ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/770/22
категорія 108010100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (далі - відповідач), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бердичівської міської ради та зобов`язати виконавчий комітет Бердичівської міської ради скасувати реєстраційну дію №23041750000011122 від 19.12.2012, якою було помилково включено відомості про фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що 17.08.1996 ОСОБА_3 була зареєстрована як приватний підприємець. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.12.2003 по справі №8/3011 вирішено скасувати державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Заходи з ліквідації покладено на Бердичівський міськвиконком, куди звернулась з відповідною заявою ще у 2005 році. Проте, під час проведення даної реєстраційної дії державним реєстратора здійснено помилку, в результаті якої було внесено відомості щодо ліквідації щодо ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 , проте некоректно зазначено ідентифікаційний номер « НОМЕР_3 ». Зазначила, що 12.10.2021 звернулась з відповідною заявою про виправлення помилки до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, на виконання якої державним реєстратором така описка була виправлена шляхом введення вірного ідентифікаційного коду. Однак, дії державного реєстратора не виправили помилку, оскільки на сьогодні по ОСОБА_2 наявні два записи, в одному з яких не вказано про припинення підприємницької діяльності. Зауважила, що 18.11.2021 звернулась до відповідача із заявою про скасування помилково здійсненої реєстраційної дії, проте листом від 24.11.2021 отримала відмову. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Переконаний, що помилки в діях державних реєстраторів виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області відсутні, виконавчим комітетом здійснено всі необхідні дії для виправлення помилки, зазначеної позивачем у позовній заяві, а тому вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки діяв у межах наданої компетенції та в визначений законом спосіб.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
17.08.1996 ОСОБА_3 була зареєстрована як приватний підприємець.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.12.2003 по справі №8/3011 вирішено скасувати державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Заходи з ліквідації покладено на Бердичівський міськвиконком, куди звернулась з відповідною заявою ще у 2005 році.
Проте, під час проведення реєстраційної дії державним реєстратора здійснено помилку, в результаті якої було внесено відомості щодо ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 , однак некоректно зазначено ідентифікаційний номер « НОМЕР_3 ».
12.10.2021 позивач звернулась з відповідною заявою про виправлення помилки до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, на виконання якої державним реєстратором така описка була виправлена шляхом введення вірного ідентифікаційного коду.
Однак, як зазначає позивач, дії державного реєстратора не виправили помилку, оскільки на сьогодні по ОСОБА_2 наявні два записи, в одному з яких не вказано про припинення підприємницької діяльності.
18.11.2021 позивачка звернулась до відповідача із заявою про скасування помилково здійсненої реєстраційної дії, проте листом від 24.11.2021 отримала відмову, мотивовану тим, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV не передбачено проведення державним реєстратором скасування реєстраційної дії в ЄДР ЮО ФОП та ГФ по зверненню заявника. Запропоновано звернутись до суду з винесенням відповідного рішення.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців врегульовано положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (надалі Закон №755-IV).
Державна реєстрація базується на таких основоположних принципах: врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно Законом №755-IV; об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону №755-IV; відкритість та доступність відомостей Єдиного державного реєстру.
За частиною 1 статті 34 Закону №755-ІV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 25 Закону №755-ІV скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до статті 1 Закону №755-IV державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.
За частиною 1 статті 5 та частиною 1 статті 6 Закону №755-IV систему органів у сфері державної реєстрації становлять Міністерство юстиції України та інші суб`єкти державної реєстрації. В той час, як державний реєстратор лише перебуває в трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), тобто є посадовою особою, яка діє від імені цього органу.
Пунктом.4 частини 1 статті 1 Закону №755-IV передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 10 Закону №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. У разі якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
За частиною 4 статті 10 Закону №755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
За п.1 частини 1 статті 25, частинами 1 та 2 статті 14, частиною 4 статті 35 Закону № 755-ІV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Якщо документи подаються особисто, заявник пред`являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.
Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.
Системний аналіз положень Закону №755-IV та Порядку дає змогу дійти висновку, що державний реєстратор при прийнятті документів для вчинення відповідної реєстраційної дії має перевірити надану йому інформацію на предмет відповідності законодавству за змістом та формою, а також звірити її з тою, яка міститься у ЄДР, користуючись при цьому спеціально розробленим відповідно до цього Закону програмним забезпеченням, яке використовується державними реєстраторами для ведення реєстру та вчинення реєстраційних дій.
Державний реєстратор після перевірки повноважень заявника (особи, яка підписала заяву), перевірки відомостей ЄДР, встановлення наявності або відсутності суперечностей між наявними відомостями державного реєстру та заявленими, встановлення наявності/відсутності інших підстав для зупинення або відмови в здійсненні державної реєстрації, приймає рішення про здійснення державної реєстрації або відмову в її здійсненні.
Як вже зазначалося, 17.08.1996 ОСОБА_3 була зареєстрована як приватний підприємець.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.12.2003 по справі №8/3011 вирішено скасувати державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Заходи з ліквідації покладено на Бердичівський міськвиконком, куди звернулась ОСОБА_3 з відповідною заявою у 2005 році.
Під час проведення реєстраційної дії державним реєстратора здійснено помилку, в результаті якої було внесено відомості щодо ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_2 , однак некоректно зазначено ідентифікаційний номер « НОМЕР_3 ».
Тобто, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протягом тривалого часу міститься два записи щодо ОСОБА_2 , а саме: запис із зазначенням неправильного ідентифікаційного коду НОМЕР_3 , в якому від 24.05.2005 вказано про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та запис із зазначенням правильного ідентифікаційного коду НОМЕР_1 , в якому відсутні відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (створений в результаті здійснення реєстраційної дії №23041750000011122 від 19.12.2012).
У зв`язку з цим, 12.10.2021 позивачка звернулась з відповідною заявою про виправлення помилки до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, на виконання якої державним реєстратором така описка була виправлена шляхом введення вірного ідентифікаційного коду.
Однак, як зазначає позивач, дії державного реєстратора не виправили помилку, оскільки на сьогодні по ОСОБА_2 наявні два записи, в одному з яких не вказано про припинення підприємницької діяльності.
18.11.2021 позивачка звернулась до відповідача із заявою про скасування помилково здійсненої реєстраційної дії, проте листом від 24.11.2021 отримала відмову, мотивовану тим, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV не передбачено проведення державним реєстратором скасування реєстраційної дії в ЄДР ЮО ФОП та ГФ по зверненню заявника. Запропоновано звернутись до суду з винесенням відповідного рішення.
Статтею 32 Закону № 755-IV, у разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки), допущеної суб`єктом державної реєстрації, заявник письмово в паперовій або елекронній формі повідомляє про це суб`єкта державної реєстрації, який перевіряє відповідність відомостей Єдиного державного реєстру інформації, що міститься в документах, ті підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, суб`єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення помилок у відомостях Єдиного державного реєстру здійснюватися також на підставі судового рішення.
У конкретному випадку, внесення відомостей на підставі реєстрації №23041750000011122 від 19.12.2012 про фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 здійснене за наслідком вчинення помилки при проведенні реєстраційної дії стосовно внесення відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Саме це зумовлює необхідність скасування цієї, помилково здійсненої, реєстраційної дії.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань двох записів щодо ОСОБА_4 , а саме: запису із зазначенням неправильного ідентифікаційного коду 2797600038, в якому від 24.05.2005 вказано про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та запису із зазначенням правильного ідентифікаційного коду 2797600088, в якому відсутні відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (створений в результаті здійснення реєстраційної дії №23041750000011122 від 19.12.2012), суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача скасувати реєстраційну дію №23041750000011122 від 19.12.2012, якою було помилково включено відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
На підтвердження понесених витрат представником позивача адвокатом Гуменюком О. В. надано:
- договір про надання правової допомоги від 11.10.2021 №95;
- розрахунок до договору про надання правової від 11.10.2021 №95, який включає такі види послуг: складання процесуальних документів - 1000 грн., та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 2000 грн.
- квитанція до прибуткового касового ордера від 11.10.2021 на суму 3000 грн.
Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу учасників справи на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На думку суду, надані адвокатом послуги, охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю такої роботи.
Крім того, адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області (площа Центральна, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ: 04053602) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області щодо невчинення дій зі скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_4 .
Зобов`язати Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області скасувати реєстраційну дію №23041750000011122 від 19.12.2012, якою було помилково включено відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 листопада 2024 року.
Суддя Р.М.Шимонович
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123205031 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Шимонович Роман Миколайович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Шимонович Роман Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні