статті передбачає затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.

Оцінивши докази у справі за внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 страждає на психічний розлад, який нею заперечується, внаслідок чого остання відмовляється приймати ліки та не надає згоди на госпіталізацію для лікування в умовах стаціонару.

Враховуючи викладене, вбачається необхідність її лікування у стаціонарних умовах, оскільки дії ОСОБА_3 можуть нести безпосередню загрозу для оточуючих.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання щодо наявності підстав для примусової госпіталізації ОСОБА_3 до КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» у м. Києві передбачених ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», п. «е» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

У відповідності до п.9 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення необхідно допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 339-342, 430 ЦПК України, Законом України «Про психіатричну допомогу», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» про госпіталізацію ОСОБА_3 у КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» у примусовому порядку - задовольнити.

Дозволити госпіталізацію ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» у місті Києві у примусовому порядку.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник - Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська психоневрологічна лікарня № 2», код ЄДРПОУ 01993992, адреса: м. Київ, вул. Миропільська, 8.

Прокуратура - Деснянська окружна прокуратура міста Києва, адреса: м. Київ, вул. Каштанова, 9А.

Особа, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 21.11.2024.

Суддя : О.М. Панченко

Присяжні: М.М. Слободенко

Н.О. Сорока