Ухвала

від 20.11.2024 по справі 160/27439/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2024 рокуСправа № 160/27439/24 Дніпропетровській окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Солонянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Солонянської селищної ради, яка полягає в неналежному контролі за експлуатацією сміттєзвалища, яке знаходиться за межами населених пунктів, між селам Сергіївка та Дніпровське. Земельна ділянка для розміщення полігону з кадастровим номером 1225055100:01:888:0001.

зупинити експлуатацію сміттєзвалища, яке знаходиться за межами населених пунктів, між селам Сергіївка та Дніпровське. Земельна ділянка з кадастровим номером 1225055100:01:888:0001. до повного усунення порушень.Ухвалою суду від 23.10.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.11.2024 року о 09-30 год.

Ухвалою суду від 23.10.2024 року відкрито провадження у справі ьа вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.11.2024 року о 09-30 год.

Сторони у судове засідання не з`явились; про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через систему Електронний суд.

Позивачу та його представнику ухвала суду від 23.10.2024 року доставлена в електронні кабінети 23.10.2024 року, що підтверджується копіями довідок про доставку електронного листа.

Позивач та його представник не повідомили суд про причини неявки у судове засідання, не подали клопотання про відкладення розгляду справи та не подали клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Позивач у справі є суб`єкт владних повноважень, на реалізацію повноважень якого подану позовну заяву до суду.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини 2 статті 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3)визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4)вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 1 статті 180 КАС України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання визначаються статтею 181 КАС України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу («Розгляд справи по суті») з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Відповідно до частин 1 і 2 статті 183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Частиною п`ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З конструкції пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки має застосовуватися до позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень.

Граматичне тлумачення вказаної норми дає підстави для висновку про те, що для залишення без розгляду позову суб`єкта владних повноважень достатньо першої неявки у судове засідання без поважних причин або не повідомлення про причини неявки, якщо від такого суб`єкта владних повноважень не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 01.05.2024 року у справі № 569/4723/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2024 року у справа № 990/147/23 вказує, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й зокрема суд, не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Відповідно до частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Згідно з частиною десятою статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Статтею 131 КАС України встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Так, відповідно до частини другої вказаної статті, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18 (провадження №11-1179заі19), від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 (провадження № 11-122заі20), законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Вирішуючи розглядати справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, Дніпропетровський окружний адміністративний суд керувався, насамперед, необхідністю вислухати всі сторони з метою повного з`ясування всіх фактичних обставин у справі та правильного її вирішення.

Проте позивач, як ініціатор судового провадження, представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечив, що, виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду.

За вказаних обставин, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі ч.5 ст. 205 та п.4 частини 1 статті 240 КАС України.

Керуючись ст. 205, 240, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до СОЛОНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Златін