Рішення

від 14.11.2024 по справі 420/12345/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №420/12345/23

Пров. №2-а/766/59/24

14.11.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.,

за участю секретаря судових засідань Дембіцької Е.О.

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Херсонського міського суду Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Представник позивача адвокат Верещака Олексій Миколайович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.05.2023 ОСОБА_2 отримано винесену заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком Антоном Вадимовичем постанову від 01.05.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00008048, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень.

Відповідно до вказаної постанови 06.04.2023 о 10 год 38 хв., за адресою Н-31, км 122+000, Полтавська область, зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, днз НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6.425% (2.57 т.) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.132-1КУпАП.

Тобто, об`єктивна сторона порушення визначена у перевищенні навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6,425% (2.57 тон), у зв`язку з чим прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У розділі оскаржуваної постанови «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4050 мм, 2-3: 5590 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1-7750 кг, 2-12550 кг, 3-9150 кг, 4-8850 кг, 5-9000 кг, загальна маса 47300 кг.

Таким чином, заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком Антоном Вадимовичем визначено наведений транспортний засіб як трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом, у зв`язку із чим прийшов до висновку про дозволену максимальну масу такого транспортного засобу 40 тон.

Позивач з таким висновком посадової особи відповідача не погоджується, оскільки транспортний засіб DAF XF 105.410, днз НОМЕР_2 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач Е, повна маса 23400 кг, маса без навантаження 8070 кг свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , номеру НОМЕР_4 , рухався разом з спеціалізованим напівпричіпом контейнеровозом-Е, Марки KRONE, моделі SD, днз НОМЕР_5 , повна маса 39 000 кг, маса без навантаження 4750 кг, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , номеру НОМЕР_7 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , номеру НОМЕР_4 власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача Е Є ТОВ «Гала- Юг», ЄДРПОУ 38152125, засновником та директором вказаного товариства є ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , номеру НОМЕР_7 власником спеціалізованого напівпричіпу контейнеровозу ЮГ», ЄДРПОУ НОМЕР_8 , засновником та директором є ОСОБА_2 .

Вантажним контейнером називається одиниця транспортного устаткування багаторазового застосування, призначена для перевезення і тимчасового збереження вантажу без проміжних перевантажень, зручна для механізованого завантаження і вивантаження вантажів, обладнана пристосуваннями для механізованого навантаження, установки і зняття її з транспортного засобу, внутрішнім об`ємом, рівним 1 м3 і більше. Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Універсальні контейнери (ГОСТ 18447-79) використовуються для перевезення штучних вантажів широкої номенклатури, укрупнених вантажних одиниць і дрібноштучних вантажів.

Спеціалізовані контейнери призначені для вантажів обмеженої номенклатури чи окремих видів вантажів (ГОСТ 19417-74).

Контейнер-платформа вантажна платформа з конструктивними особливостями і розмірами основи контейнера.

Автотранспортний засіб зі зміним кузовом спеціалізований транспортний засіб, обладнаний пристроєм для установки та знімання швидко відокремлюваного від шасі кузова, установлюваного при зніманні на опори чи дорожню поверхню. Для перевезення змінних кузовів найчастіше використовуються шасі одиночних автомобілів і напівпричепів.

Так, позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові зафіксовано лише транспортний засіб DAF XF 105.410, днз НОМЕР_1 спеціалізований /вантажний спеціалізований/сідловий тягач-Е, однак в порушення Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (затвердженого постановою КМУ №1174 від 27 грудня 2019 року) не встановлено державний номерний знак напівпричепу, внаслідок чого відповідно відповідачем не були встановлені дійсні характеристики транспортних засобів.

Таким чином, достовірність зроблених відповідачем вимірювань стосовно вантажу, який перевозився вказаним автотранспортним засобом є сумнівним, оскільки неможливо встановити на підставі чого Державна служба України з безпеки на транспорті, не визначивши тип, модель, марку причепу/напівпричепу, категорію транспортного засобу, для розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів застосовує максимально допустиму вагу саме 40 т, а не іншу, передбачену п.22.5 ПДР України для різних типів автомобілів, причепів/напівпричепів.

З урахуванням наведеного можна прийти до висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відповідачем не були встановлені достатні та необхідні відомості щодо технічних характеристик транспортного засобу, який рухався через автоматичний пункт вагового контролю, внаслідок чого була помилково визначена дозволена максимальна маса такого транспортного засобу у розмірі 40 тон, і відповідно необґрунтовано встановлено перевищення максимально дозволеної загальної маси транспортного засобу. У свою чергу за умови належної фіксації та опрацювання отриманої інформації з визначенням максимально допустимої ваги такого транспортного засобу у розмірі 44 тони при встановленій з урахуванням допустимої похибки загальної маси транспортного засобу DAF XF 105.410, днз BT4359CB 3 спеціалізованим напівпричіпом контейнеровозом-Е, Марки KRONE, моделі SD, днз НОМЕР_5 , виключає наявність у діях ОСОБА_2 об`єктивної сторони вказаного правопорушення. За таких обставин постанова від 01.05.2023 року, яка постановлена/винесена заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком Антоном Вадимовичем по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00008048 підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1КУпАП.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії АА № 00008048 від 01.05.2023, винесену/постановлену заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком Антоном Вадимовичем, по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, стосовно притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1КУпАП.

