Рішення

від 20.11.2024 по справі 320/384/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року № 320/384/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (далі також КПТМ «Яготинтепломережа», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також ГУ ДПС Київській області, відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Київській області щодо відмови у визнанні податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа» безнадійним;

зобов`язати ГУ ДПС у Київській області списати безнадійний податковий борг КПТМ «Яготинтепломережа».

На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що граничний строк, встановлений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (далі також ПК України), для стягнення податкового боргу сплинув, відповідно, заборгованість у розумінні статті 101 ПК України є безнадійною і підлягає списанню. Однак, контролюючий орган відмовив у списанні цієї заборгованості, що, на переконання позивача, є протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що її розгляд буде відбуватись за правилами загального позовного провадження.

23 липня 2024 року протокольною ухвалою закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.

11 вересня 2024 року суд протокольною ухвалою перейшов до подальшого розгляду справи № 320/384/24 у письмовому провадженні.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошував, що КПТМ «Яготинтепломережа» навмисно не сплачує як самостійно задекларовані зобов`язання так і донараховані контролюючим органом зобов`язання та чекає коли суми таких зобов`язань набудуть статусу безнадійних для їх подальшого списання.

Таким чином у ГУ ДПС у Київській області відсутні підстави для розгляду питання про визнання податкового боргу позивача безнадійним.

Позивачем були надані додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких він наполягав на заявлених позовних вимогах, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

КПТМ «Яготинтепломережа» (код ЄДРПОУ 24223294) знаходиться за адресою: 07700, Київська область, місто Яготин, вулиця 1 Травня, будинок 1 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.

Згідно даних інформаційної системи ДПС України за позивачем обліковуються податковий борг у розмірі 6 814 441, 26 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа» у період з травня 2021 року по травень 2024 року позивачем взагалі не було здійснено жодної сплати узгоджених податкових зобов`язань за самостійно визначеними у податкових деклараціях грошовими зобов`язаннями, пені чи за судовим рішенням щодо розстрочення (відстрочення) сум заборгованості.

19 червня 2023 року представник позивача звертався до контролюючого органу із запитом (вих № 19/06/23-01) щодо списання податкового боргу, відносно якого сплинув строк, встановлений статтями 101, 102 ПК України.

Листом від 28 червня 2023 року № 35574/6/10-36-13-06 ГУ ДПС у Київській області повідомило КПТМ «Яготинтепломережа» про відсутність правових підстав для розгляду питання про визнання податкового боргу платника податків безнадійним.

20 вересня 2023 року представник позивача повторно звернувся до контролюючого органу із запитом щодо списання податкового боргу з податку на додану вартість, відносно якого сплинув строк, встановлений статтями 101, 102 ПК України, до якої додано копії звернень позивача № 92 від 26 травня 2016 року про списання боргу у розмірі 335 249, 78 грн, № 116 від 25 серпня 2016 року про списання боргу у розмірі 279 285, 32 грн, № 309 від 23 листопада 2015 року про списання боргу у розмірі 218 381, 15 грн, № 90 від 22 травня 2017 року про списання боргу у розмірі 348 045, 34 грн, № 56 від 27 лютого 2017 року про списання боргу у розмірі 129 672, 11 грн та № 237 від 25 серпня 2015 року про списання боргу у розмірі2 117 194, 53 грн.

У відповідь на вказане звернення ГУ ДПС у Київській області листом від 28 вересня 2023 року № 49495/6/10-36-13-03 повідомило КПТМ «Яготинтепломережа» про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 3 677 864, 65 грн, з яких:

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 26 серпня 2015 року № 1551-23 у сумі 2 117 194, 53 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 23 листопада 2015 року № 4276-23 у сумі 218 381, 15 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 22 лютого 2016 року № 1482-10 у сумі 209 795, 88 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 26 травня 2016 року № 4330-10 у сумі 335 249, 78 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 26 серпня 2016 року № 203-10 у сумі 278 945, 32 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 16 листопада 2016 року № 1926-10 у сумі 40 580, 54 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 24 лютого 2017 року № 450-10 у сумі 129 672, 11 грн;

- відповідно до рішення керівника ОДПІ від 24 травня 2017 року № 13140-13 у сумі 348 045, 34 грн.

