Рішення

від 21.11.2024 по справі 488/1519/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1519/24

Провадження № 2/488/1238/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: Універсальна біржа "Південь" про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: Універсальна біржа "Південь" про визнання права власності на житловий будинок.

Позов мотивував тим, що 25.04.2001 року на Універсальній Біржі «Південь» було укладено договір № 2413 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

01.11.2001 року зазначений договір купівлі-продажу було зареєстровано Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» та записано в книгу за № 88 та в реєстрову книгу за № 15624 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору купівлі-продажу, згідно вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», подальшому нотаріальному посвідченню договір не підлягав.

Позивач зазначив, що продавець домоволодіння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після продажу домоволодіння емігрував до Сполучених Штатів Америки, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

З дати укладення зазначеного біржового договору купівлі-продажу (більше 20 років) позивач проживає у придбаному ним житловому будинку АДРЕСА_1 , вважає себе його власником, а також з 16.05.2002 року зареєстрований за вказаною адресою.

Наразі позивачем втрачено оригінал договору № 2413 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2001 року, укладеного на Універсальній біржі «Південь», щодо купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Залишилась тільки його копія.

05.04.2024 року адвокатом було зроблено адвокатський запит до Універсальної біржі «Південь» щодо надання дублікату договору купівлі-продажу від 25.04.2001 року. Проте станом на день звернення до суду з позовом, відповіді на запит не надійшло.

На теперішній час у позивача виникла необхідність у відчуженні належного йому на праві власності житлового будинку, однак укласти правочин неможливо у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу.

Посилаючись на вказані обставини та неможливість вирішення вказаного питання у позасудовому порядку, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.04.2024 року у вказаній справі відкрите загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Копії ухвали направлені сторонам та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача адвокат Царик Р.М надав суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, рішення просив ухвалити на підставі наявних доказів у справі та відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами. Причини його неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

За такого, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.04.2001 р. між позивачем, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 був укладений договір № 2413 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований на Універсальній Біржі Південь у Журналі реєстрації біржових договорів з нерухомістю за № 2413 від 25.04.2001 р.

На час укладення зазначеного договору угоди, які були зареєстровані на товарній біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Саме з цих підстав договір купівлі-продажу був прийнятий КП "Миколаївським МБТІ" в якості правовстановлюючого документу, а за позивачем ОСОБА_1 , як покупцем, зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_1 за реєстровим № 15624 від 01.11.2001 року.

Вказане також підтверджується листом КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації за вих. № 2-744 від 02.04.2024 р., відповідно до якого станом на 28.12.2012 р. ОСОБА_1 є власником 1/1 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2001 р. за р№ НОМЕР_1 , виданого Універсальною Біржею Південь.

Судовим розглядом також встановлено, що продавець будинку, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Парма, округ Каяхога, штат ОСОБА_3 , що підтверджується копією перекладу з англійської мови на українську Свідоцтва про смерть, зареєстрованого за реєстраційним номером району 1807, реєстратор № 2005-01161.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимироз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір № 7213 купівлі-продажу укладений 04.09.1997 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК УРСР) статтею 227 якого було передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, такий договір може бути визнаний судом дійсним.

З матеріалів справи вбачається, що дана угода була виконана сторонами повністю.

За таких обставин, суд вважає, що є достатні підстави для визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем був втрачений оригінал Договору № 2413 купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2001 р. та залишилася тільки його копія.

Вжиті позивачем дії щодо отримання дублікату вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.05.1950 року, ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, набрала чинності для України 11.09.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За такого, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони по справі, наявних у матеріалах справи доказів, досліджені судом в нарадчій кімнаті, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доМиколаївської міськоїради,третя особа:Універсальна біржа"Південь"про визнанняправа власностіна житловийбудинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок загальною площею 91,5 кв.м, житловою площею 53,2 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ: 26565573, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Третя особа - Універсальна біржа "Південь", код ЄДРПОУ: 30333858, адреса: 54009, м. Миколаїв, вул. Садова, 3.

Суддя Я.А. Чернявська