Ухвала

від 21.11.2024 по справі 140/12141/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

21 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/12141/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ековіст до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ековіст (далі - ТзОВ Ековіст) звернулося з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 14 травня 2024 року №UA101090/2024/000081/1 про коригування митної вартості товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

19 листопада 2024 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій ТзОВ Ековіст просить визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товару від 11 червня 2024 року №UA101090/2024/000096/1, від 25 травня 2024 року №UA101090/2024/000084/2, №UA101090/2024/000082/2, №UA101090/2024/000085/2, від 27 травня 2024 року №UA101090/2024/000086/1.

Суд, розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що таку заяву слід повернути заявнику з таких мотивів та підстав.

Згідно з частиною першою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви. Так відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В контексті наведеного стаття 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну предмета або підстав позову, чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише або предмета, або підстав позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 вказував на те, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу однак в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Також необхідно зазначити, що розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неможливо під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Наведене відповідає висновкам у постановах Верховного Суду, зокрема від 30 листопада 2018 року у справі №806/1723/17, від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19, від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19.

За змістом позовної заяви предметом оскарження є рішення Житомирської митниці від 14 травня 2024 року №UA101090/2024/000081/1 про коригування митної вартості товару.

Поряд з тим позовні вимоги в заяві про зміну предмета позову не є доповненням позовних вимог позовної заяви, оскільки їхнє обґрунтування стосуються інших, ніж у первісному позові, спірних правовідносин.

Оскільки предметом оскарження згідно із заявою позивача від 19 листопада 2024 року є рішення від 11 червня 2024 року №UA101090/2024/000096/1, від 25 травня 2024 року №UA101090/2024/000084/2, №UA101090/2024/000082/2, №UA101090/2024/000085/2, від 27 травня 2024 року №UA101090/2024/000086/1, які стосуються інших підстав (фактичних обставин), ніж у позовній заяві про оскарження рішення про коригування митної вартості товару від 14 травня 2024 року №UA101090/2024/000081/1, то це вказує на те, що позивачем фактично подано до суду не заяву про збільшення розміру позовних вимог, а заяву про одночасну зміну предмета та підстав позову (містить нові позовні вимоги, що характеризуються самостійним предметом спору та підставами для звернення до суду, які мають наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду у розглядуваній справі).

Суд наголошує, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового адміністративного позову, що не пов`язаний з первісним позовом.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18.

У постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Отже, оскільки відповідно до заяви від 19 листопада 2024 року зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин (на обґрунтування нових позовних вимог наведені інші обставини (фактичні підстави) та інші докази на їх підтвердження), остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 КАС України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у межах цієї справи.

В цьому випадку право позивача на доступ до суду в межах позовних вимог згідно із заявою від 19 листопада 2024 року може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не одночасною зміною предмета та підстав первинного позову.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18, одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову свідчить про недотримання ним вимог статті 167 КАС України та є підставою для повернення заяви про зміну предмету позову без розгляду.

З урахуванням наведеного вказана заява позивача не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 47, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ековіст про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ековіст до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк