Рішення

від 21.11.2024 по справі 609/910/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/910/24

2/609/365/2024

21 листопада 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретарясудового засідання Сандулович О.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ підчас заочногорозгляду цивільнусправу запозовом: представника позивача ОСОБА_1 адвоката, Сідорової Ірини Анатоліївни

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»

вимоги позивача: про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, процентів річних від простроченої суми, інфляційних втрат та моральної шкоди

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 08 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат, Сідорова Ірина Анатоліївна звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» з вимогою про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, процентів річних від простроченої суми, інфляційних втрат та моральної шкоди.

2. Позов обґрунтований тим, що 25 січня 2017 року між СТОВ «Агро-Лан» (орендарем) та ОСОБА_2 (орендодавцем) укладено строком на 7 років договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 2,6963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 6125882100:01:001:0019, що розташована на території Великозагайцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Додатковою угодою до Договору оренди від 12 жовтня 2017 року внесено зміни до цього Договору, змінено орендаря на Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», а також визначено розмір орендної плати у розмірі 15 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9 854,75 грн. за рік оренди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_2 помер, і на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1361 від 20 липня 2023 року право власності на орендовану земельну ділянку перейшло до позивача, його сина ОСОБА_1 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину від 20 липня 2023 року та витягом з Державного реєстру речових прав від 20 липня 2023 року.

Згідно з п. 38 Договору оренди перехід права власності на орендовану ділянку до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору, відтак всі права та обов`язки орендодавця за Договором оренди перейшли до позивача з моменту прийняття ним спадщини після смерті батька.

Водночас після смерті ОСОБА_2 відповідач припинив сплату орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою.

26 липня 2023 року позивач звернувся до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» із заявою, у якій просив здійснити йому виплату орендної плати за користування його земельною ділянкою за період 2021 - 2023 років, додавши до цієї заяви свідоцтво про право на спадщину, свої персональні дані та реквізити карткового рахунку для перерахунку орендної плати.

У серпні 2023 року позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою.

18 жовтня 2023 року відповідач двома платежами: 4 767,95 грн. та 3 519,20 грн. сплатив позивачу орендну плату за 2023 рік у розмірі 8287,15 грн.

Представник позивача зазначає, що орендної плати за 2021 та 2022 роки ТОВ «Західна агровиробнича компанія» позивачу не сплачено по даний час, що змушує його звертатися за захистом своїх порушених прав до суду.

Пунктом 11 Договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: до завершення поточного року.

Представник позивача вважає, що оскільки попередній орендодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу його смерті відкрилася спадщина на орендовану земельну ділянку, а позивач прийняв його спадщину і вона належить йому з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , то саме з 01 серпня 2021 року позивач набула прав та обов?язків орендодавця за Договором оренди від 25 січня 2017 року, адже пунктом 38 цього Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану ділянку до іншої особи не є підставою для зміни і розірвання Договору оренди.

З урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не сплатила ОСОБА_2 орендної плати за 2021 рік до часу його смерті (за умовами договору орендар сплачує орендну плату до кінця поточного року), у позивача як його правонаступника виникло право вимоги щодо стягнення орендної плати з орендаря за 2021 та усі наступні роки оренди.

Представник позивача зазначає, що відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість зі сплати орендної плати за 2021, 2022 роки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що становить 24548,04 грн, у тому числі: 19709,50 грн - заборгованість зі сплати орендної плати, 3705,38 грн - сума інфляційних втрат, 1133,16 грн - 3% річних.

Окрім того, представник позивача вважає, що відповідач повинен сплатити ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду, завдану тривалим невиконанням договірних зобов?язань, у розмірі 10 000 грн.

Оскільки з урахуванням наведеного правового регулювання та практики ОП ВС тривале невиконання відповідачем зобов?язань за Договором оренди є протиправним. Позивач поніс значні моральні страждання від того, що вимушений «випрошувати» належні йому грошові кошти, якими володіє відповідач як користувач належної йому земельної ділянки. Задля отримання орендної плати ОСОБА_1 змушений звертатися за захистом своїх прав до суду, докладати особливих зусиль для відновлення свого порушеного права. На його телефонні дзвінки працівники відповідача реагують у зухвалій формі, не визнають свого обов?язку з виплати йому орендної плати, ставлять можливість сплати оренди в залежність від того, чи він продовжить з товариством договір оренди на новий строк. Від такого несправедливого ставлення до нього він відчуває приниження і беззахисність, постійно хвилюється через відверте ігнорування відповідачем його прав, вимог закону та положень укладеного договору оренди, виконувати які у належний спосіб відповідач в добровільному порядку відмовляється.

Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2021, 2022 роки за договором оренди землі від 25 січня 2017 року в розмірі 24548,04 грн, у тому числі: 19709,50 грн - заборгованість зі сплати орендної плати, 3705,38 грн - сума інфляційних втрат, 1133,16 грн - 3% річних, 10 000,00 грн. моральної (немайнової) шкоди, завданої невиконанням договірних зобов?язань за договором оренди від 25 січня 2017 року та судові витрати, що складаються з витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

3. 27 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» Андросюка Ігоря Сергійовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що відповідач визнаєпозовні вимогичастково,в сумі8759,42грн.орендної плати. Так,відповідно до умов договору та додаткової угоди розмір орендної плати складає 9854,75 грн. за рік оренди.

Згідно п. 164.2.5 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичної особи включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Згідно п. 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України, Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно п.170.1.4 ст.170 Податкового кодексу України, доходи, зазначені, зокрема, у пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%, визначеною п.167.1 ст.167 Кодексу.

Ставка військового збору становить 1,5%. об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (пп.1.3 п.1 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Враховуючи зазначене, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

З урахуванням наведених положень договору оренди землі та норм законодавства відповідач мав сплачувати орендодавцю по 7933,07 грн. за кожен рік (9854,75 -19,5%.), а за 2018 рік 81 день фактичного користування (з 12.10.2018 по 31.12.2018 р.) 1760,49 грн. (7933,07/365*81).

Фактично, орендодавцю виплачено орендну плату:

За 81 день 2018 року сплачено згідно відомості від 18.06.18р. 7805,00 грн. замість 1760,49, переплата склала 6044,51 грн.

За 2019 рік сплачено згідно відомості від 25.09.19р. 8287,14 грн. замість 7933,07, переплата склала 354,07 грн.

За 2020 рік сплачено згідно відомості від 04.09.20р. 8287,14 грн. замість 7933,07, переплата склала 354,07 грн.

За 2021 рік не сплачено 7933,07 грн.

За 2022 рік не сплачено 7933,07 грн.

За 2023 рік сплачено згідно платіжної інструкції від 18.10.23р. 8287,14 грн. замість 7933,07, переплата склала 354,07 грн.

Таким чином, переплата по орендній платі за 2018, 2019, 2020, 2021 та 2023 роки склала 7106,72 грн.

Заборгованість за 2021-22 роки складає 15866,14 грн. Таким чином, залишок заборгованості перед позивачем складає 8759,42 грн. З урахуванням наведеного, розрахунок інфляційних та відсотків річних позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також необґрунтованими є вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано доказів завдання такої шкоди, крім цього позивач не був позбавлений можливості заявити позов про стягнення заборгованості на початку 2022 року, коли він дізнався про порушення своїх прав.

Враховуючи наведене представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позову в частині суми 25788,62 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 12 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 01 серпня 2024 року.

5. Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року закрито підготовче засідання по справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 27 серпня 2024 року.

6. Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року судове засідання по справі відкладено на 24 вересня 2024 року, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи відкладено на 31 жовтня 2024 року.

7. Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року судове засідання по справі відкладено на 21 листопада 2024 року.

8. У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у їх відсутності із повним підтриманням позовних вимог.

9. Представник відповідача у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, що представник відповідача про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно дост. 280 Цивільного процесуального кодексу України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

10. За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. Судом встановлено, що 25 січня 2017 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та СТОВ «Агро-Лан» (орендарем) укладено строком на 7 років договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 2,6963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 6125882100:01:001:0019, що розташована на території Великозагайцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі договір укладено на 7 (сім) років.

Згідно п. 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 6569,84 грн. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

У відповідності до п. 11 Договору оренди землі орендна плата вноситься до завершення поточного року.

12. 12 жовтня 2017 року між ОСОБА_2 (орендодавцем), СТОВ «Агро-Лан» (орендарем) та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (новий орендар) укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі від 25 січня 2017 року предметом якого є земельна ділянка площею 2,6963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 6125882100:01:001:0019, що розташована на території Великозагайцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Згідно п. 4.1 Додаткової угоди внести зміни у Договір в пункт 9 та викласти його в наступній редакції: «п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9854,7 грн.

13.Як вбачаєтьсяіз свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомсерії НСМ№ 393906посвідченого 20.07.2023р.приватним нотаріусомІвано-Франківськогорайонного нотаріальногоокругу ЛюбінецьО.П.зареєстровано вреєстрі за№ 1361слідує,що спадкоємцемзазначеного взаповіті майна ОСОБА_2 ,1934р.н.є йогосин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Спадщина наяку виданеце свідоцтвоскладається ізземельної ділянкиплощею 2,6963га кадастровий номер 6125882100:01:001:0019 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великозагайцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

14. Згідно розрахунку інфляційних витрат щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 9854,75 грн. вказується, що сума боргу станом на 01.01.2022 становить 9854,75 грн.