За клопотання позивача суд ухвалою від 24 липня 2024 року витребовував у відповідача належним чином засвідчені копії вказаних вище рішень контролюючого органу, між тим ухвала суду не була виконана.

На переконання позивача, контролюючим органом фактично не було списано вказані вище грошові зобов`язання, з огляду на те, що постійно відбувається зарахування платежів в рахунок погашення раніше виникненної заборгованості, яка начебто була списана як безнадійна.

Незгода із бездіяльністю відповідача щодо не списання податкового боргу позивача як безнадійного обумовило його звернення до суд із даним позовом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 101 ПК України регулює порядок списання безнадійного податкового боргу. Так, згідно з пунктом 101.1 цієї статті списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3).

Строки давності та їх застосування врегульовано статтею 102 ПК України. Зазначена норма визначає строк для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, а також наслідки їх не визначення (пункт 102.1), підстави для не застосування строку давності та підстави зупинення відліку такого строку (пункти 102.2, 102.3), строк стягнення податкового боргу, а також терміни його стягнення (пункт 102.4), строк подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5), підстави для продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань (пункт 102.6) та перелік осіб, на яких розповсюджується дія пункту 102.6 (пункт 102.7). Також пунктом 102.8 статті 102 ПК України визначено, що порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В межах першого ключового у цій справі питання аналізу підлягають пункти 102.1 і 102.4 статті 102 ПК України, оскільки саме ними встановлені граничні строки для вчинення контролюючим органом дій, пов`язаних із нарахуванням грошових зобов`язань та/або стягнення податкового боргу.

За змістом підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19-1.1.22, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.2 статті 41, пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган є органом стягнення, який наділений повноваженнями здійснювати заходи з погашення податкового боргу платників податків, незалежно від підстав його виникнення, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом про його стягнення, зокрема, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, або за рахунок інших джерел погашення податкового боргу, визначених у статті 87 ПК України, з урахування передбачених законом підстав їх використання.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

При цьому, за змістом другого речення абзацу першого цієї норми, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим пункту 102.1 статті 102 ПК України передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Верховний Суд у постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18, від 1 лютого 2021 року у справі № 2a-3025/11/0970 сформулював висновок про те, що положеннями пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Аналіз наведеного у ПК України підходу до розуміння суті податкового боргу у взаємозв`язку із пунктами 102.1 і 102.4 статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що податковий борг, який виник внаслідок несплати платником податків самостійно визначених у податковій декларації грошових зобов`язань, може бути стягнутий контролюючим органом протягом і в межах строку давності, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно, після спливу строку давності для стягнення такого боргу останній набуває ознак безнадійного податкового боргу у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Таким чином, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

Матеріалами справи встановлено, що податковий борг у КПТМ «Яготинтепломережа» виник ще у 2012 року і станом на дату звернення до суду із даним позовом не є погашеним.

Так, згідно даних податкового органу за позивачем рахується податковий борг по періодах:

станом на 01 січня 2013 року 2 839 888, 50 грн (з яких сплачено 220 772, 00 грн);

станом на 01 січня 2014 року 3 359 064, 16 грн (з яких сплачено 39 223, 70 грн);

станом на 01 січня 2015 року 3 905 096, 42 грн (з яких сплачено 6 500, 00 грн, списано 2 335 575,68 грн);

станом на 01 січня 2016 року 2 085 772, 46 грн (з яких сплачено 5 499, 91 грн, списано 864 571, 52 грн);

станом на 01 січня 2017 року 1 576 477, 21 грн (з яких сплачено 0,00 грн, списано 477 717, 45 грн);

станом на 01 січня 2018 року 1 618 193, 66 грн (з яких сплачено 25 677, 16 грн);

станом на 01 січня 2019 року 2 601 339, 83 грн (з яких сплачено 1 529 842, 92 грн);

станом на 01 січня 2020 року 2 460 059, 70 грн (з яких сплачено 860 543, 84 грн);

станом на 01 січня 2021 року 4 371 753, 10 грн (з яких сплачено 0,00 грн);

станом на 01 січня 2022 року 7 030 105, 08 грн (з яких сплачено 0,00 грн);

станом на 01 січня 2023 року 7 160 499, 54 грн (з яких сплачено 0,00 грн);

станом на 01 січня 2024 року 8 602 725, 24 грн (з яких сплачено 0,00 грн);

станом на 01 квітня 2024 року 10 335 275, 24 грн (з яких сплачено 0,00 грн).

