Рішення

від 20.11.2024 по справі 320/33386/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року Справа № 320/33386/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" з позовом до Черкаської митниці , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці: від 11.04.2024 UA902080/2024/000068/2 про коригування митної вартості товарів; від 12.04.2024 UA902080/2024/000069/1 про коригування митної вартості товарів; від 13.04.2024 UA902080/2024/000070/1 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством "Будпостач" для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Черкаської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час здійснення на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1,4 статті 337, 320 МК України контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за МД №24UА902080801384U5,№24UA902080801382U7, №24UA902080801390U3 (відмовлена) встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості, відтак, вважає що обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 МК України, а також наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 МК України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.06.2018 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією НЕВЕІ JINGAO FІВЕRGLASS РRODUKTS CO, LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1055 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує склосітка, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування № UА00072711.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Маеrsk A/S (Данія) договір № UА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

21.08.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс №JА20230510 для оплати товарів за ціною 1 267 200,00 доларів США. Після чого, 01.09.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів.

08.12.2023 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №256 грошові кошти в розмірі 136 144,80 доларів США.

07.01.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №JА240107-1 на суму 75 820,80 доларів США.

12.01.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація № 021720240000008515 за ціною 75 820,80 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі № JА240107-1.

31.01.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження № С243361072150001.

05.03.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №234572432.

05.03.2024, позивач надав відповідачу листа про те, що товар який поставляється по інвойсу №JА240107-1 від 07.01.2024 під час перевезення не страхувався, дана поставка оплачена в повному обсязі платіжною інструкцією в іноземній валюті № 256 від 08.12.2023. Різниця в сумі позивачем має бути використана для оплати інших замовлень.

07.03.2024 експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру № 5653337242 для оплати позивачем транспортних послуг.

В цей же день, 07.03.2024 для оплати позивачем наданих транспортних послуг перевізник компанія Маеrsk А/S (Данія) виписав інвойс № 5653337243.

25.03.2024 експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав позивачу довідку про транспортні витрати №31.

На підставі залізничних накладних УМВС від 28.03.2024 №09182 та №09183 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до станції Клевань м. Львів.

Щодо прийняття відповідачем рішення від 11.04.2024 UA902080/2024/000068/2 суд зазначає наступне.

05.03.2024, враховуючи що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу від 07.01.2024 №JА240107-1 виписав Специфікацію №3 на товари у контейнері №МRSU3241878 на суму 15 174,72 доларів США.

11.04.2024 для митного оформлення товару, що зазначений у специфікації №3, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UА902080801382U7, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 15 174,72 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №2411А902080801382П7 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картках відмови в прийнятті митних декларацій, а саме:

-Контракт від 08.06.2018 №1055 між позивачем та компанією НЕВЕІ JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO, LTD (Китай);

-Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товару;

-Комерційну пропозицію від 01.09.2023;

-Митна декларація Китаю від 12.01.2024 №021720240000008515 про вивезення товарів із Китаю до України;

-Комерційний інвойс від 07.01.2023 № JА240107-1;

-Сертифікат походження товару від 31.01.2024 № С243361072150001;

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір від 14.02.2022 № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Маеrsk А/S (Данія);

-Коносамент від 05.03.2024 № 234572432;

-Платіжна інструкція в іноземній валюті № 256 від 08.12.2023;

-Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 07.03.2024 № 5653337242 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Інвойс компанії Маеrsk А/S (Данія) від 07.03.2024 № 5653337243 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 25.03.2024 №31;

-Залізнична накладна УМВС від 28.03.2024 №09183;

-Товарно-транспортна накладна СМК від 09.04.2024 №1878;

-Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

-Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;

-Специфікація № 3 від 05.03.2024;

-Лист ПП «Будпостач» про оплату ;

-Лист про порт від 01.01.2023;

-Технічні дані від 30.12.2023;

-Декларації митної вартості.

11.04.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1014182, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи що підтверджують заявлену митну вартість:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.04.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1014182 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.

11.04.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000068/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів склосітка, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA 902080/2024/000095.

11.04.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UА902080801384U5, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 7 877,10 грн., ПДВ 17 329,62 грн., всього 25 206, 72 грн.

Щодо прийнятого відповідачем рішення від 12.04.2024 UA902080/2024/000069/1 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає.

05.03.2024, позивач на підставі комерційного інвойсу від 07.01.2024 № JA240107-1 виписав Специфікацію №1 та Специфікацію №2 на товари у контейнері №MRKU4663134 на суму 15 312,00 доларів США та у контейнері №MRKU5903034 на суму 15 206,40 доларів США. Загальна сума становить 30 518,40 доларів США.

Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 10.04.2024 №3034 та №3134 товар у контейнерах №MRKU4663134 та №MRKU5903034 був доставлений із станції Клевань м. Львів до Черкаської митниці.

12.04.2024 для митного оформлення товару, що зазначений у специфікаціях №1 та №2, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA90208080139U3, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 30 518,40 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UAА902080801390U3 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картках відмови в прийнятті митних декларацій, а саме:

-Контракт від 08.06.2018 №1055 між позивачем та компанією НЕВЕІ JINGAO FIBERGKASS PRODUCTA CO, LTD (Китай);

-Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товару;

-Комерційну пропозицію від 01.09.2023;

-Митна декларація Китаю від 12.01.2024 №021720240000008515 про вивезення товарів із Китаю до України;

-Комерційний інвойс від 07.01.2023 №JA240107-1;

-Сертифікат походження товару від 31.01.2024 №С243361072150001;

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Маеrsk А/S (Данія);

-Коносамент від 05.03.2024 №234572432;

-Платіжна інструкція в іноземній валюті №256 від 08.12.2023;

-Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 07.03.2024 №5653337242 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Інвойс компанії Маеrsk А/S (Данія) від 07.03.2024 №5653337243 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 25.03.2024 №31;

-Залізнична накладна УМВС від 28.03.2024 №09183;

-Товарно-транспортна накладна СМR від 10.04.2024 №3034;

-Товарно-транспортна накладна СМR від 10.04.2024 №3134;

-Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

-Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;

-Специфікація №1 від 05.03.2024;

-Специфікація №2 від 05.03.2024;

-Лист ПП «Будпостач» про оплату;

-Лист про порт від 01.01.2023;

-Технічні дані від 30.12.2023;

-Декларації митної вартості.

12.04.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1014277, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

12.04.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1014277 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.

12.04.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000069/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів склосітка, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

12.04.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2024/000097.

12.04.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080801397U7, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 15 477,43 грн., ПДВ 34 050,36 грн., всього 49 527,79 грн.

Щодо прийнятого відповідачем рішення від 13.04.2024 UA902080/2024/000070/1 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає.

05.03.2024 позивач на підставі комерційного інвойсу від 07.01.2024 №JA240107-1 виписав Специфікацію №4 та Специфікацію №5 на товари у контейнері №MRSU3979075 на суму 14 784,00 доларів США та у контейнері №HASU4727150 на суму 15 343,68 доларів США. Загальна сума становить 30 127,68 доларів США.

Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 11.04.2024 №9075 та від 12.04.2024 №045977 товар у контейнерах №MRSU3979075 та №НАSU4727150 був доставлений із станції Клевань м. Львів до Черкаської митниці.

13.04.2024 для митного оформлення товару, що зазначений у специфікаціях №4 та №5, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UА902080801415U0, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 30 127,68 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UА902080801415U0 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картках відмови в прийнятті митних декларацій, а саме:

-Контракт від 08.06.2018 №1055 між позивачем та компанією НЕВЕІ JINGAO FIBERGKASS PRODUCTA CO, LTD (Китай);

-Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товару;

-Комерційну пропозицію від 01.09.2023;

-Митна декларація Китаю від 12.01.2024 №021720240000008515 про вивезення товарів із Китаю до України;

-Комерційний інвойс від 07.01.2023 №JА240107-1;

-Сертифікат походження товару від 31.01.2024 №С243361072150001;

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір від 14.02.2022 №UА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Маersk А/S (Данія);

-Коносамент від 05.03.2024 №234572432;

-Платіжна інструкція в іноземній валюті №256 від 08.12.2023;

-Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 07.03.2024 №5653337242 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Інвойс компанії Маersk А/S (Данія) від 07.03.2024 №5653337243 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 25.03.2024 №31;

-Залізнична накладна УМВС від 28.03.2024 №09182;

-Товарно-транспортна накладна СМR від 11.04.2024 №9075;

-Товарно-транспортна накладна СМR від 12.04.2024 №045977;

-Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

-Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;

-Специфікація №4 від 05.03.2024;

-Специфікація №5 від 05.03.2024;

-Лист ПП «Будпостач» про оплату;

-Лист про порт від 01.01.2023;

-Технічні дані від 30.12.2023;

-Декларації митної вартості.

13.04.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1014558, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

13.04.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1014558 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.

13.04.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000070/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів склосітка, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

13.04.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №І7А902080/2024/000098.

13.04.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UА902080801420U9, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 15 477,43 грн., ПДВ 34 050,36 грн., всього 49 527,79 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши позовну заяву, відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно статті 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (стаття 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України).

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини 2 статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частин 5 та 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 статті 54 МКУ, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частини 5 статті 54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 27.03.2020 року (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 року (справа №140/1713/19).

Згідно положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина 3 статті 54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені частиною 2 статті 55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Судом встановлено, що відповідач застосував резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугували відомості митної декларації від 02.09.2023 №UА 100320/2023/27433.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що "формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню" (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

У графі 33 оскаржуваних рішень №UА902080/2024/000068/2, UA902080/2024/000069/1, UA902080/2024/000070/1, та в електронних повідомленнях від 11.04.2024 №1014182, від 12.04.2024 №1014277, від 13.04.2024 №1014558 зазначено наступне:

В рахунку від 07.03.2024 № 5653337243 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1097,80 дол. США та "Documentation fee" та "Destination in Gdansk"54,89 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку від 07.03.2024 № 5653337243 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження;

-відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;

В рахунку від 07.03.2024 № 5653337242 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунок від 07.03.2024 № 5653337243 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.

Проте, суд зазначає, що вказані відомості не свідчать про наявність у митного органу підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до контракту від 08.06.2018 №1055 та комерційного інвойсу 07.01.2024 №JA240107-1 поставка товару здійснювалась на умовах FOB, відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження;

07.03.2024 перевізник компанія Маersk А/S (Данія) надав позивачу для оплати транспортних послуг інвойс №5653337243, у якому серед наданих послуг зазначено операційні послуги терміналу у Гданську в Польщі вартістю 1097,80 доларів США. Вказані операційні послуги у порту Гданська включають послуги із вивантаження контейнерів із судна та навантаження на залізничний транспорт.

Такі ж відомості зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 25.03.2024 №31 - Операційні послуги терміналу у Гданську в Польщі 1097,80 доларів США. При цьому вартість транспортних послуг за межами України складають 475 071,20 грн. та 13 152,69 доларів США.

Щодо твердження відповідача про "Documentation fee" - плата за документацію та "Terminal Handling Service"- послуги термінального обслуговування, то довідка про транспортні витрати також містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 54,89 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 1097,80 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, де визначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд звертає увагу, що відповідач не висловив жодних сумнівів щодо зазначеного у довідці про транспортні витрати розміру вартості послуг за перевезення товарів 214 668,65 грн. та 15 776,10 доларів США, зокрема що вартість таких послуг є неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Щодо твердження відповідача про те, що «В поданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 08.12.2023 № 256 у графі «призначення платежу» зазначене посилання лише на зовнішньоекономічний договір. Також дата даного платіжного документа (08.12.2023) є меншою за дату комерційного інвойса від 07.01.2024 № JА240107-1. Таким чином не вдається ідентифікувати оплату за товар з даною поставкою» то такі обставини не свідчать про наявність обставин, що передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, як підстави для витребування додаткових документів.

Щодо твердження відповідача про те, «в рахунку від 07.03.2024 № 5653337242 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 07.03.2024 № 5653337243 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 11.04.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків», то самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати за товари безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 07.03.2024 №5653337242 від імені ТОВ «Мерск Україна Лтд», №5653337243 від імені MAERSK A/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 25.03.2024 №31 включені до митної вартості.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає лише тоді, коли надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на митну вартість, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України).

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Ці обставини зазначаються в електронному повідомленні митниці. І лише у разі не усунення сумнівів додатково наданими документами у митного органу виникає право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості. Відповідно обставини витребування документів без дотримання вимог ч. 3 ст. 53 МК України самі по собі свідчать про протиправність наступних дій, спрямованих на корегування митної вартості та протиправність самого рішення про коригування митної вартості.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості також не можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити митну вартість товару за ціною договору.

Відповідач у спірних рішеннях №902080/2024/000068/2, UA902080/2024/000069/1, UA902080/2024/000070/1, зазначив, що митну вартість товарів визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У комерційному інвойсі, що подавалася позивачем до митного органу, були вказані товари в кількості 14360 шт, за ціною 75 820,80 доларів США, країна походження Китай, товари були переміщені відповідно до правил на підставі FOB TITANJIN, Китай, згідно контракту №1055 від 08.06.2018, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту Tianjin в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну. У той час відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країна походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів генераторів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Таким чином, зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, а інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині 2 статті 53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: "…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...".

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

За таких умов суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №902080/2024/000068/2, UA902080/2024/000069/1, UA902080/2024/000070/1, є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжну інструкцію від 03.07.2024 №1327 про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 9 084,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Будпостач", суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Черкаської митниці суму судового збору у розмірі 9 084,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці 11.04.2024 №902080/2024/000068/2, від 12.04.2024 UA902080/2024/000069/1, від 13.04.2024 UA902080/2024/000070/1 про коригування митної вартості товарів.

2. Стягнути на користь Приватного підприємства "Будпостач" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 314, ЄДРПОУ 24267110) сплачений судовий збір у розмірі 9084,00 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, код ЄДРПОУ 44005652).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.