Рішення

від 13.11.2024 по справі 487/5162/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/5162/24

Провадження №2/487/2260/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13.11.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Беспалько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Південна товарна біржа про визнання договору дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Басараб В.В. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третьої особи Південна товарна біржа про визнання дійсним договору міни №8307 від 27.02.1998, укладеного між сторонами та зареєстрованого Південною товарною біржею та в подальшому КП ММБТІ 15.06.1998 за №18588.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що 27.02.1998 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений договір міни нерухомого майна №8307 на квартиру АДРЕСА_1 , з однієї сторони та квартиру АДРЕСА_2 , з іншої сторони. Згідно договору міни зазначене нерухоме майно належало:

- квартира АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 на підставі договору міни, завіреної Південною товарною біржею від 29.01.1997 року, за реєстровим номером 6177, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 04.02.1997 року, р/н НОМЕР_1 .

-квартира АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на підставі «свідоцтва про право власності на житло» від 21.03.1996 року, за №113/к, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації за №19910 від 16.05.1996 року. Договір міни був укладений на Південній товарній біржі. Договір міни нерухомого майна №8307 від 27.02.1998 року було зареєстровано у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 15.06.1998 року за №18588 в книзі: 107. Правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем була звільнена зазначена квартира, передані ключі, ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.

Ухвалою від 24.06.2024 відкрите провадження у справі.

04.10.2024 представник позивачів надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав згоду на ухвалення заочного рішення.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку з тим, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження та місце роботи невідомо.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання повторно не з`явилася та позивач проти такого вирішення справи не заперечувала.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 з іншої сторони, був укладений договір міни квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , який зареєстрований Південною товарною біржею у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №8307 від 27.02.1998 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ за №18588 від 15.06.1998.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у серпні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На час укладання договору міни сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору, претензій один до одного сторони або інші особи не мали.

За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору міни сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах набула право власності на придбане майно, але не має можливості розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від неї, в зв`язку з чим вважає, що право власності позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76, 81 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи: Південна товарна біржа про визнання договору дійсним - задовольнити.

Визнати договір міни квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , який зареєстрований Південною товарною біржею у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №8307 від 27.02.1998 та в подальшому зареєстрований в КП ММБТІ за №18588 від 15.06.1998 дійсним.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , будь-які відомості відсутні.

Третя особа: Південна товарна біржа, місцезнаходження за адресою: м. Миколаїв, вул. Робоча, 2а.

Суддя: С.М. Афоніна