Справа №760/8261/23
2/760/1364/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2024 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
У квітні 2023 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі Державного акту серія ЯЯ № 392798 від 24 квітня 2007 року за Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» закріплена на праві постійного користування земельна ділянка площею 2,9397 га для експлуатації та обслуговування житлових будинків і гуртожитків.
У територіальних межах цієї земельної ділянки за гуртожитком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 розміщений бетонний гараж з металевими воротами площею 21 кв.м., який займає ОСОБА_1 .
Зазначене підтверджується актом від 31 березня 2023 року.
Вказаний гараж на балансі у позивача не перебуває, будь-яких дозволів для розміщення зазначеного гаражу на земельній ділянці відповідачу не видавалось.
Таким чином, земельна ділянка позивача є самовільно зайнятою.
Просить суд ухвалити рішення, яким звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за гуртожитком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» самочинно побудованого гаражу за рахунок коштів ОСОБА_1 .
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву в установлений законом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі Державного акту серія ЯЯ № 392798 від 24 квітня 2007 року за Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» закріплена на праві постійного користування земельна ділянка площею 2,9397 га для експлуатації та обслуговування житлових будинків і гуртожитків (а.с. 7-8).
З позову вбачається, що у територіальних межах цієї земельної ділянки за гуртожитком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 розміщений бетонний гараж з металевими воротами площею 21 кв.м., який займає ОСОБА_1 .
Зазначене підтверджується актом від 31 березня 2023 року (а.с. 12).
Позивач вказує на те, що вказаний гараж на балансі у позивача не перебуває, будь-яких дозволів для розміщення зазначеного гаражу на земельній ділянці відповідачу не видавалось. Таким чином, земельна ділянка позивача є самовільно зайнятою.
Просить суд ухвалити рішення, яким звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за гуртожитком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» самочинно побудованого гаражу за рахунок коштів ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Частинами 1, 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Позивачем у позову вказано на те, що у територіальних межах належної йому земельної ділянки за гуртожитком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 розміщений бетонний гараж з металевими воротами площею 21 кв.м., який займає ОСОБА_1 .
На підтвердження зайняття вказаного гаражу ОСОБА_1 позивачем суду наданий акт від 30 березня 2023 року, складений заступником директора студмістечка КПІ ім. Ігоря Сікорського ОСОБА_2 , начальником дільниці по благоустрою студмістечка КПІ ім. Ігоря Сікорського ОСОБА_3 та завідувачем гуртожитку № ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Разом з тим, позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема, останнім не доведено факт здійснення самочинного будівництва (гаражу) на земельній ділянці позивача саме ОСОБА_1 .
Доводи позивача ґрунтуються лише на його поясненнях, викладених у позові.
Акт, складений працівниками позивача, не є належним підтвердженням здійснення самочинного будівництва (гаражу) на земельній ділянці позивача саме ОСОБА_1 .
Крім того, із зазначеного акту встановлено, що він складений на підтвердження саме зайняття ОСОБА_1 гаражу, а не здійснення ним самочинного будівництва.
За таких обставин, відсутні підстави для зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за гуртожитком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» самочинно побудованого гаражу за рахунок коштів ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 376, 391 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Відмовити у задоволенні позову Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м. Київ, просп. Перемоги, 37) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про зобов`язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123200948 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Українець В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні