Рішення

від 21.11.2024 по справі 240/11150/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/11150/24

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" звернулося до суду з позовом, у якому після уточнення позовних вимог просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 08.01.2024 № 0003750703 і № 0003740703.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що вказані рішення прийняті на підставі необгрунтованих висновків перевірки про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 61 699 грн за списане дизельне пальне у кількості 8 716 л, оскільки зернозбиральні комбайни Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 та Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 згідно реєстраційних документів залишились у власності ТОВ «Горинь Агро». На думку податкового органу, відсутність переєстрації комбайнів не дає ТОВ "Коростишівземінвест" права заправляти згадану сільськогосподарську техніку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 30.07.2024.

30.07.2024 судове засідання відкладено на 23.08.2024.

23.08.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу, про здійснення переходу до розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідач у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити. Наголошує, що під час перевірки встановлено, що відповідно до реєстраційних документів на сільськогосподарську техніку, позивач не є власником зернозбиральних комбайнів Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 та Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 , а станом на дату реєстрації акта перевірки власником рахується ТОВ «Горинь Агро». Оскільки позивач не провів реєстрацію сільськогосподарської техніки на нового власника у відповідному державному органі, тому неправомірно занизив ПДВ на 61699,00 грн за серпень-вересень 2023 року. Аналогічне обґрунтування обумовило висновок контролюючого органу про використання товарно-матеріальних цінностей, а саме дизельного пального, не у господарській діяльності позивача, що має наслідком виникнення у останнього обов`язку по визначенню грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вартості такого пального та складанню податкової накладної.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2023 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За наслідками перевірки складено акт від 18.12.2023 №20969/06-30-07-03/35904775.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення:

- п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Коростишівземінвест" завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 61699 грн.;

- пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не складання та не реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 61699 грн., в тому числі за серпень 2023 на 20851 грн. та вересень 2023 на 40848 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом 08.01.2024 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0003750703 - про зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 61699 грн;

- № 0003740703 - про застосовання штрафної санкції у розмірі 3 400 грн за нескладені податкові накладні та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями з списання дизельного палива на комбайни.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Як закріплено у підпункті 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписи пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК Українивизначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплений у статті 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1 цієї правової норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 закріплено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року №996-ХІV з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю за впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтями 1 та 3 названого Закону передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 Закону №996-ХІV).

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, у тому числі податковий кредит, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено в акті перевірки, згідно первинних документів, на підставі яких обліковується робота та списання пального на сільськогосподарську техніку, а саме подорожніх листів трактора CASE AF-2388, державний № НОМЕР_1 та CASE AF-2388, державний № НОМЕР_2 за період з 01.08.2023 по 30.09.2023 здійснювалось списання дизельного палива у загальній кількості 8717 літрів на загальну суму 308496 грн, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Коростишівземінвест» відображено наступними бухгалтерськими проводками: - Д-т 231 «Основне виробництво»; - Д-т 91 «Загальновиробничі витрати»; - К-т 203 «Паливо» вартістю 308496 грн, в т.ч. за серпень - 104254,00 грн, вересень - 2014242,00 грн.

На підставі звітності ТОВ «Коростишівземінвест», даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкового обліку платника перевіркою встановлено, що податок на додану вартість при придбанні вищезазначеного дизельного палива ТОВ «Коростишівземінвест» враховано до податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що в період, який перевірявся, ТОВ «Коростишівземінвест» використовувало у своїй господарській діяльності зернозбиральні комбайни, придбан у липні 2023 року у ТОВ "Горинь Агро" та введені в експлуатацію згідно акта введення від 31 липня 2023 року №ФК300000016 на підставі наказу від 31 липня 2023 року № 17/03-03. Проте відповідно до реєстраційних документів на сільськогосподарську техніку, а саме свідоцтв про реєстрацію машин комбайн зернозбиральний CASE AF-2388, державний номер НОМЕР_1 , CASE AF-2388, державний номер НОМЕР_2 , ТОВ «Коростишівземінвест» не є власником зазначених комбайнів, а станом на дату реєстрації даного акту перевірки власником рахується ТОВ «Горинь Агро».

Тобто, підприємством здійснювалося списання пального на комбайни, які у періоді такого списання ще не мали статусу основного засобу ТОВ «Коростишівземінвест», однак, відповідно до абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, податкові зобов`язання на вартість списаного дизельного палива у кількості 8717 літрів на суму ПДВ 61699 грн нараховані не були.

Суд зазначає, що підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначає, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі №560/7669/21, правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. При цьому, слід зауважити, що не обов`язково період, у якому були віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту, та період, у якому за визначених ПК України умов має здійснюватися нарахування грошових зобов`язань відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, мають співпадати. Відповідно, при перевірці правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків.

Оцінюючи висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Видами господарської діяльності ТОВ «Коростишівземінвест», є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

01.63 Післяурожайна діяльність;

01.64 Оброблення насіння для відтворення;

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

У 2023 р. сільськогосподарські угіддя засіяні наступними сільськогосподарськими культурами, що підтверджується Звітом за формою 4-СГ під урожай 2023 року: - Пшениця озима; - Кукурудза; - Соя; - Ріпак озимий; - Ріпак ярий; - Соняшник.

Відповідно до Оборотно-сальдової відомості по рахунку 104 за січень 2023 р. - червень 2023 р., станом на початок липня 2023 р. у ТОВ «Коростишівземінвест» була відсутня зернозбиральна техніка у вигляді комбайнів.

У зв`язку з виробничої необхідності, між ТОВ «Коростишівземінвест» (Покупець) та ТОВ «Горинь Агро» (Продавець) було укладено Договір №14/07/23 О3 купівлі-продажу транспортного засобу / с/г техніки від 14.07.2023р.

У відповідності до п. 1.1. Розділу 1 Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві сільськогосподарську техніку, самохідні механізми, та обладнання (надалі Товар) згідно з Додатком №1 до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього договірну ціну.

Загальна вартість майна складає 3 538 508 грн. та має бути перерахована на користь Продавця до 31 березня 2024 р. (п. 3.2 Договору). Факт перерахування коштів за придбане рухоме майно підтверджується платіжною інструкцією 158 від 08.02.2024р.

За змістом п. 4.1. Договору, передача Товару здійснюється Продавцем Покупцю у строк до 01 серпня 2023 року, включно. Допускається дострокова поставка Товару. У випадку прострочення Покупцем попередньої оплати строк поставки автоматично продовжується на таку ж саму кількість днів, і до Продавця в цьому випадку не можуть застосовуватися передбачені цим Договором та діючим законодавством України санкції за прострочення поставки Товару, і це, в будь-якому випадку не буде підставою для розірвання даного Договору як за домовленістю сторін, так і в судовому порядку.

Передача Товару Продавцем і його прийняття Покупцем може посвідчуються видатковими накладними, податковими накладними, товаро-транспортними документами, актом приймання - передачі та відповідною технічною документацією, які оформлюються у відповідності до чинного в Україні законодавства (п. 4.2 Договору).

Додатком 1 до Договору №14/07/23 О3 купівлі-продажу транспортного засобу с/г техніки від 14.07.2023р. визначено перелік майна, яке передається у власність від Продавця до Покупця. До такого переліку у тому числі перейшли комбайни зернозбиральні:

- Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 (Комбайн зернозбира.) HAJ304209;

- Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 (Комбайн зернозбиральний);

- Case-2388 AF2388 д/н НОМЕР_3 (Комбайн зернозбира.).

Факт придбання техніки підтверджується видатковими накладними:

- 2 від 15.07.2023р.;

- 3 від 22.07.2023р.;

- 5 від 23.07.2023р.

Передача комбайнів зернозбиральних від Продавця до Покупця підтверджується:

- Актом приймання-передачі від 23.07.2023 (Case-2388 AF2388 д/н НОМЕР_3 );

- Актом приймання-передачі від 15.07.2023р. (Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 );

- Актом приймання-передачі від 22.07.2023р. (Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 ).

З моменту придбання комбайнів Case-2388 AF2388 д/н НОМЕР_3 , Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 , Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 вони обліковувались на рахунку 1523.

А вже починаючи з 31.07.2023р. вищенаведене рухоме майно переведено на 104 рахунок.

Отже, придбане за Договором №14/07/23 О3 купівлі-продажу транспортного засобу/с/г техніки від 14.07.2023р. майно обліковується на балансі підприємства та набуто на підставі та у спосіб визначений чинним законодавством, а його придбання підтверджується відповідними вищенаведеними первинними бухгалтерськими документами.

Втім, при нарахуванні ПДВ по дизельному пального у сумі 61 699 грн, податковим органом не прийнято до уваги акти приймання-передачі від 15.07.2023р. (Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 ) та від 22.07.2023р. (Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 ), якими засвідчується, що комбайни у період заправки їх дизельним пальним, вже знаходилися фізично у користуванні ТОВ «Коростишівземінвест» згідно з наведеними Актами приймання-передач.

Факт заправки та експлуатації комбайна Case AF-2388 д/н НОМЕР_1 підтверджується подорожніми листами трактора:

- №208/9 від 02.08.2023р.;

- №408/11 від 04.08.2023р.;

- №б/н від 05.08.2023р.;

- №1108/7 від 11.08.2023р.;

- №15.08.23 від 15.08.2023р.;

- №2108/1 від 21.08.2023р.;

- №2808/6 від 28.08.2023р.;

- №2908/7 від 29.08.2023р.;

- №3008/3 від 30.08.2023р.;

- №709/3 від 07.09.2023р.;

- №1209/10 від 12.09.2023р.;

- №1309/5 від 13.09.2023р.;

- №1409/3 від 14.09.2023р.;

- 16/4 від 16.09.2023р.;

- №1709/12 від 17.09.23р.;

- №1809/8 від 18.09.2023р.;

- 1909/3 від 19.09.2023р.;

- №б/н від 21.09.2023р.;

- №2209/3 від 22.09.2023р.;

- №2309/12 від 23.09.2023р.;

- № б/н від 24.09.2023р.;

- №2509/4 від 25.09.2023р.;

- №2609/2 від 26.09.2023р.;

- №2709/2 від 27.09.2023р.;

- №2809/11 від 28.09.2023р.;

- №2909/3 від 29.09.2023р.;

- №3009/4 від 30.09.2023р.;

Факт заправки та експлуатації комбайна Case AF-2388 д/н НОМЕР_2 підтверджується подорожніми листами трактора:

- 2208/3 від 22.08.2023р.;

- 2808/7 від 28.08.2023р.;

- 2908/8 від 29.08.2023р.;

- 3008/2 від 30.08.2023р.;

- 709/4 від 07.07.2023р.;

- 1209/11 від 12.09.2023р.;

- 1309/6 від 13.09.2023р.;

- 1409/4 від 14.09.2023р.;

- 16/5 від 16.09.2023р.;

- 1709/11 від 17.09.2023р.;

- 1809/7 від 18.09.2023р.;

- 1909/2 від 19.09.2023р.;

- №б/н від 21.09.2023р.;

- №б/н від 22.09.2023р.;

- №2309/14 від 23.09.2023р.;

- №2409/3 від 24.09.2023р.;

- №б/н від 25.09.2023р.;

- №б/н від 26.09.2023р.;

- №б/н від 29.09.2023р.

Відтак, ТОВ «Коростишівземінвест» здійснювало заправку наявного у нього рухомого майна, яке було використано у період збирання вирощеного врожаю, тобто у власній господарській діяльності.

Правомірність використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Гринь Агро» зернозбиральних комбайнів CASE AF2388, державний номер НОМЕР_1 і CASE AF2388, державний номер НОМЕР_2 також встановлена судовим рішенням по справі № 240/7064/24, яке набрало законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що використання дизельного пального з метою заправки власних комбайнів, які використовулися з метою здійснення основного виду господарської діяльності, спростовує твердження відповідача про його використання у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 08.01.2024 № 0003750703 є протиправним і підлягає скасуванню.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, передумовою щодо винесення податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 08.01.2024 № 0003740703 слугувало, на думку перевіряючих, не складання платником податку податкової накладної та не реєстрація такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями з списання дизельного палива на комбайни.

Підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України покладено на платника податку обов`язок нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Станом на 31 липня 2023 року згадані вище комбайни були уведено в експлуатацію, що, на переконання суду, підтверджує помилковість висновку контролюючого органу про виникнення у платника податків обов`язку по складанню податкових накладних.

Наведене обумовлює визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.01.2024 № 0003740703, яким накладено штрафну (фінансову) санкцію за не проведення складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" (вул. Житомирська, 16 А, с. Старосільці, Житомирський район, Житомирська область, 12515, код ЄДРПОУ 35904775) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 08.01.2024 № 0003750703 і № 0003740703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" 4844,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

21.11.24