Рішення

від 20.11.2024 по справі 320/37283/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року Справа № 320/37283/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" з позовом до Черкаської митниці, в якому просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці: від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним підприємством "Будпостач" для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Щодо зазначеного позивачем в п. 2 позовних вимог про витребування доказів у відповідача, суд залишає таку вимогу без розгляду заявнику, оскільки її подання не дотримано позивачем, не виконано вимоги ст. 167 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Черкаської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час здійснення на підставі та відповідно до частини 5 статті 54, частин 1,4 статті 337, 320 МК України контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за МД від 08.03.2024 24UA902080800939U8 та від 10.03.2024 №24UA902080800964U6 (відмовлена) встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, поданий відповідачем відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.06.2018 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та виробником товарів компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUKTS COЮ., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1055, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує товари сітку з скловолокна.

24.02.2020, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір №UA00072711 транспортного експедирування.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Маеrsk A/S (Данія) договір № UА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

21.08.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс № JА20230510 для оплати товарів за ціною 1 267 200,00 доларів США, на умовах передоплати, а також на умовах поставки FOX порт XINGANG Китай відповідно правил Інкотермс 2010.

01.09.2023 продавець надав позивачу прайс-лист про підтвердження ціни товарів (див. додаток 4) на умовах поставки FOX XINGANG правил Інкотермс 2010.

19.10.2023 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №136 грошові кошти в розмірі 150 000,00 доларів США.

11.11.2023 продавець надав позивачу комерційну пропозицію щодо ціни товарів 69 730,85 доларів США зі знижкою на умовах поставки FOX XINGANG правил Інкотермс.

23.11.2023 продавець надав позивачу комерційний інвойс №JA231123 для відвантаження товарів за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB TIANJIN правил Інкотермс 2010.

В цей же день продавець надав позивачу пакувальний аркуш до комерційного інвойсу.

28.11.2023 для перевезення товарів у п`яти контейнерах в Україну митними органами Китаю була оформлена митна декларація №021720230000301937 за ціною 69 730,85 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.

08.12.2023 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №С233361072150069.

24.01.2024 продавець передав товари у п`яти контейнерах перевізнику для доставки в порт Гданськ (Польща) та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент 233141297.

23.01.2024, враховуючи що товари були завантажені у п`яти контейнерах та доставлялися до відповідача у різний час, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу від 23.11.2023 №JА231123 виписав зокрема дві специфікації:

-Специфікація №1 на товари в контейнері №MRSU4548365 за ціною 13 854,00 доларів США;

-Специфікація №2 на товари в контейнері № MRKU5927308 за ціною 13 969,21 долари США;

У цей же день, 23.01.2024 позивач підготував до відповідача лист про оплату товарів, у якому вказав, що товари зазначені у комерційному інвойсі від 23.11.2023 №JA231123 оплачені платіжним дорученням від 19.05.2023 № 136 у повному обсязі в розмірі 69 730,85 доларів США. Решта коштів має бути використана для оплати інших замовлень.

08.02.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг перевізник компанія Маеrsk А/S (Данія) виписала інвойси №5653325179 та №5653325180, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653325181.

14.02.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів у п`яти контейнерах експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США.

Щодо прийнятого відповідачем рішення від 08.03.2024 №UА902080/2024/000054/2 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Товари, зазначені у специфікації №1 до комерційного інвойсу за ціною 13 854,00 долари США, що перевозилися в контейнері №MRSU4548365, були доставлені з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски на підставі залізничної накладної УМВС від 15.02.2024 №2151518548.

На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної від 07.03.2024 №8365 товари були доставлені до Черкаської митниці.

08.03.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №1, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UА902080800939U8, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 13 854,00 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080800939U8 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000065, виписаної відповідачем (див. додаток 23), а саме:

-Контракт від 08.06.2018 №1055 з додатками між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUKTS COЮ., LTD (Китай) з додатками, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує товари сітку з скловолокна;

-Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт в Китаї правил Інкотермс 2010;

-Комерційну пропозицію продавця від 11.11.2023 щодо ціни товарів 69 730,85 доларів США зі знижкою на умовах поставки FOB порт TITANJIN Китай правил Інкотермс 2010;

-Комерційний інвойс від 23.11.2023 №JA231123 про відвантаження товарів за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB TITANJIN правил Інкотермс 2010;

-Митну декларацію Китаю від 28.11.2023 №021720230000301937, оформлену митними органами Китаю для перевезення товарів у п`яти контейнерах в Україну за ціною 69 730,85 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі;

-Специфікацію від 23.01.2024 №1 до комерційного інвойсу від 23.11.2023 №JA231123 за ціною 13 854,00 доларів США;

-Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.10.2023 №136 про оплату продавцю 150 000,00 доларів США;

-Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №С233361072150069;

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 № UA00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);

-Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

-Залізничну накладну УМВС від 15.02.2024 №2151518548 про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

-Міжнародну товарно-транспортну накладну від 07.03.2024 №8365 по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

-Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США;

-Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

-Лист позивача про оплату товарів від 23.01.2024, згідно з яким товари зазначені у комерційному інвойсі від 23.11.2023 №JA231123 оплачені платіжним дорученням від 19.05.2023 № 136 у повному обсязі в розмірі 69 730,85 доларів США, решта коштів підлягала використанню для оплати інших замовлень;

-Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні;

-Декларацію митної вартості.

08.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1006689, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

08.03.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи додані до митної декларації.

08.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000054/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів сітка штукатурна, за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 долари США за кг.

08.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UAА902080/2024/000065.

08.03.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080800946U5, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 18 985,33 грн., ПДВ 41 767,72 всього 60 753,05 грн.

Щодо прийнятого відповідачем рішення від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Товари, зазначені у специфікації №2 до комерційного інвойсу за ціною 13 969,21 долари США, що перевозилися в контейнері № MRKU5927308, були доставлені з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски на підставі залізничної накладної УМВС від 16.02.2024 № 2151519116.

На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної від 08.03.2024 №7308 товари були доставлені до Черкаської митниці.

10.03.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №2, позивач подав відповідачу митну декларацію № 24UA902080800964U6, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 13 969,21 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 24UA902080800964U6 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000070, виписаної відповідачем а саме:

-Контракт від 08.06.2018 №1055 з додатками між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUKTS COЮ., LTD (Китай) з додатками, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає та оплачує товари сітку з скловолокна;

-Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт в Китаї правил Інкотермс 2010;

-Комерційну пропозицію продавця від 11.11.2023 щодо ціни товарів 69 730,85 доларів США зі знижкою на умовах поставки FOB порт TIANJIN Китай правил Інкотермс 2010;

-Комерційний інвойс від 23.11.2023 №JA231123 про відвантаження товарів за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB TIANJIN правил Інкотермс 2010;

-Митну декларацію Китаю від 28.11.2023 №021720230000301937, оформлену митними органами Китаю для перевезення товарів у п`яти контейнерах в Україну за ціною 69 730,85 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі;

-Специфікацію від 23.01.2024 №2 до комерційного інвойсу від 23.11.2023 №JA231123 за ціною 13 969,21 доларів США;

-Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 19.10.2023 №136 про оплату продавцю 150 000,00 доларів США;

-Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №С233361072150069;

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UA00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);

-Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

-Залізничну накладну УМВС від 16.02.2024 №2151519116 про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

-Міжнародну товарно-транспортну накладну від 08.03.2024 №7308 по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

-Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США;

-Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

-Лист позивача про оплату товарів від 23.01.2024, згідно з яким товари зазначені у комерційному інвойсі від 23.11.2023 №JА231123 оплачені платіжним дорученням від 19.05.2023 № 136 у повному обсязі в розмірі 69 730,85 доларів США, решта коштів підлягала використанню для оплати інших замовлень;

-Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні;

-Декларацію митної вартості.

08.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1006920 у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

08.03.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи додані до митної декларації.

10.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000059/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів сітка штукатурна, за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 долари США за кг.

10.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000070.

10.03.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080800966U4, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 19 255,77 грн, ПДВ на 42 362,71 грн, всього на 61 618,48 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважаючи їх необґрунтованими та протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно статті 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (стаття 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України).

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно частини 2 статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частин 5 та 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 статті 54 МКУ, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частини 5 статті 54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 27.03.2020 року (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 року (справа №140/1713/19).

