Рішення

від 21.11.2024 по справі 240/8312/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/8312/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 14.03.2024 №UА403070/2024/000084/2.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2024 №UА403070/2024/000137 Тернопільської митниці Держмитслужби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці Держмитслужби митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, та у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 231004 від 04.10.2023, укладеного між фірмою "Xiamen Messen Building Material Co.,Ltd" (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна), згідно із рахунком-проформою № UAS-231004U від 04.10.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №UAS-231004U від 04.10.2023, позивачем на митну територію України ввезено товари.

06.03.2024 позивачем подано до відділу митного оформлення №3 митного посту "Тернопіль" Тернопільської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу ІМ-40ДЕ №24UA403070002182U1 для здійснення митного оформлення ввезених для підприємства товарів, в т.ч.:

товару №1 - "Каменерізальні верстати з комплектом інструментів моделі MES-10 та MES-100. Всього 4 комплекти" загальною вартістю 32300 дол. США, вага нетто 18400 кг, за кодом згідно УКТЗЕД 8464100000, заявивши митну вартість цього товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,76 дол. США за 1 кг товару;

товару №2 - "Рейки направляючі до каменерізальних верстатів - 9 шт." загальною вартістю 1320 дол. США, вага нетто 1165 кг, за кодом згідно УКТЗЕД 8466919500, заявивши митну вартість нього товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,13 дол. США за 1 кг товару.

Факт придбання вказаного товару підтверджується контрактом №231004 від 04.10.2023 з фірмою "Xiamen Messen Building Material Co., Lt." (Китай), доповненням №1 від 06.12.2023 до цього контракту, проформою-інвойсом № UAS-231004U від 04.10.2023, комерційним інвойсом UAS-231004U від 04.10.2023, пакувальним листом 04.10.2023, експортною митною декларацією №370820230000669173 від 06.12.2023.

Всі ці документи зазначені в графі 44 ЕМД М24UА 403070002182UI, що підтверджується також електронним повідомленням декларанта від 06.03.2024.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

-пакувальний лист № UAS-231004U від 04.10.2023;

-рахунок-проформа № UAS-231004Uвід 04.10.2023;

-рахунок-фактура (інвойс) № UAS-231004Uвід 04.10.2023;

-коносамент № MAEU 233763168 від 20.12.2023;

-накладна УМВС № 53810309 від 22.02.2024;

-супровідний документ T1 № 24ROCT190000109923 від 20.02.2024;

-декларація про походження товару № UAS-231004U від 04.10.2023;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.10.2023;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-214 від 04.03.2024 з додатками;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 231004 від 04.10.2023;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортномуконтролю № б/н від 05.03.2024;

-іншінекласифікованідокументи- скоригована митна декларація №403030/2022/019267 від 23.10.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/25571/22 від 22.03.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/25573/22 від 23.01.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/7958/23 від 14.06.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 370820230000669173 від 06.12.2023.

У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості та наявними розбіжностями товарів № 1,2 які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), відповідач надіслав позивач лист, в якому просив відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування,

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями,та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи..

Декларантом на вимогу Тернопільської митниці до митної декларації додатково було надано:

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.12.2023;

-Паспорт верстата MES-10 від 07.03.2024:

-Паспорт верстата MES-100 від 07.03.2024:

-Коносамент № GRE23120082 від 16.12.2023:

-Переклад експортної МД від 06.12,2023;

-Лист виробника товару № б/н від 13.03.2024.

У своїх поясненнях № 1 від 14.03.2024 декларант повідомив митницю про те. що більше додаткової інформації надано не буде.

За результатами опрацювання документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА403070/2024/000084/2 від 14.03.2024 та картка відмови в митному оформленні товарів № UА403070/2024/00137 від 14.03.2024.

Підставою для прийняття вказаних рішень стали встановлені відповідачем наступні розбіжності:

У коносаменті від 16.12.2023 GRE23120011 зазначено судно/рейс MSC SAMAR V. 348W, що не відповідає відомостям вказаним у копії митної декларації країни відправлення від 06.12.2023 №370820230000669202 - MSC DILETTA FJ347W.

У копії митної декларації країни відправлення від 06.12.2023 №370820230000669202 наявне посилання на коносамент (накладна) № 233763168, однак у коносаменті з цим номер, що поданий до митного оформлення, зазначено відправника та одержувача товару, що не відповідає товаросупровідним документам.

Прайс-лист від 01.10.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки DAP Тернопіль, що обмежує конкурентність.

Експертний висновок Житомирської Торгово-Промислової палати від 04.03.2024 №В-214, що визначає ринкову вартість обладнання на підставі цін, які склалися на аналогічне обладнання на ринку за кордоном без врахування витрат на навантаження, транспортування, страхування до кордону які мають враховуватися при визначені митної вартості, та й стосується він лише каменерізального окантовочного верстата в комплекті з інструментом моделі MES-10. та каменерізального верстата в комплекті з інструментом моделі MES-100.

Згідно пункту 7 зовнішньоекономічного договору від 04.10.2023 №231004 продавець має надати покупцеві Свідоцтво про форму Походження товарів - даний документ до митного оформлення не надавався.

В поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, а саме в супровідному документі Т1 зазначено лише один класифікаційний код, а в копії митної декларації країни відправлення зазначено класифікаційні коди які відрізняються від задекларованих кодів в митній декларації.

Також у МД та товаросупровідних документах вказано виробника товару XIAMEN MESSEN BUILDING MATERIAL CO..LTD, проте при митному огляді встановлено що виробником товару є Xiamen Mastone Equipment Co., Ltd.

Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар № 1 згідно з ЕМД від 02.02.2024 24UА101020003972U5 на рівні 4,17 дол США/кг., (19378,50 USD/шт.). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось, Товар №2 згідно з ЕМД від 12.02.2024 24UА401020008340U1 на рівні 2,52 дол США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому , рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Підставою для коригування митної вартості у спірному рішенні зазначено наступне: "За результатами опрацювання документів встановлено наступне:

У коносаменті від 16.12.2023 GRE23120011 зазначено судно/рейс MSC SAMAR V. 348W, що не відповідає відомостям вказаним у копії митної декларації країни відправлення від 06.12.2023 №370820230000669202 - MSC DILETTA FJ347W.

У копії митної декларації країни відправлення від 06.12.2023 №370820230000669202 наявне посилання на коносамент (накладна) № 233763168, однак у коносаменті з цим номер, що поданий до митного оформлення, зазначено відправника та одержувача товару, що не відповідає товаросупровідним документам.

Прайс-лист від 01.10.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки DAP Тернопіль, що обмежує конкурентність.

Експертний Висновок Житомирської Торгово-Промислової палати від 04.03.2024 № В-214, що визначає ринкову вартість обладнання на підставі цін, які склалися на аналогічне обладнання на ринку за кордоном без врахування витрат на навантаження, транспортування, страхування до кордону які мають враховуватися при визначені митної вартості, та й стосується він лише каменерізального окантовочного верстата в комплекті з інструментом моделі MES-10. та каменерізального верстата в комплекті з інструментом моделі MES-100.

Згідно пункту 7 зовнішньоекономічного договору від 04.10.2023 №231004 продавець має надати покупцеві Свідоцтво про форму Походження товарів - даний документ до митного оформлення не надавався.

В поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, а саме в супровідному документі Т1 зазначено лише один класифікаційний код, а в копії митної декларації країни відправлення зазначено класифікаційні коди які відрізняються від задекларованих кодів в митній декларації.

Також у МД та товаросупровідних документах вказано виробника товару XIAMEN MESSEN BUILDING MATERIAL CO..LTD, проте при митному огляді встановлено що виробником товару є Xiamen Mastone Equipment Co., Ltd.

Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар № 1 згідно з ЕМД від 02.02.2024 24UА101020003972U5 на рівні 4,17 дол США/кг., (19378,50 USD/шт.). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось, Товар №2 згідно з ЕМД від 12.02.2024 24UА401020008340U1 на рівні 2,52 дол США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Додатково у відзиві відповідач вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Витребуваних у період консультації документів позивачем надано не було, тому митну вартість визначено самостійно.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача з огляду на таке.

Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Позивачем до митного оформлення було надано наступний перелік документів:

-пакувальний лист № UAS-231004U від 04.10.2023;

-рахунок-проформа № UAS-231004Uвід 04.10.2023;

-рахунок-фактура (інвойс) № UAS-231004Uвід 04.10.2023;

-коносамент № MAEU 233763168 від 20.12.2023;

-накладна УМВС № 53810309 від 22.02.2024;

-супровідний документ T1 № 24ROCT190000109923 від 20.02.2024;

-декларація про походження товару № UAS-231004U від 04.10.2023;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.10.2023;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-214 від 04.03.2024 з додатками;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 231004 від 04.10.2023;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 05.03.2024;

-іншінекласифікованідокументи- скоригована митна декларація №403030/2022/019267 від 23.10.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/25571/22 від 22.03.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/25573/22 від 23.01.2023;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/7958/23 від 14.06.2023;

- копія митної декларацїї країни відправлення № 370820230000669173 від 06.12.2023.

Декларантом на вимогу Тернопільської митниці до митної декларації додатково було надано:

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.12.2023;

-Паспорт верстата MES-10 від 07.03.2024:

-Паспорт верстата MES-100 від 07.03.2024:

-Коносамент № GRE23120082 від 16.12.2023:

-Переклад експортної МД від 06.12,2023;

-Лист виробника товару № б/н від 13.03.2024.

Відтак, дослідивши вказані докази, суд вважає, що уданому випадку документами, які підтверджують фактурну вартість товару та суму, яка підлягає сплаті за товар, імпортований підприємством, є: проформа-інвойс № UAS-231004U від 04.10.2023, комерційний інвойс UAS-231004U від 04.10.2023, пакувальний лист 04.10.2023, експортна митна декларація №370820230000669173 від 06.12.2023.

Всі ці документи були надані митниці та однозначно підтверджують вартість товару та суму, яка підлягала сплаті позивачем Продавцю.

Підтвердженням обґрунтованості ціни верстатів моделі MES-10 і MES-I00 є і цінова інформація від "Xiamen Messen Building Material Co., Ltd." на сайті Глобальної платформи електронної комерції для торгівлі камінням та каменеобробних виробів міжнародного будівельного ринку для В2В ( https://www.stonecontact.com/Product Machinery ), де вартість верстатів моделі MES-10 і MES-100 становить відповідно 7500 і 9800 дол. США за одиницю товару на умовах поставки DAP Україна, як і в комерційній пропозиції Продавця. На умовах FOB прайс-ціна складає відповідно 5500 і 7800 дол. США.

Щодо розбіжності в частині фактичного виробника верстатів MES-10 і MES- 100, то згідно листа Продавця від 13.03.2024 фірма Xiamen Messen Building Material Co., Ltd (Китай) є частиною корпорації Xiamen Mastone Eguipment Co., Ltd (Китай) зі спільним власником, яка і є виробником вказаних верстатів, але продаються вони під торговою маркою Messen, що також підтверджується даними Глобальної платформи електронної комерції для торгівлі камінням та каменеобробних виробів міжнародного будівельного ринку для В2В (https://www.stonecontact.com ).

Крім того, суд зазначає, що за умовами зовнішньоекономічного контракту від 04.10.2023 №231004 та доповнення №1 від 06.12.2023, товар поставляється на умовах DAP Тернопіль, а його вартість визначається в проформі-інвойсі, підписаному сторонами контракту.

Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

Більше того, згідно доповнення до контракту №1 від 06.12.2023 страхування не передбачено.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що позивач не зобов`язаний був включати в митну вартість імпортованого товару страхування і транспортні витрати Продавця та підтверджувати їх відповідачу.

Суд зазначає, що використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, відповідач не мав підстав покладати на позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах даних правовідносин).

Щодо посилань відповідача на відсутність свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 7 "Необхідні документи" зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2026 за №KSA-161111 визначено: 1) комерційний інвойс в оригіналі; 2) коносамент в оригіналі; 3) упакувальний лист в оригіналі; 4) свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем.

Однак, відповідно до приписів 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, які підтверджує митну вартість товарів такий документ, як свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем.

Отже, відсутність свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 МК України.

Твердження відповідача, що прайс-лист Продавця товару від 01.10.2023 про ціни на умовах DAP Тернопіль якимось чином обмежує конкурентність, є безпідставним, оскільки він є комерційною пропозицією для необмеженого кола осіб на території України. Крім того, право визначати ціну продажу своєї продукції та умови її поставки, а також спосіб формування та відображення пропозиції, належить саме Продавцю/виробнику цієї продукції і не відноситься до компетенції митних органів країни придбання.

Крім того, прайс-лист не є первинним документом бухгалтерського обліку, на підставі прайс-листа не здійснюється ані оплата, ані поставка товару. На підставі відомостей, що зазначені в прайс-листі не формується та не визначається митна вартість товарів, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару

У статті VII ГАТТ не міститься обов`язку або рекомендацій щодо дотримання певної форми при створенні та наданні прайс-листів.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний суд у постанові від 10.05.2023 року по справі № 815/1780/17.

