Рішення

від 15.11.2024 по справі 737/743/24

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/743/24

Проваждення № 2/737/277/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2024 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А.секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/743/24за позовомКуликівської селищної ради як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_1 доОСОБА_2 треті особиСлужба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Куликівської селищної ради Центр соціальних служб Куликівської селищної радипропозбавлення батьківських правучасники справи та представники: представника позивачаКорогод Ю.П. відповідачОСОБА_2 представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Куликівської селищної ради Вересоцька А.А.представник третьої особи Центру соціальних служб Куликівської селищної ради Карцева А.Є.

в с т а н о в и в :

Куликівська селищна рада як орган опіки та піклування звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_2 та стягнути аліменти.

В обґрунтування позову вказує, що матір`ю дитини ОСОБА_1 є ОСОБА_2 . Відомості про батька вказані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. Родина ОСОБА_2 з 22.03.2021 була взята Центром соціальних служб Куликівської селищної ради під соціальний супровід. 01.07.2021 ОСОБА_1 була влаштована до Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей облдержадміністрації. За час перебування дитини в Центрі був зроблений косметичний ремонт, прибрано в будинку, відремонтовано грубку, обладнано та умебльовано окрему кімнату для дитини, обладнано місце для занять. За заявою матері дитина була повернута в сім`ю, однак у березні 2023 року відповідач почала зловживати алкогольними напоями та ухилятися від виконання батьківських обов`язків. З березня 2023 по березень 2024 року родині ОСОБА_2 надавалася послуга з соціального супроводу. ОСОБА_1 взята на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах з підстави проживання в сім`ї в якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Рішенням виконавчого комітету Куликівської селищної ради з 25.10.2023 ОСОБА_4 влаштовано в сім`ю патронатного вихователя де вона перебуває і на сьогоднішній день.

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 15.08.2024 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

10.9.2024 підготовче судове засідання відкладено в зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 26.09.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судові засідання, призначені на 10.10.2024 та 15.11.2024 відповідач не з`явилась, викликалась в судове засідання в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 187 ЦПК України та через оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позов не надала, зустрічний позов не пред`явила.

На підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні представник позивача Корогод Ю.П. просила позов задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Куликівської селищної ради Вересоцька А.А., представник третьої особи Центру соціальних служб Куликівської селищної ради Карцева А.Є. та третя особа ОСОБА_5 позов підтримали та просили його задовольнити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 17).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, в актовому записі №4 від 04.06.2014 про народження ОСОБА_1 , виконавчим комітетом Ковчинської сільської ради Куликівського району Чернігівської області відомості про батька зазначені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 18).

Постановою Куликівського районного суду від 27.04.2023 та 13.11.2023 ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків щодо диньки ОСОБА_1 (а.с. 61 - 64).

З протоколів комісії з питань захисту прав дитини №3 від 30 березня 2023 року та №14 від 19 жовтня 2023 вбачається, що ОСОБА_2 було попереджено про наслідки ухилення від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 (мати дитини зловживає алкоголем неналежно доглядає за дівчинкою, в будинку брудно і холодно) (а.с.19-20).

Згідно характеристики ОСОБА_1 , наданої класоводом Куликівського ліцею, вона навчається у ліцеї з 2023 року. За час навчання учениця систематично відвідує навчальний заклад, відсутня на заняттях буває тільки по хворобі. За час навчання в Куликівському ліцеї мама ОСОБА_6 не цікавилася справами доньки, не спілкувалася з вчителями. Дитина перебуває в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 , яка відповідально ставиться до виховання та навчання дитини та підтримує постійний зв`язок зі школою та класоводом (а.с.30).

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Куликівської селищної ради № 23 від 03.04.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах на підставі проживання в сім`ї, у якій батьки або особи які замінюють ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини (а.с.31).

Рішенням Куликівської селищної ради №198 від 24.10.2023 з 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 (а.с.32).

