Рішення

від 20.11.2024 по справі 240/21250/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/21250/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №356129 від 02.05.2023 відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки ТОВ Науково-виробнича фірма "Віконт" використовувало вантажний автомобіль для перевезення вантажу для власних потреб, а тому не може бути притягнуте до відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 08.09.2023 відкрито спрощене провадження у справі.

20.09.2023 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що в результаті проведення перевірки було встановлено, що транспортний засіб обладнано контрольним пристроєм - тахографом, однак у слоті тахографа була відсутня картка водія, а отже була відсутня роздруківка даних роботи водія за 21.03.2023, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вказано, що перевезення вантажу здійснювалося відповідно до ТТН №2367 від 21.03.2023, відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 15.07.2024 №130 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024, у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А., справу передано на розгляд судді Поповій О.Г.

Ухвалою судді від 22.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №240/21250/23 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.03.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, марки MERCEDTS - BENZ, модель ATEGO 1529L, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН №2367 від 21.03.2023, автомобільним перевізником, замовником та вантажоодержувачем в якій визначено ТОВ Науково-виробнича фірма "Віконт", вантажовідправником зазначено - ПП "Оліяр", пункт навантаження - 81118, Львівська область, Львівський район, с. Ставчани, пункт розвантаження - м. Житомир, вул. Бялика, 10.

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня особиста картка водія у цифровому тахографі, роздруківка на паперовому носії, інформація про роботу та відпочинок водія, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія.

За результатами перевірки складено акт №350960 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2023. Водій із актом ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту перевірки та пояснення.

На підставі даного акту перевірки, виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибан М.М. складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.05.2023 за №356129, якою до позивача, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн .

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив таку у досудовому порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті, втім оскаржувану постанову першим заступником голови залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, що слугувало зверненню позивача за судовим захистом із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).

Згідно з статтею 5 Закону України №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону України №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №350960 від 21.03.2023 зафіксовано порушення - відсутня особиста картка водія у цифровому тахографі, роздруківка на паперовому носії, інформація про роботу та відпочинок водія, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія.

Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.4 Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.

Відповідно до п. 6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 6.3 Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

З наведеного слідує, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Таким чином, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 документів.

За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем здійснено рейдову перевірку у відповідності до пункту 15 Постанови №1567, а саме, перевірено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Варто зазначити, що в розумінні положень Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення.

Приписи Закону зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке саме до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Водій транспортного засобу повинен мати при собі: 1) протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; 2) заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; 3) картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Із матеріалів справи встановлено, що в результаті проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки MERCEDTS - BENZ, модель ATEGO 1529L, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 органами державного контролю було встановлено, що у водія була відсутня особиста картка водія у цифровому тахографі, роздруківка на паперовому носії, інформація про роботу та відпочинок водія, а також у слоті тахографа була відсутня картка водія, передбачена статтею 48 Закону 2344-II.

Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до ТТН №2367 від 21.03.2023, яка надана водієм під час перевірки, із змісту якої встановлено, що автомобільним перевізником, замовником та вантажоодержувач в якій визначено ТОВ Науково-виробнича фірма "Віконт", вантажовідправником зазначено - ПП "Оліяр", пункт навантаження - 81118, Львівська область, Львівський район, с. Ставчани, пункт розвантаження - м. Житомир, вул. Бялика, 10.

З приводу доводів позивача про те, що він не є суб`єктом відповідальності за виявлене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, оскільки на момент проведення перевірки не надавав послуг вантажних перевезень, а здійснював перевезення власного вантажу для власних потреб, а тому у спірних правовідносинах не має статусу автомобільного перевізника відповідно до Закону № 2344-ІІІ, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Тобто, вказаною нормою передбачено надання статусу автомобільного перевізника як для осіб, що здійснюють договірні перевезення, так і для осіб, які здійснюють перевезення для власних потреб.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 815/3310/17 зазначив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Необхідно також зазначити, що за відсутності інших документів, які спростовують інформацію зазначену в ТТН про автомобільного перевізника, встановлення особи перевізника здійснюється відповідно до вказаних в ТТН відомостей щодо такої особи, які є обов`язковими при її оформленні.

Такий правовий висновок також викладений у постанові Верховного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах. Жодним нормативним актом не визначено обов`язку оформити ТТН для здійснення перевезення для власних потреб.

При цьому, договірні умови здійснення перевезень включають не тільки укладення безпосередньо договору про надання відповідних послуг, а й зобов`язання сторони щодо перевезення (доставки) товару в рамках інших господарських правовідносин, у тому числі щодо реалізації товару.

Із обсягу встановлених судом обставин цієї справи встановлено, що під час перевірки автомобіля марки MERCEDTS - BENZ, модель ATEGO 1529L, реєстраційний номер НОМЕР_1 водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу ТТН від №2367 від 21.03.2023.

Зі змісту вказаної ТТН встановлено, що у графі «вантажовідправник» вказано ПП "Оліяр", натомість у графах «замовник», «автомобільний перевізник», «вантажоодержувач» зазначено ТОВ Науково-виробнича фірма "Віконт".

Суд звертає увагу, що норми статті 48 Закону №2344-ІІІ передбачають обов`язок перевізника та, зокрема водія пред`являти посадовим особам відповідача, які здійснюють перевірку, документи, на підставі яких здійснюється вантажне перевезення (зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу).

Враховуючи, що позивач під час проведення перевірки не мав документів, визначений для водія статтею 48 Закону №2344-ІІІ, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, то допустив правопорушення, внаслідок якого прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

За відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що мав би свідчити про його справність та актуальність (неспотвореність) даних не є можливим перевірити дотримання водіями транспортних засобів режиму праці та відпочинку водіїв.

При цьому суд критично оцінює аргументи позивача, які зводяться до того, що він не надає послуг з перевезення, а тому під час здійснення внутрішніх перевезень у нього відсутній обов`язок використовувати тахограф чи індивідуальну книжку водія. Закон зобов`язує мати тахограф чи індивідуальну книжку водія у разі перевезення вантажу, а не надання послуг перевезення вантажів, про що вище суд вже зазначав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №356129 від 02.05.2024 є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Віконт" (вул. Бялика, 10, м. Житомир, 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20423276) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ 150, 03150. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України таможе бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

20 листопада 2024 р.

20.11.24