При цьому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року у справі № 810/4643/18 стягнено з рахунків у банках, обслуговуючих КПТМ «Яготинтепломережа» на користь Державного бюджету податковий борг в загальному розмірі 1 806 683, 66 грн (період виникнення з 30 листопада 2015 року по 30 травня 2018 року) та розстрочено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/4643/18 терміном на один рік починаючи з дати набрання даного рішення законної сили, шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами.

ГУ ДПС у Київській області складено графік погашених розстрочених (відстрочених) на підставі вказаного вище судового рішення сум заборгованості з податку на додану вартість від 31 липня 2019 року № 3 у сумі 1 578 433, 91 грн, відтак позивачу з 28 серпня 2019 року по 26 червня 2020 року щомісячно нараховувся відстрочений платіж у розмірі 143 493, 99 грн.

Позивач зазначає, що податковий борг у розмірі 1 806 683,66 грн самостійно сплачено протягом 12 місяців з моменту постановлення рішення Київським окружним адміністративним судом у справі №810/4643/18 рівними частками, що підтверджується долученими до матеріалів справи дванадцятьма платіжними дорученнями.

Між тим, суд не приймає вказані твердження позивача, з огляду на наявність у платника податкового боргу у розмірі більшому ніж встановлено судовим рішенням та відсутності належних та допустимих доказів зарахування коштів за наданими платіжними дорученнями саме в рахунок погашення податкового боргу за судовим рішенням від 15 лютого 2019 року у справі № 810/4643/18.

Позивач у своєму позові двічі посилався на лист відповідача від 27 липня 2023 року №20540/6/99-00-13-04-06 з приводу списання безнадійної заборгованості КПТМ «Яготинтепломережа», який взагалі не доданий до позовної заяви.

Під час розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача про несписання податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 3 677 864, 65 грн за рішеннями ОДПІ за 2015-2017 року, оскільки як було зазначено вище податковий борг за відповідачем, станом на дату вирішення даної справи рахується за період 2019-2024 роки.

Сам лише факт не надання суду рішень контролюючого органу зі спливом більше восьми років після їх прийняття не може свідчити про їх неприйняття чи невиконання.

Крім того матеріалами справи встановлено систематичне невиконання КПТМ «Яготинтепломережа» своїй обов`язків щодо сплати податків і зборів у межах строків, встановлених чинним податковим законодавством.

Так, з листа відповідача від 05 червня 2024 року № 25362/6/10-36-13-06 зокрема вбачається, що ГУ ДПС у Київській області прийняте рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 31 травня 2022 року № 9/10-36-13-05-27 на суму грошових зобов`язань 3 489 560, 03 грн (зобов`язання за період з жовтня 2019 року по травень 2021 року) та від 12 березня 2024 року № 156/4-1036 на суму грошових зобов`язань 941 609, 00 грн (зобов`язання за період з 01 лютого 2022 року по 30 листопада 2023 року).

Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).

Пунктами 2 та 3 розділу ІІ Порядку № 220 встановлено, що безнадійним податковим боргом є:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута, - станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи);

2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, - станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, - станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;

4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку, - станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;

5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;

6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), - станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами;

7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, - станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;

8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури, - станом на дату прийняття відповідного рішення.

Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.

За правилами пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 220, структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 813/4430/16.

Відповідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у п. п. 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами «протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).\

Таким чином строк звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник у період 2019-2024 роки наразі не сплинув.

Крім того, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністровано справа № 320/3770/20 за позовом ГУ ДПС у Київській області до КПТМ «Яготинтепломережа» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 233 564, 52 грн.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для списання як безнадійного податкового боргу КПТМ «Яготинтепломережа».

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.