Рішенням №21 від 31.01.2024,№118 від 30.04.2024 та №166 від 19.07.2024 термін перебування ОСОБА_1 на тимчасовому догляді та вихованні в сім`ї патронатного вихователя продовжувався (а.с.33-35).

Сім`ї ОСОБА_2 надавалися послуги соціального супроводу з 22.03.2021 до 22.09.2021 та з 30.03.2023 до 30.03.2024 (а.с.39 - 42).

Представники ЦСС неодноразово відвідували сім`ю ОСОБА_2 давали свої висновки та рекомендації:

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 09.01.2024 та 27.03.2024 встановлено, що основними чинниками, що спричиняють складні життєві обставини сім`ї є те, що мати сама виховує дитину, не вміє планувати свій бюджет, будинок перебуває в занедбаному стані (а.с. 43 - 47).

При неодноразовому обстежені умов проживання ОСОБА_2 встановлено, що належні умови для проживання та розвитку дитини відсутні (а.с.53 - 54, 57 - 58).

Комісією з питань захисту прав дитини №6 від 18 травня 2024 року та рішенням виконавчого комітету Куликівської селищної ради від 19.07.2024 №165 затверджено висновок про доцільність відібрання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21, 22).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показала, що вона є патронатним вихователем. У неї в родині з 25.10.2023 на тимчасовому догляді та вихованні перебуває ОСОБА_1 . Дитину передали їй недоглянутою, брудною. Мати дівчинки ОСОБА_2 перші декілька місяців цікавилась дитиною, приїздила до неї, однак гостинці та одяг не передавала. Останнім часом мати до дитини не приїздить та не телефонує. Дитина не бажає повертатись до будинку, де вона проживала з матір`ю, оскільки в будинку відсутні умови для її проживання. Вважає, що повернення дитини для проживання разом з матір`ю суперечить як інтересам, так і безпеці дитини, оскільки в будинку ОСОБА_2 відсутні належні умови для проживання дитини.

Вирішуючи по суті заявлені позовні вимоги про відібрання дитини у відповідачки, без позбавлення її батьківських прав, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частинами 1, 4 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 8 цього Закону встановлено право кожної дитини на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан дитини, ті ж обставини відносно платника аліментів та їх стягувача.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по відношенню до своєї доньки, навчанням дитини не цікавиться, участі у її вихованні не приймає.

Таким чином, суд погоджується з висновком комісії з питань захисту прав дитини №6 від 18 травня 2024 року про доцільність відібрання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав від матері ОСОБА_2 , оскільки позивачем належним чином обґрунтовано, що залишення дитини у матері є безумовно небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відібрання дитини від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, у даному випадку є доцільним та необхідним, оскільки протилежне, з огляду на встановлені судом обставини, може спричинити негативні наслідки для життя та здоров`я їх дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у батьків, це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідач не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їм дітей.

Разом з тим, як встановлено частиною 4 статті 170 СК України та частиною 4 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», відібрання дітей у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє від обов`язку щодо утримання дітей; при задоволенні позову про відібрання дітей від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дітей.

В силу частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення їх повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що відповідачка ОСОБА_2 є працездатною, інформація про наявність чи відсутність на її утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб суду не надана, тому суд дійшов висновку, що відповідачка повинна надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісяця.

Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому, аліменти на дитину ОСОБА_1 необхідно стягувати починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 09.08.2024 до повноліття ОСОБА_1 , або до прийняття судом рішення про повернення дитини батькам.

Крім того, згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач не сплачує судовий збір за подачу даного позову на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України № 3674-VI, судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з відповідачки у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 7, 150, 152, 155, 164, 170 Сімейного Кодексу України, статтями 13,

43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-,

у х в а л и в :

1. Позовну заяву Куликівської селищної ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

2. Відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Передати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Куликівській селищній раді, як органу опіки та піклування, для подальшого влаштування дитини.

4. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь установи чи законного представника, на утриманні якої перебуває дитина, починаючи з 9 серпня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

5. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

10. Повний текст рішення складений 21 листопада 2024 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