Згідно положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина 3 статті 54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені частиною 2 статті 55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Судом встановлено, що відповідач застосував резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугували відомості митної декларації від 02.09.2023 №UA100320/2023/27433.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що "формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню" (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Зокрема, у графі 33 оскаржуваного рішення від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на наступні обставини:

- «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 2231,32 дол. США. В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1101,54 дол. США та "Documentation fee" та "Destination in Gdansk" 55,08 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.

Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.

Відповідно відомостей коносамента від 24.01.2024 № 233141297, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща).

Відповідно відомостей залізничної накладної від 15.02.2024 №2151518548 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна).

Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт ХІХСАХС (Китай) - Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту.

В наданих до митного оформлення рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені МАЕRSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.

- в рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені МАЕRSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 15.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

В наступному, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на такі ж обставини, зокрема:

«Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 2231,34 дол. США.

В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1101,54 дол. США та "Documentation fee" та "Destination in Gdansk" 55,08 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку від 08.02.2024 № 5653325180 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.

Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.

Відповідно відомостей коносамента від 24.01.2024 № 233141297, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері, за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща).

Відповідно відомостей залізничної накладної від 15.02.2024 №2151518548 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна).

Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт XINGANG (Китай) - Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту.

В наданих до митного оформлення рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.

Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів.

Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені.

- в рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня.

Станом на 15.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Отже, в обох спірних рішеннях у графі 33 як на підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості відповідач посилається на розбіжності щодо вартості перевезення товарів. Проте, Митним кодексом України не визначено документи, що підтверджують вартість перевезення товарів.

Для підтвердження транспортних витрат в обох спірних рішеннях позивач подав митному органу:

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UА00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);

-Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

-Залізничні накладні УМВС про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

-Міжнародні товарно-транспортні накладні по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

-Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США.

Тобто, надана довідка про транспортні витрати та інші документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд звертає увагу, що відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів у розмірі 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США, зокрема що вартість таких послуг є недійсною, неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Так, у графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) до митної декларації зазначено витрати на навантаження, вивантаження, обробку у гривнях: товар 1 - 84 976,6984 (грн).

У графі «Г» ДМВ ці ж витрати на навантаження, вивантаження, обробку зазначені у доларах США: 2231,32 доларів США.

У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 №30 вказано вартість перевезення товарів у п`яти контейнерах, зокрема у доларах США:

-Оформлення документації у Гданську, Польща - 55,08 доларів США;

-Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1101,54 доларів США;

-Залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль-Мостиська на кордоні Польща/Україна, становить 10 000 доларів США;

Разом у доларах США за територією України - 11 156,62 доларів США.

При цьому, у довідці вказана також вартість витрат у доларах США по кожному з п`яти контейнерів. Так, вартість витрат по контейнеру № MRSU4548365, що зазначений у специфікації №1, становить 2231,32 доларів США.

Отже, вартість витрат у доларах США у довідці та ДМВ співпадає та становить 2231,32 доларів США.

Не відповідають дійсності твердження відповідача в графі №33 обох спірних рішень про те, що «В наданих до митного оформлення рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження», з огляду на наступні докази.

У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 №30 вказано зокрема вартість послуг:

-Оформлення документації у Гданську, Польща - 55,08 доларів США;

-Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1101,54 доларів США.

В інвойсі компанії перевізника MAERSK А/S (Данія) від 30.01.2024 №5653325180 також вказані ці відомості: Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща -1101,54 доларів США.

Саме до вартості операційних послуги терміналу у порту Гданськ, Польща включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Враховуючи, що товари поставлялися на умовах поставки FОВ правил Інкотермс 2010, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.

Відповідно, не може бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості посилання відповідача у графі 33 спірних рішень про те, що «в рахунку від 08.02.2024 № 5653325181 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 від імені MAERSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня.

Щодо зазначеного в спірних рішеннях, що станом на 15.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. Відповідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд зазначає, що станом на 15.02.2024 строк оплати не наступив, оскільки в рахунку від 08.02.2024 №5653325181 оплата здійснюється протягом 30 днів, тобто позивач зобов`язаний оплатити послуги до 08.03.2024, а по рахунках від 08.02.2024 № 5653325179, № 5653325180 оплата здійснюється протягом 21 дня, тобто строк оплати до 01.03.2024.

