Ухвала

від 18.11.2024 по справі 945/1666/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1666/23

Провадження № 1-кс/945/369/24

УХВАЛА

Іменем України

18 листопада 2024 року м.Миколаїв

Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000284 від 08.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.3 ст.201-2 КК України,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000284 від 08.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.3 ст.201-2 КК України. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.03.2024 року було накладено арешт на вилучений в ході проведеного обшуку обшуку автомобіля MERCEDES-BENZ 1828 з д.н.з НОМЕР_1 , а саме: автомобіль MERCEDES-BENZ 1828 з д.н.з НОМЕР_1 ; ключ від автомобілю; мобільний телефон марки «Redmi 12» IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 . У зв`язку із тим, що, на думку представника власника майна, відсутні підстави вважати, що мобільний телефон марки «Redmi 12» IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 є доказом вчинення злочину, просив слідчого суддю скасувати арешт майна.

В судове засідання представник власника майна адвокат ОСОБА_3 не з`явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання без його участі; заявлені вимоги підтримав.

Прокурор в судове засідання не прибув. При цьому, виконувач обов`язків прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 надала на адресу суду заяву про те, що у зв`язку із проведенням всіх необхідних слідчих дій з речовим доказом мобільним телефоном, вона не заперечує щодо задоволення клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 .

Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.03.2024 року було постановлено накласти арешт на виявлене та вилучене майно в ході проведеного 08.02.2024 року обшуку автомобіля MERCEDES-BENZ 1828 з д.н.з НОМЕР_1 , а саме: автомобіль MERCEDES-BENZ 1828 з д.н.з НОМЕР_1 ; ключ від автомобілю; мобільний телефон марки «Redmi 12» IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 з метою уникнення знищення, перетворення, приховання та відчуження вказаного майна із забороною користування та відчуження у будь-який спосіб вищевказаного майна.

Положеннями частини 1 статті 174 КПК України визначено, що встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, враховуючи те, що виконувачем обов`язків прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 подано заяву про те, що з речовим доказом мобільним телефоном були проведені всі необхідні слідчі дії та вона не заперечує щодо скасування арешту на зазначене майно, слідчий суддя вважає, що клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 слід задовольнити, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області на вказане майно скасувати.

Керуючись ст.ст.98, 167, 170-175 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000284 від 08.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.3 ст.201-2 КК України задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.03.2024 року на виявлене та вилучене майно в ході проведеного 08.02.2024 року обшуку автомобіля MERCEDES-BENZ 1828 з д.н.з НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон марки «Redmi 12» IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 скасувати.

Зобов`язати відповідальну особу органу досудового розслідування повернути власнику ОСОБА_5 або його представнику мобільний телефон марки «Redmi 12» IMEI: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1

18.11.2024