02.11.2023 представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала та зазначила, що відповідач не погоджується із позовними вимогами, виходячи з наступного. Здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищення нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує дорожнє покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто, встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.

Крім того, згідно з Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Державна служба України з безпеки на транспорті має повноваження щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Як наслідок, Відповідач виконує функції габаритновагового контролю транспортних засобів та може накладати адміністративні стягнення. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Також представник відповідача зазначила, що перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Одночасно зцим зазначила,що посиланняна відсутністьфакту вчиненняадміністративного правопорушення,відсутність інформаціїу постановіта доказівна підтвердженняцього,є необґрунтованимита наїх спростуванняу відзивінаведено методикурозрахунку відсотковогоперевищення фактичноїзагальної масита окремихвагових параметрівтранспортного засобу,яка застосовуєтьсяУкртрансбезпекою припритягненні осібдо адміністративноївідповідальності.Відповідно довказаної методики Постановою серії АА № 00008048 від 01.05.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу.

Також зазначила, що пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Звернула увагу суду на те, що вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі Порядок фіксації адміністративних правопорушень).

Також представник відповідача зазначила, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

Посилаючись на норми Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, представник позивача зазначила, що напівпричіп це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів, власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП.

Зміст постанови, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повним обсягом.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача адвоката Верещаки О.М. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягали.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити із наступних підстав.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» № 3353-XII, відповідно до частини 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 01.05.2023 заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Державної служби України з безпеки на транспорті Сидоренком Антоном Вадимовичем була винесена постанова серії АА №00008048 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Згідно постанови, 06.04.2023 о 10 год 38 хв., за адресою Н-31, км 122+000, Полтавська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, днз НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.425% (2.57 т.) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, загальної ширини транспортного засобу на 6.577% (0.171 м), при дозволеній фактичній ширині 2.6 м, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Також зазначена постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі.

Власником транспортного засобу DAF XF 105.410, днз НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , про що у позовній заяві не заперечує і сам позивач.

При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 8, WAGA-WIM35, зав № 2. Відповідність зазначеного приладу вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки підтверджена на підставі свідоцтва про повірку технічного засобу UA.TR.113-0695/10F-22, строк дії якого до 24.05.2023.

Також, у постанові фактично зафіксовано параметри ТЗ: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4050 мм, 2-3: 5590 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1-7750 кг, 2-12550 кг, 3-9150 кг, 4-8850 кг, 5-9000 кг, загальна маса 47300 кг. Висота 3,97 м, ширина 2,871 м, довжина 15.553 м. Загальна ширина 2.771 м.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Так, згідно з п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (далі Порядок № 1174), автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно, п. п. 13, 14, 17 цього Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІ під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи;

5) наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

8) наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли (п. 16 Порядку № 1174). Інформаційний файл упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п. 2 Порядку № 1174). Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174).

У спірній постанові наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків відповідальною особою під час винесення постанови, складання акту чи будь-яких інших документів. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові. Сертифікати перевірки щодо пристрою, яким здійснено виміри, зазначені у постанові, надані представником відповідача до суду разом із відзивом до позову. У самому відзиві представником відповідача досить детально розшифровано з яких чинників складається розрахунок вимірювання та на підставі яких нормативних актів, а також щодо порядку перевезення вантажів у подібного типу транспортних засобах.

Відтак, технічний засіб фіксації адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам вказаного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, визначений з урахуванням похибки, та посилання на нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, визначені п. 22.5 ПДР України, а також відомості про марку, модель, номерний знак транспортного засобу, відповідальну особу.

Згідно статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення. При цьому, вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, а також ст. 283 КУпАП, уповноваженою особою відповідача були дотримані.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 77 КАС України, згідно якої доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови серії АА №00008048 від 01.05.2023, у зв`язку з чим, позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 286 КУпАП встановлено десятиденний строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частинами 1, 6 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 07.06.2023, позивач звернувся до суду із вказаним позовом 24.06.2023, про що свідчить відповідна відмітка про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд», а тому строк звернення до суду із вказаним позовом позивачем не пропущено.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-245, 250 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. Л. Черниш