Разом з тим, про протиправність коригування митної вартості з підстав ненадання відомостей про оплату транспортних послуг підтверджується тими обставинами, що пункт 4 ч. 2 ст. 53 МК України, на який посилається відповідач, стосується оплати саме товарів, а не транспортних послуг: « 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Також, суд зазначає, що самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, відповідач не навів докази про те, як обставини про ненадання відомостей про оплату послуг перевезення товарів свідчать про наявність сумнівів у правильності заявленої митної вартості.

Також, слід врахувати правову позицію Верховного Суду, що зазначена у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №К/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, адміністративне провадження № К/9901/1233/17 «колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей».

При цьому слід врахувати, що відповідачу були надані документи щодо перевезення товарів та вартості послуг перевезення:

-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

-Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UA00072649 між позивачем і перевізником компанією Мaersk А/S (Данія);

-Коносамент від 24.01.2024 № 233141297 про доставку товарів у п`яти контейнерах з Китаю до порту Гданська (Польща);

-Залізничні накладні УМВС про перевезення товарів з порту Гданськ у Польщі через пункт пропуску Мостиська на кордоні України до залізничної станції Київ-Ліски;

-Міжнародні товарно-транспортні накладні по доставці товарів від залізничної станції Київ-Ліски до відповідача;

-Інвойси компанії перевізника Мaersk А/S (Данія) від 08.02.2024 № 5653325179 та № 5653325180 для оплати послуг з перевезення товарів;

-Рахунок-фактуру експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 08.02.2024 № 5653325181 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

-Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 14.02.2024 № 30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 252 382,15 грн., а також 11 156,62 доларів США.

Тобто, надана довідка про транспортні витрати та інші документи є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Не може бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості посилання відповідача у графі 33 спірних рішень про те, що «- В поданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 19.10.2023 № 136 у графі «призначення платежу» зазначене посилання лише на зовнішньоекономічний договір. Також дата даного платіжного документа (19.10.2023) є меншою за дату комерційного інвойса від 23.11.2023 № JA231123. Таким чином не вдається ідентифікувати оплату за товар з даною поставкою».

Суд зазначає, що оплата товару платіжною інструкцією в іноземній валюті від 19.10.2023 № 136 була проведена на підставі наданої продавцем проформи інвойсу від 21.08.2023 №JA20230510 на умовах передоплати.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 53 МК України документом, що підтверджує митну вартість є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Отже, оскільки товари у спірному випадку є об`єктом купівлі-продажу, рахунок-проформа не подається до митного оформлення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №К/9901/42425/18, визначено: «Щодо ненадання декларантом під час митного оформлення товару рахунку-проформи, то суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості товарів лише в тому випадку, коли товар не є об`єктом купівлі-продажу. Натомість якщо товар є об`єктом купівлі-продажу, що має місце у розглядуваному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс)».

Так само, слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 «Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пункті 3 Висновків визначено, що «Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, адміністративне провадження №К/9901/18588/18, визначено, що «розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №К/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Згідно з відомостями у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 та від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів сітка штукатурна за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 1,07 доларів США/кг. Джерело інформації: МД від 02.09.2023 №UA100320/2023/27433.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено що у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Так само, слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 «Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пунктах 16, 18 та 22 Висновків зазначено: « У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умов поставки, комерційних умов, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, тощо».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 300/3386/20, касаційне провадження № К/9901/33581/21, визначено, що «дотримання умов прийняття рішення про визначення митної вартості в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування».

При цьому, товари на підставі комерційного інвойсу від 23.11.2023 №231123 були ввезені за прямим контрактом, на умовах 100% передоплати, за ціною 69 730,85 доларів США, на умовах поставки FOB TIANJI (XINGANG), Китай, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту TIANJI (XINGANG), в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну, що імпортовані в Україну.

Відповідач у спірних рішеннях не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірних рішеннях пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку).

За таких умов суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 08.03.2024 UA902080/2024/000054/2 від 10.03.2024 № UA902080/2024/000059/2 є необґрунтованими, а тому протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжні інструкції від 18.07.2024 №1368, від 22.07.2024 №1369, про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 6056,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Будпостач", суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Черкаської митниці суму судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці від 08.03.2024 №UA902080/2024/000054/2 від 10.03.2024 №UA902080/2024/000059/2 про коригування митної вартості товарів.

2. Стягнути на користь Приватного підприємства "Будпостач" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 314, ЄДРПОУ 24267110) сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, код ЄДРПОУ 44005652).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.