Рішення

від 15.11.2024 по справі 320/16190/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року справа №320/16190/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська Олія" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сватівська Олія" до Головного управління ДПС у м. Києві з позовом, в якому позивач просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Р" від 22.03.2023 №219210412 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, 11021000 в сумі 201 406,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем безпідставно, всупереч наданих повноважень, за відсутності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства України, що підтверджується належними доказами. Також позивачем зазначено, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов`язок платника податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 320/16190/23, витребувано докази по справі.

30.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення та просить відмовити в позові в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток та звітності неприбуткових установ і організацій управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Іванчук Анастасією Андріївною проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за Три квартали 2022 року платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська Олія", Код ЄДРПОУ 25368994 (далі Позивач, ТОВ "Сватівська Олія").

За результатами проведення перевірки ТОВ "Сватівська Олія" ГУ ДПС ум. Києві складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 14757/Ж5/26-15-04-12-03/25368994 від 23.02.2023 року (далі акт перевірки) (а.с.6-9).

01.03.2023 акт перевірки отримано позивачем, що підтверджується копією конверту поштового відправлення 0410719519583, трекінгом відправлення з сайту АТ «УКРПОШТА» (а.с.10-12).

Так, перевіркою встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Зокрема, при поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за Три квартали 2022 року (від 08.11.2022 року №9233368191) та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за Три квартали 2022 року (від 28.12.2022 року №9282076828) платником допущено порушення вимог п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та вимоги наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).

Із акту перевірки вбачається, що ТОВ "Сватівська Олія" 08.11.2022 року подана звітна податкова декларація за Три квартали 2022 року № 9233368191, в якій заповнено рядок 18 декларації в розмірі 183096 грн. (податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)). Проте, рядок 17 уточнюючої декларації за Півріччя 2022 року (від 12.12.2022 року №9264763127) складає 0 грн. При цьому рядок 19 звітної декларації за Три квартали 2022 року №9233368191 становить - 558 грн.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Nє2755-VI зі змінами та доповненнями у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ 28.12.2022 року подана уточнююча податкова декларація за Три квартали 2022 року за №9282076828, в якій заповнено рядок 17 та рядок 19 декларації в розмірі 0 грн. Тобто, податок на прибуток, який підлягає нарахуванню відповідно до уточнюючої декларації за Три квартали 2022 року складає 0 грн. При цьому, підприємством заповнено рядок 26 уточнюючої декларації в розмірі -182538 грн (збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від`ємне) значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)) або рядок 26 таблиці 2 додатка ВІ до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)). Таким чином, згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток за Три квартали 2022 року від 08.11.2022 року №9233368191 податок на прибуток занижено на 553 грн., та згідно уточнюючої декларації за Три квартали 2022 року від 28,12.2022 року №9282076828 податок на прибуток занижено на 182538 грн.

Таким чином, перевіркою дотримання податкового законодавства були встановлені наступні порушення ТОВ "Сватівська Олія" - Платником занижено податок на прибуток (у зазначеній податковій звітності) на 183 096 гривень, який було задекларовано до зменшення згідно звітної декларації від 08.11.2022 року № 9233368191 та уточнюючої декларації від 28.12.2022 року № 9282076828.

28.02.2023 року ТОВ "Сватівська Олія" було подано уточнюючу звітну декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік, звітний податковий період, що уточнюється Три квартали 2022 року від 28.02.2023 року № 9309108277 (а.с.18-51). В цій податковій декларації ТОВ "Сватівська Олія" було відображено виправлення помилок, а саме збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 183 096,00 грн.

Дана податкова декларація від 28.02.2023 року № 9309108277 була прийнята органами ДПС без зауваження, що підтверджується квитанцією про отримання (а.с.17).

13.03.2023 року здійснено нарахування платником податку самостійно визначених зобов`язань згідно уточненого звіту, а саме, уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік від 28.02.2023 року № 9309108277 та списання податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 183 096,00 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом по податку на прибуток з електронного кабінету платника податків ТОВ "Сватівська Олія" станом на 07.04.2023 (а.с.147-148).

22.03.2023 року Головне управління ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення-рішення від 22.03.2023 року № 219210412, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму 201 406,00 грн., яка складається із суми боргу з податку на прибуток 183 096,00 грн. та штрафу 10% в сумі 18 309,60 грн. (а.с.14).

Податкове повідомлення-рішення від 22.03.2023 року №219210422 декларації ТОВ "Сватівська Олія" отримано 28.03.2023 року, що підтверджується конвертом поштового відправлення 0410719519591, трекінгом відправлення з сайту АТ «УКРПОШТА» (а.с.15-16).

ТОВ "Сватівська Олія" не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в м Києві форми «Р» від 22 березня 2023 року №219210412, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує норми діючого законодавства з огляду на що звернулось до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує норми права, які чинні станом на час їх виникнення та звертає увагу на таке.

За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом із тим, внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Нормами статті 50 ПК України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 ПК України).

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що ТОВ "Сватівська Олія" подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 2022 рік, звітний податковий період, що уточнюється Три квартали 2022 року від 28.02.2023 року № 9309108277, якою самостійно усунуто виявлену помилку. Суд зауважує, що уточнююча декларація від 28.02.2023 року № 9309108277 подана в період після завершення проведення камеральної податкової перевірки 23.02.2023 року та до дати отримання ТОВ "Сватівська Олія" Акту проведення камеральної податкової перевірки - 01.03.2023 року та до дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - 22.03.2023 року, яке було отримано ТОВ "Сватівська Олія" 28.03.2023 року.

Також суд звертає увагу, що уточнююча податкова декларація від 28.02.2023 року № 9309108277 прийнята ДПС без зауважень, а сума податку в повному обсязі сплачена до державного бюджету 13.03.2023 року.

Отже, приймаючи відносно позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених вище норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 19 вересня 2024 року (справа № 640/16509/22), від 10 січня 2024 року (справа № 805/3164/17-а), від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 03 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14) висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірне рішення таким, що не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом із тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення. У той же час, позивачем документально підтверджено наведені ним у позові доводи та обставини.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3021,10 грн. (платіжна інструкція №29 від 07.04.2023).

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.

Під час звернення до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір на суму 3021,09 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3021,09 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Р" від 22.03.2023 №219210412 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, 11021000 в сумі 201 406,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська Олія" (01135, м. Київ, вул.Дмитрівська, буд.92-94, офіс 37, код ЄДРПОУ 25368994) сплачений ним судовий збір у розмірі 3021,09 грн. (три тисячі двадцять одна грн. 09 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.