Додатковим підтвердженням дійсності фактурної вартості верстатів MES-10 та MES-100 є експертний висновок Житомирської ТПП від 04.03.2024 №В-214, в якому зазначено, що ринкова вартість вказаних верстатів відповідає вартості в товаросупровідних документах.

В зв`язку з цим не можна вважати обґрунтованим твердження відповідача, що згідно висновку Житомирської ТПП невірно визначено ринкову вартість оцінюваного товару, оскільки митні органи не наділені правом ревізувати висновки ТПП, які згідно ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" є обов`язковими для застосування на всій території України.

Крім того, відповідач не наводить будь-яких обґрунтованих доводів чому в даному випадку ТПП, визначаючи ринкову вартість товару, повинна включати до неї витрати на навантаження, страхування та перевезення до кордону, враховуючи умови поставки DAP згідно Правил Інкотермс.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача як на розбіжність у документах, що підтверджують митну вартість оцінюваного товару, зазначення у коносаменті № GRE23120011 від 16.12.2023 "судно/рейс", які не відповідають відомостям у копії митної декларації країни відправлення № 370820230000669202 від 06.12.2023, оскільки згідно умов поставки DАР витрати на транспортування вантажу до визначеного місця лягають на Продавця і не мають значення для Покупця, яким саме чином йому був доставлений товар. Проте ці обставини митниця залишила без уваги.

Крім того, коносамент і митна декларація із вказаними номерами, на які посилається відповідач до митного оформлення разом з ЕМД № 24UA403070002182U1 не подавалися, бо стосуються іншої зовнішньоекономічної операції.

Жодним чином не впливає на митну вартість товару і зазначення в накладній №233763168 інших відправника і одержувача вантажу, ніж вказані в товаросупровідних документах, як стверджує відповідач, оскільки: Non-negotiable waybill №233763168 є морською необоротною накладною, яка виступає як факультативний документ, дійсний безпосередньо між пунктом навантаження та пунктом розвантаження при морських перевезеннях, не є товаророзпорядчою формою, а лише свідчить про прийняття вантажу та наявність укладеного договору транспортування. Вказані в накладній №233763168 відправник і одержувач вантажу є логістичними компаніями, задіяними в його перевезенні.

В якості товаророзпорядчого документу, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу в даному випадку виступає коносамент № GRE23110082 від 16.12.2023, який надавався відповідачу, проте, як зазначалося вище, він не впливає на митну вартість імпортованого нами товару, оскільки за умовами поставки DAP саме Продавець несе всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.10.2023 у справі №240/7958/23.

Фактично в спірному випадку всі сумніви відповідача в заявленій митній вартості товару ґрунтуються на тому, що за наявною у відповідача інформацією вона є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів раніше. При цьому, при коригуванні митної вартості товарів відповідачем не здійснено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16, від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

За основу для коригування оцінюваних товарів взято інформацію щодо вартості товару: Товар № 1 згідно з ЕМД від 02.02.2024 24UА101020003972U5 на рівні 4,17 дол США/кг., (19378,50 USD/шт.) та товар №2 згідно з ЕМД від 12.02.2024 24UА401020008340U1 на рівні 2,52 дол США/кг. Разом з тим, дані верстати поставлялися в Україну за умовами поставки FOB Китай згідно Інкотермс, тобто митна вартість включає в себе як мінімум фактурну вартість і вартість морського перевезення. В той же час на умовах поставки DAP витрати на перевезення до визначеного місця лягають на Продавця і не можуть додаватися до фактурної вартості при визначенні митної вартості.

Відповідачем всупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаних митних декларацій для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Відповідачем не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору. Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2024 № UА403070/2024/000137 на підставі рішення про коригування митної вартості від 14.03.2024 № UА403070/2024/000084/2, протиправність якого встановлена судом, тому картка відмови також підлягає скасуванню як протиправна.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 30015,26 грн. (саме така сума судового збору підлягала сплаті при поданні позову)

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20,смт Нова Борова, Житомирська обл., Житомирський р-н,12114. ЄДРПОУ 13559654) до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004. ЄДРПОУ 43985576), про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 14.03.2024 №UА403070/2024/000084/2.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.03.2024 № UА403070/2024/000137 Тернопільської митниці Держмитслужби України.

Стягнути з Тернопільської митниці Держмитслужби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Контакт" 30015,26 грн. (тридцять тисяч п"ятнадцять гривень двадцять шість копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

21.11.24