Постанова

від 20.11.2024 по справі 209/2685/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5392/24 Справа № 209/2685/23 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С.М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Максюти Ж.І,,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третяособа Першакам`янська державнанотаріальна контораДніпропетровської області,про встановленняфакту проживанняоднією сім`єю (суддя першої інстанції ОСОБА_4 ),

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року ОСОБА_5 звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 третя особа Перша кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю, в якому просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 однією сім`єю разом з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 1992 року по момент смерті.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа Перша кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю задоволено частково.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.01.2004 року по момент смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп..

В іншій частині позовних вимог, відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 , та через свого представника ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, обставинам справи не було надано належно оцінки, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скарга мотивована тим, що позивачка не просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а лише просила встановити факт проживання однією сім`єю.

Позивачкою не доведено факт проживання з померлим ОСОБА_6 , не надано жодних доказів наявності спільного бюджету, спільного відпочинку, не було надано жодної фотографії.

ОСОБА_2 просив рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні в режимі відео конференції ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно із ч. 2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про смерть, виданого 20 листопада 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №1242 (а.с.9).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, виданий 23.12.2017 року державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г.; номер запису про право власності 24128168 (а.с.10).

Згідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Л.В. Главчевої від 02 листопада 2022 року, ОСОБА_5 відмовленоу вчиненнінотаріальної дії,а самеу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що не підтверджується факт родинних відносин (а.с.8).

Відповідно до акту № 35 від 06 лютого 2023 року проживання без реєстрації, складеного членами комісії КП КМР «ДОБРОБУТ», вбачається, що ОСОБА_5 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з 2017 року та по теперішній час з нею проживав та був зареєстрований ОСОБА_6 , з яким вона вела спільне господарство до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 про що підтверджують сусіди (а.с.13).

В матеріалах справи містяться: копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , відповідно до якого вбачається, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було розірвано 18 серпня 1992 року, актовий запис №460 (а.с.11); копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розірвано 31 березня 1981 року, актовий запис №145 (а.с.12).

Окрім цього, в матеріалах справи міститься довіреність №NRB20141230125826501 від 30.12.2014 року, відповідно до якої ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_5 розпоряджатись у частині повного доступу своїм рахунком N НОМЕР_3 по вкладу SAMDN01000709103122 від 13.01.2010 року у ПриватБанку (а.с.14).

Згідно заповіту складеного 26 грудня 2017 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті належну йому квартиру АДРЕСА_3 заповів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (яка згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , відповідно до якого змінила прізвище після реєстрації шлюбу з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », є донькою ОСОБА_5 ). Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Першої кам`янської нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. зареєстрований в реєстрі за №2-1827 (а.с.15-17).

Окрім цього, позивач надав копії квитанцій про оплату комунальних послуг за квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , сплачені від імені ОСОБА_5 (а.с.22-26).

Згідно до копії спадкової справи № 1167/2021, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , заяву про прийняття спадщини за законом, заповітом подано ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.46-62).

Згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №06, батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_12 (а.с.55).

Згідно витягу №00036746011 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_13 після реєстрації шлюбу з ОСОБА_14 змінила прізвище з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 » (а.с.56-57).

Згідно витягу №00036746201 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 06 вересня 2022 року вбачається, що батьками ОСОБА_13 зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.55-56).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №236 (а.с.57)

Також в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу квартири, укладений 23 грудня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_3 . Даний договір посвідчений державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г.. Зареєстровано в реєстрі за №2-1821.

Згідно листа начальника відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради Олени Волощук вбачається, що місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було зареєстровано за адресою:

- АДРЕСА_5 з 24.02.1981 року та зняте з реєстрації з 14.05.1996 року у зв`язку з вибуттям до нової адреси: АДРЕСА_6 ;

- АДРЕСА_6 з 18.10.1996 року та зняте з реєстрації з 19.12.2017 року з вибуттям до нової адреси: АДРЕСА_4 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів підтверджує той факт, що з 01 січня 2004 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_5 проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відносини між ними носили характер сімейних, вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, крім того у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим вищезазначеним у справі доказам.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_20 , зазначивши у позові, що встановлення даного факт їй необхідно для визначення обсягу спадкового майна та розміру частки, яку онук ОСОБА_20 ОСОБА_1 може успадкувати після померлого діда.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ізстаттею 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до нормст. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності достатті 1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з частиною другоюстатті 3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Аналіз наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові компоненти: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі №5-рп/99про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті3,74 СК України).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі №554/8629/17 (провадження №61-3012св21).

Відповідно до приписів ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст.1259 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 є онуком померлого спадкодавця і відноситься до спадкоємців другої черги за законом, а також з урахуванням того, що він прийняв спадщину у встановленому законом порядку, подавши 07 вересня 2022 року відповідну заяву до Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області де заведена спадкова справа №1167/2021 до майна померлого ОСОБА_6 , то згідност.1258 ЦК Україниправо на спадщину має саме ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем за законом після свого діда.

Відтак встановлення факту проживання ОСОБА_5 з померлим спадкодавцем однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період з 1992 року по 19.11.2021 (день смерті ОСОБА_6 ) встановлення обсягу спадкового майна, про що вказує позивачка у позові, не призведе до виникнення у неї прав на спадкування, оскільки право на спадщину у неї виникне лише у випадку неприйняття спадщини спадкоємцями першої, другої та третьої черг, чого в даній справі не встановлено, оскільки спадщину прийняв онук померлого.

Колегія суддів звертає увагу на те, що проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставістатті 1261 ЦК України.

Вирішуючи позовну вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка слід врахувати, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

З огляду на те, що встановлення позивачеві факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу необхідно їй як наслідок лише визначення обсягу спадкового майна із спадкоємцем другої черги та самостійно не породжує юридичних наслідків, тому факт проживання позивача із спадкодавцем однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, не підлягає встановленню, оскільки не породжує юридичних наслідків для позивача.

Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №295/190/20 (провадження №61-15467св21) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі №686/19661/20 (провадження №61-11031св22).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі докази у їх сукупності, враховуючи принцип справедливості рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу частково, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню у відповідності дост. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язуєсуди даватиобґрунтування своїхрішень,але цене можесприйматись яквимога надаватидетальну відповідьна коженаргумент.Межі цьогообов`язкуможуть бутирізними залежновід характерурішення.Крім того,необхідно братидо уваги,між іншим,різноманітність аргументів,які сторонаможе представитив суд,та відмінності,які існуютьу державах-учасницях,з оглядуна положеннязаконодавства,традиції,юридичні висновки,викладення таформулювання рішень.Таким чином,питання,чи виконавсуд свійобов`язокщодо наданняобґрунтування,що випливаєзі статті6Конвенції,може бутивизначено тількиз оглядуна конкретніобставини справи(Пронінапроти України,№ 63566/00,§ 23,ЄСПЛ,від 18липня 2006року).Оскаржене судоверішення відповідаєкритерію обґрунтованості судового рішення.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 141,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 лютого 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 третя особа Перша кам`янська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О. В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Ж.І. Максюта

Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2024 року.

Головуючи суддя О. В. Халаджи