Індекс інфляції за 2022 рік 126,6,1 %.

Інфляційні витрати за 2022 рік складають ((126,6,1*9854,75):100)-9854,75=2621,36 грн.

Інфляційні витрати за 2023 рік складають ((105,1*9854,75):100)-9854,75=502,59 грн.

Індекс інфляції за січень-травень 2024 року становить 100,4 %.

Інфляційні витрати за січень-травень 2024 року складають ((100,4*9854,75):100)-9854,75=39,42 грн.

Отже, інфляційні витрати щодо суми заборгованості за сплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 9854,75 складають за період з січня 2022 року по травень 2024 рік 3163,37 грн.

Згідно розрахунку інфляційних витрат щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2022 рік у розмірі 9854,75 грн. слідує, що сума боргу станом на 01.01.2023 становить 9854,75 грн.

Індекс інфляції за 2023 рік 105,1 %.

Інфляційні витрати за 2023 рік складають ((105,1*9854,75):100)-9854,75=502,59 грн.

Індекс інфляції за січень-травень 2024 року становить 100,4 %.

Інфляційні витрати за січень-травень 2024 року складають ((100,4*9854,75):100)-9854,75=39,42 грн.

Отже, інфляційні витрати щодо суми заборгованості за сплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 9854,75 складають за період з січня 2023 року по травень 2024 рік 542,01 грн.

Розрахунок 3% річних щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 9854,75 грн.

Кількість днів прострочення з 01 січня 2022 року по 31 травня 2024 року становить 882 днів.

9854,75*3:100:365*882=714,40 грн.

Розрахунок 3% річних щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2022 рік у розмірі 9854,75 грн.

Кількість днів прострочення з 01 січня 2023 року по 31 травня 2024 року становить 517 днів.

9854,75*3:100:365*517=418,76 грн.

ІV. Оцінка Суду.

15. Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

16. Згідно із вимогстатті 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

18. Згідно ізст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

19. В силу вимогст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

20. У відповідності до ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21. За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

22. Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

23. Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

24. Статтею 21 Закону України«Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

25. Так, судом встановлено, що 25 січня 2017 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та СТОВ «Агро-Лан» (орендарем) укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 2,70 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 6125882100:01:001:0019, що розташована на території Великозагайцівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Згідно додаткової угоди до вказаного договору від 12 жовтня 2017 року укладеної між ОСОБА_2 , СТОВ «Агро-Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зареєстроване право оренди на вказану вище земельну ділянку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НСМ № 393906 посвідченого 20.07.2023 р. приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу право власності на орендовану земельну ділянку перейшло до позивача.

Так,відповідно до умов договору та додаткової угоди розмір орендної плати складає 9854,75 грн. за рік оренди. Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Зокрема, згідно п.170.1.4 ст.170 Податкового кодексу України, доходи, зазначені, зокрема, у пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%, визначеною п.167.1 ст.167 Кодексу.

Крім того, відповідно до пп.1.3 п.1 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України ставка військового збору становить 1,5%. об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Таким чином, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що з урахуванням наведених положень договору оренди землі та норм законодавства відповідач мав сплачувати орендодавцю по 7933,07 грн. за кожен рік (9854,75 -19,5%.).

Отже, як встановлено у судовому засіданні, заборгованість зі сплати орендної плати за 2021 та 2022 роки за договором оренди землі від 25 січня 2017 року складає 15866,14 грн., проте оскільки за 2018, 2019, 2020 та 2023 роки переплата по орендній платі склала 934,14 грн., а тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає лише 14932 грн.

Твердження відповідача, що у 2018 році останній фактично користувався земельною ділякою 81 день, суд не бере до уваги, оскільки на підтвердження цього факту відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів та матеріали справи таких не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в сумі 14932 грн.

26. Окрім цього, відповідно до вимог ч.2ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач допустив неналежне виконання договору перед позивачем, з нього підлягають стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляційних витрат, а також три проценти річних від простроченої суми.

Так,представником позивачадо позовноїзаяви доданорозрахунок заборгованостіза вищевказанимдоговором,відтак,оскільки, в судовому засіданні встановлено, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 14932 грн., а тому суд проводить свій розрахунок заборгованості.

Відповідно до офіційно оприлюдненої на сайті Міністерства фінансів України інформації індекс інфляції за 2022 рік складає 126,6 %, за 2023 рік - 105,1 %, та за січень-травень 2024 року - 100,4 %.

Розмір інфляційних втрат розраховується за формулою: I=((si*s):100)-s, де:

I - сума інфляційних витрат

si - індекс інфляції за певний період

s - сума заборгованості

100 - переведення відсотків.

Таким чином, інфляційні витрати щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2021 рік у розмірі 7353 грн. (7933,07 грн. (орендна плата за 2021 рік) - 580,07 грн. (переплата за 2019 та 2020 рік) = 7353 грн.), складають:

за 2022 рік згідно розрахунку ((126,6*7353):100)-7353 = 1955,90 грн.;

за 2023 рік згідно розрахунку ((105,1*7353):100)- 7353= 375,00 грн.

та за січень-травень 2024 року згідно розрахунку: ((100,4*7353):100)- 7353=29,41 грн.

Крім того, інфляційні витрати щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2022 рік у розмірі 7579 грн. (7933,07 грн. (орендна плата за 2022 рік) 354,07 грн. (переплата за 2023 рік) = 7579 грн.), складають:

за 2023 рік згідно розрахунку ((105,1*7579):100)- 7579= 386,53 грн.

та за січень-травень 2024 року згідно розрахунку: ((100,4*7579):100)- 7579=30,32 грн.

Отже, інфляційні витрати щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2021 та 2022 рік складають 2777,16 грн.

Окрім цього, розмір трьох процентів річних розраховується за формулою: С*3:100:365*дн, де:

С- сума основного боргу

3 - 3 % річних

100 - переведення відсотків

365 - кількість днів у році

дн - кількість днів прострочення.

Відтак, 3% річних щодо суми заборгованості зі сплати орендної плати за 2021 та 2022 рік становить 855,10 грн., виходячи з розрахунку:

7353*3:100:365*882=533,04 грн.

7579*3:100:365*517=322,06 грн.

Враховуючи викладене суд вважає, що з відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 2777,16 грн. та 3%річних в сумі 855,10 грн.

27. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної (немайнової) шкоди, завданої невиконанням договірних зобов`язань за договором оренди від 25 січня 2017 року суд зазначає наступне.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

28. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

29. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

30. Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивач поніс значні моральні страждання від того, що вимушений «випрошувати» належні йому грошові кошти, якими володіє відповідач як користувач належної йому земельної ділянки, задля отримання орендної плати змушений звертатися за захистом своїх прав до суду, докладати особливих зусиль для відновлення свого порушеного права, а також вона відчуває приниження і беззахисність, постійно хвилюється через відверте ігнорування відповідачем його прав, вимог закону та положень укладеного договору оренди, виконувати які у належний спосіб відповідач в добровільному порядку відмовляється

31. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. І такий розмір визначається судом, виходячи з конкретних обставин справи.

32. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує глибину та ступінь моральних і фізичних страждань позивачки, яких вона зазнала внаслідок неможливості користування земельною ділянкою, конкретні обставини справи, характер винних дій відповідача, ступінь наставших негативних явищ в житті позивача, тривалість строку порушення його законних прав, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, що на думку суду є достатнім та таким, що відповідає моральним стражданням, перенесеним позивачем.

33. У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

34. Згідно ст.ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

35. На підставіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

36. Враховуючи вищевикладене, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення заявленихпредставником позивача вимог позову.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

37. Згідно зст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

38. Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнозадоволених позовнихвимог,оскільки позивачемпри подачіпозову булосплачено 1211грн.20коп.судового збору,тому судвважає,що звідповідача вкористь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 915 грн. 96 коп., виходячи з розрахунку: 18564,26 х 1211,20 : 24548,04 = 915,96.

39. Згідно ч. 1-3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

40. Згідно з п. 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

41. За змістом положеньст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 рокугонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

42. На підтвердження понесених витрат, позивачем надано Договір № 71 про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року; додаткову угоду № 1 до договору № 71 про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року від 17 червня 2024 року, розрахунок суми гонорару (вартості послуг) за надану правничу допомогу від 17 червня 2024 року.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу відповідачем суду не подавалося.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ТОВ «Західнаагровиробнича компанія» на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

З цих підстав,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272-274, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд -

У ХВ АЛ ИВ :

1. Винести заочне рішення.

2. Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката, Сідорової Ірини Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, процентів річних від простроченої суми, інфляційних втрат та моральної шкоди -задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2021 та 2022 роки за договором оренди землі від 25 січня 2017 року в розмірі 18564 грн. 26 коп., у тому числі: 14932 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати, 2777 грн. 16 коп. - інфляційних втрат, 855 грн. 10 коп. - 3 % річних.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 - 3000 грн. 00 коп. моральної (немайнової) шкоди, завданої невиконанням договірних зобов?язань за договором оренди від 25 січня 2017 року

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 - 915 грн. 96 коп. судового збору.

6. Стягнути ізТовариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 - 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

7. В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Шумським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 21 листопада 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Ураїни серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат, Сідорова Ірина Анатоліївна, місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», місце знаходження: 35601, провулок Центральний, 1, м. Дубно, Рівненської області, код ЄДРПОУ 41099127.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