Рішення

від 20.11.2024 по справі 240/10848/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/10848/24

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати індексації;

- зобов`язати Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по 23.05.2024.

Аргументуючи заявлені вимоги, позивач пояснив, що на виконання рішення суду прийнятого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/20404/23 Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській областіздійснено перерахунок та 23.05.2024 виплату нарахованої індексації грошового забезпечення, однак безпідставно ненараховано та невиплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Вважає, що у зв`язку із виплатою нарахованої індексації лише на виконання рішення суду має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням таких строків.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

15.07.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його безпідставність.

Ухвалою суду від 30.07.2024 у задоволенні клопотання представника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд зважає на наступне.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 прийнятого у справі №240/20404/23 Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області здійснено позивачу перерахунок та виплату перерахованої пенсії. Нараховані кошти у розмірі 224 775,03 грн позивачу виплачено 23.05.2024, про що свідчить банківська виписка, яка міститься в матеріалах справи.

Позивач вважаючи, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків отриманої виплати за весь час затримки виплати, звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак у відповідь отримав відмову, мотивовану відсутністю підстав для нарахування компенсаційних виплат, оскільки кошти на виконання рішенням суду виплачені у терміни та у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, у порядку черговості.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права, а тому з метою захисту порушених прав та законних інтересів звернувся до суду із позовною заявою щодо встановлення права на отримання компенсаційних виплат за невчасне його отримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із позовною заявою щодо встановлення права на отримання компенсаційних виплат за невчасне його отримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України, який регулює правовідносини у даній сфері є, зокрема Закон України №2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до абз.2 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII) нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Згідно з ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок №159.

Пунктом 1 Порядку №159 закріплено, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до п.2 Порядку №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

За змістом п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.

Як передбачено п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наведені норми свідчать, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.

Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

А тому, враховуючи, що несвоєчасне нарахування сум пенсії, що встановлено судовим рішенням, відбулося з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, у зв`язку із чим, позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, тому наявні правові підстав для зобов`язання відповідача здійснити розрахунок, нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі судового рішення.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно з ст.55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як свідчать матеріали справи прийняте рішення у справі №240/20404/23 набрало законної сили та виконане 23.05.2024.

А тому, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення, він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати (23.05.2024).

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного суду є захист порушених прав фізичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно позовні вимоги не можуть бути спрямовані у майбутнє, оскільки задоволення такого позову буде суперечити меті і завданню адміністративного судочинства. Тому суд вважає, що порушене право підлягає захисту станом на час вирішення справи, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи наведене, з урахуванням висновків суду у даній справі, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, 67Б, м. Житомир, 10006. ЄДРПОУ: 38624322) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати індексації.

Зобов`язати Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по 23.05.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 20 листопада 2024 р.

20.11.24