Постанова

від 20.11.2024 по справі 703/4853/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1698/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №703/4853/24 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л., Василенко Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2024 року про відмову у видачі судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року ТОВ «Холд Лімітед» звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу.

Заява обґрунтована тим, що споживач ОСОБА_2 приєдналася до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, шляхом підписання Заяви-приєднання 09.11.2021, постачання якого здійснює ТОВ «Черкасигаз Збут».

Пунктом 2.1 розділу ІІ Типового договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягам), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Типовим Договором.

ТОВ «Черкасигаз Збут» здійснює постачання природного газу боржнику за адресою: вул. Каштанова, 17, м. Сміла, Черкаська область для використання в побуті.

05.07.2024 року між ТОВ «Черкасигаз Збут» та ТОВ «Холд Лімітед» укладено договір про відступлення права вимоги №05/07-24, у відповідності до умов якого, первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги заборгованостей, строк оплат яких настав (право вимоги), які виникли за договорами постачання природного газу, які були укладені між ТОВ «Черкасигаз Збут» та побутовими споживачами за переліком та у сумах, які зазначені у додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до Акту та Реєстру боржників Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги, ТОВ «Холд Лімітед» набув права грошової вимоги до боржника в сумі 38182,94 грн.

Посилаючись на зазначене, ТОВ «Холд Лімітед» просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 вказаної заборгованості.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2024 року відмовлено ТОВ «Холд Лімітед» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвала суду мотивована тим, що з поданої до суду заяви про видачу судового наказу не вбачається за який період часу виник борг у ОСОБА_2 з оплати спожитого газу, однак з доданого до суду розрахунку боргу вбачається, що нарахування боргу починається не з нульового показника, а з суми 17040,66 грн. станом на січень 2021 року, що позбавляє суд можливості встановити, за який саме період утворився борг та в сукупності з загальним розміром заборгованості свідчить про наявність спору про право. В свою чергу, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «ХолдЛімітед»подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому просило її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що, як зазначено у заяві про видачу судового наказу, датою звернення товариства із даною заявою до суду є вересень 2024 року, а період нарахування останнім заборгованості становить з 01.01.2021 по 31.07.2024, а тому трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі товариством не пропущено.

Вважає, що у даній справі відсутній спір про право, який має бути вирішений у порядку позовного провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції судове рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Холд Лімітед» в порядку наказного провадження звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 38182,94 грн.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 160 ЦПК України).

В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою.

Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу ТОВ «Холд Лімітед» не зазначив періоду, за який нарахована заборгованість в розмірі 38182,94 грн. та просив не застосувати строк позовної давності до вимог заявника.

Заявником надано розрахунок заборгованості, в якому зазначено період нарахування із січня 2021 року по липень 2024 року. Станом на січень 2021 року борг ОСОБА_2 уже складав 17040,66 грн., а тому аргументи апеляційної скарги про те, що заявник вказував період нарахування боргу в межах позовної давності, колегія суддів оцінює критично, оскільки заборгованість виникла до початку відліку позовної давності наведеної у апеляційній скарзі стягувачем.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та мотивованим висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у видачі судового наказу з тихпідстав, що вимогу пред`явлено за період, що виходить за межі загальної позовної давності, оскільки станом на січень 2021 року вже існувала заборгованість у розмірі 17040,66 грн., при цьому загальні вимоги товариства включають і даний борг також.

Доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку із запровадженими карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану відбувалося зупинення перебігу строку позовної давності, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Встановлення обставин зупинення перебігу строку позовної давності виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з`ясування судом обставин зупинення позовної давності.

Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з`ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження, та відповідно доводити факт переривання позовної давності, у разі подання боржником заяви про застосування позовної давності та/або продовження позовної давності на період дії карантину.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що питання щодо відмови у видачі судового наказу судом першої інстанції вирішено з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За такого, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» - залишити без задоволення.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді