Ухвала

від 21.11.2024 по справі 240/22680/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

21 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/22680/24

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

20 листопада 2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" до Головного управління ДПС у Житомирській області та до Державної податкової служби України, в якій товариство просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та дії Державної податкової служби України щодо затвердження Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік в частині, що стосується включення товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" до такого Плану-графіка.

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" від 12 листопада 2024 р. №2689-п.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/22680/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" було визначено суддю Черняхович І.Е.

Одночасно з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС України у Житомирській області від 12 листопада 2024 р. №2689-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "Барнетта-Торг" до ДПС України та Головного управління ДПС України у Житомирській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним і скасування наказу від 12 листопада 2024 р. №2689-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Житомирській області "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" від 12 листопада 2024р. №2689-п, який було видано на підставі плану - графіка документальних планових перевірок на 2024 рік;

- заборонити ДПС України та Головному управлінню ДПС України у Житомирській області вчиняти будь-які дії на виконання наказу Головного управління ДПС України у Житомирській області від 12 листопада 2024р. №2689-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" та щодо внесення інформації до плану - графіка документальних планових перевірок на 2024 - 2025 роки до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

На обґрунтування поданої заяви "Барнетта-Торг" зазначило, що оскаржуваний наказ від 12.11.2024 №2689-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" містить очевидні ознаки протиправності, оскільки для його прийняття не було жодних підстав, а контролюючим органом порушено порядок призначення перевірки, вчинено дії не у відповідності до вимог Конституції України та податкового законодавства, в рамках якого мають діяти державні органи. Крім того, товариство вказало, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів товариства. Зокрема вказує, що у випадку, коли спірний наказ про проведення перевірки буде реалізований контролюючим органом шляхом його застосування (фактичне проведення перевірки), то подальше оскарження цього наказу буде неможливим, оскільки такі позовні вимоги, не будуть підлягати розгляду в порядку жодного судочинства, відтак це призведе до неможливості відновлення порушеного права платника податків.

Частиною першоюстатті 154 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами 2 та 3статті 154 КАС Українисуд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2статті 151 КАС Українипередбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6ст. 154 КАС Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

3) наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В розрізі наведених акцентів варто зауважити, що при вирішенні процесуального питання «заходів забезпечення позову» суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглянувши заяву ТОВ "Барнетта-Торг" про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження в поданому ТОВ "Барнетта-Торг" є наказ Головного управління ДПС у Житомирській області "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" від 12 листопада 2024 р. №2689-п.

Судом встановлено, що зазначеним наказом від 12 листопада 2024 р. №2689-п призначено провести у ТОВ "Барнетта-Торг" документальну планову виїзну перевірку з метою контролю за дотриманням ним вимог податкового, валютного, іншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 07.08.2018 по 30.09.2027. При цьому, перевірку призначено провести з 28 листопада 2024 року тривалістю 10 робочих днів.

Вказане свідчить, що реалізація перевірки, призначеної на підставі оскаржуваного наказу, станом на дату звернення позивача до суду з даною заявою про забезпечення позову ще не відбулася.

Зміст положень статей 78, 79 Податкового кодексу України свідчить про те, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оспорити його в судовому порядку.

Суд зазначає, що проведення перевірки без достатніх правових підстав призведе до прийняття рішення (рішень) за результатами такої перевірки та може мати для позивача негативні наслідки, які, крім іншого, полягатимуть у необхідності визнання протиправним такого рішення (рішень).

Також суд зазначає, що у постановах від 13.02.2019 та 29.03.2019 у справах №813/112/18 та № 0440/5193/18 Верховний Суд зазначив, що проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу контролюючого органу до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього положеннями Податкового кодексу України функцій та повноважень.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів ТОВ "Барнетта-Торг", для захисту яких він звернувся до суду.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Таким чином, в даному випадку, враховуючи обгрунтування заяви про забезпечення позову, ТОВ "Барнетта-Торг" довело існування реальної загрози завдання шкоди його правам, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі.

За таких обставин, задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до набрання законної сили рішенням суду у справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього положеннями Податкового кодексу України функцій та повноважень.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскарженим рішенням, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також суд зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не надає правової оцінки ані спірному наказу, ані діям контролюючого органу щодо винесення зазначеного наказу, оскільки дослідження цих обставин належить здійснювати під час розгляду справи по суті.

Вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації податковим органом його контролюючих функцій після розгляду справи по суті, а також не порушить прав та законних інтересів контролюючого органа (відповідача) чи інших осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до завершення розгляду справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу Головного управління ДПС України у Житомирській області від 12 листопада 2024р. №2689-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" та заборони ДПС України та Головному управлінню ДПС України у Житомирській області вчиняти будь-які дії на виконання цього наказу - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Натоміть вимога ТОВ "Барнетта-Торг" вжити заходи забезпечення позову ще й шляхом заборони ДПС України та Головному управлінню ДПС України у Житомирській області вчиняти будь-які дії щодо внесення інформації до плану - графіка документальних планових перевірок на 2024 - 2025 роки до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі виходить за межі заявлених в позові вимог, а тому вона не відповідає предмету позову, в якому не оскаржуються дії щодо внесення інформації до плану - графіка документальних планових на 2025 роки, є неспівмірною з позовними вимогами та, як наслідок, не підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що заява ТОВ "Барнетта-Торг" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Барнетта-Торг" про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС України у Житомирській області від 12 листопада 2024р. №2689-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Барнетта-Торг" та заборони Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС України у Житомирській області вчиняти будь-які дії на виконання цього наказу - до набрання законної сили рішенням суду у справі №240/22680/24.

У задоволені заяви про забезпечення позову в частині заборони ДПС України та Головному управлінню ДПС України у Житомирській області вчиняти будь-які дії щодо внесення інформації до плану - графіка документальних планових перевірок на 2024 - 2025 роки - відмовити.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 21 листопада 2024 року.

Суддя І.Е.Черняхович