Рішення

від 20.11.2024 по справі 320/24799/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року № 320/24799/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №23654/10-36-07-05 від 15.12.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 2 липня 2024 року об 11:30 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу за наслідком документальної перевірки щодо використання платником податку в операціях товарів, що не є господарською діяльністю товариства, є помилковими, оскільки відповідачем не було проведено інвентаризації залишків товарів. Наголошено, що підприємство під час перевірки не відмовлялось від проведення інвентаризації, однак така інвентаризація неможлива, оскільки відсутня можливість безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, які перебувають на території, де ведуться (велись) бойові дії.

Також позивачем звернуто увагу, що контролюючим органом вже досліджувалось питання щодо правомірності декларування від`ємного значення ПДВ, яке відображено в акті перевірки № 21980/10-36-07-05/44629763 від 17.10.2023, що є предметом спору в даному позову. Зокрема, вказані обставини відображено в акті перевірки № 10694/10-36-07-01-14/44629763 від 21.10.2022, де досліджувались питання наявності підстав для бюджетного відшкодування щодо цієї ж суми, сформованої на підставі ідентичних документів та на підставі тих самих операцій.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що під час перевірки контролюючим органом не виявилось можливим встановити фактичне місцезнаходження та наявність залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 35 599 636,00 грн, а імпорт товарів на митну територію України не підтверджує факт використання цих товарів в господарській діяльності. Отже, перевіркою обгрунтовано та правомірно встановлено заниження показника рядка 4.1 декларації з податку на додану вартість, як наслідок підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення немає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання до 10 вересня 2024 року об 11:30 годині.

09.09.2024 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо переходу до розгляду справи в порядку письмово провадження не заперечував.

Підготовче засідання, призначене на 10 вересня 2024 року, відкладено на 24 вересня 2024 року о 14:30 год.

24.09.2024 підготовче засідання знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, відкладено на 21 жовтня 2024 року о 13:30 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12 листопада 2024 року о 09 год 30 хв.

В судовому засіданні 12.11.2024 року представник відповідача підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином. Разом з цим, 06.11.2024 року позивачем надано до суду клопотання, в якому зокрема останній зазначив, що не заперечує проти розгляду справи без участі повноважного представника останнього, проти переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Протокольною ухвалою суду від 12.11.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у Київській області на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 02.10-2023 № 1975-п, виданого відповідно до п.п.19.1.6 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, наказу від 06.10.2023 № 2012-п «Про продовження строків проведення перевірки» проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» (податковий номер 44629763) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 12.09.2023 року № 9233020512 від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт 17.10.2023 року №21980/10-36-07- 05/44629763.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні позивача за серпень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення:

п. 198.1, п. 198.3 ст.198 ПКУ у частині завищення податкового кредиту за травень 2022 року на суму 4000,00 грн (поточного податкового кредиту (рядок 10.1.), в результаті чого звищено суму від`ємного значення ТОВ «Берсен Укркорп» на суму 4000,00 грн (рядок 19) за травень 2022 року;

п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст.199 ПКУ у частині заниження податкових зобов`язань на загальну суму 35 599 636,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення ТОВ «Берсен Укркорп» на суму 35 599 636,00 грн.

На підставі матеріалів перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника на акт перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2023 № 23654/10-36-07-05 за формою «В4» про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 35 599 636,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 199.1. статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів встановлено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення № 879).

Відповідно до абз. 6 п. 7 розділу І Положення № 879 проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.

Абзацами 1, 4, 5 пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 передбачено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до п. 7 розділу II Положення № 879 наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються.

Відповідно до п. 16 розділу II Положення № 879 в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 18 розділу II Положення № 879 інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

У відповідності до пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт надання послуги особою, яка вказана в первинних документах, наданих платником податків. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття оспорюваного рішення став висновок контролюючого органу про неможливість встановлення фактичного місцезнаходження та наявність залишків товарно-матеріальних цінностей із Турції, імпортованого товариством на територію України на загальну суму 35 599 636,00 грн. Лише факт імпорту товару не свідчить про використання цих товарів в господарській діяльності та потребують додаткового нарахування податкових зобов`язань за нормами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом вручено позивачу запит «Про проведення інвентаризації» від 02.10.2023 № 49811/6/10-36-07-05.

У відповідь позивач листом від 04.10.2023 № 04/10-23 повідомив, що станом на дату проведення перевірки провести інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей є неможливим, так як товарно-матеріальні цінності передано на зберігання ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738) відповідно до договору відповідального зберігання від 11.02.2022 року № 11/02/22 за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3а.

Зокрема, вказано, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 № 309 Токмацька міська територіальна громада дійсно являється територією, на якій ведуться (велися) бойові дії.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2022 між ТОВ «Берсен Укркорп» та ТОВ «МІК» (301057378) укладено договір відповідального зберігання № 11/02/22, відповідно до умов якого ТОВ «Берсен Укркорп» (Поклажодавець) передає, а ТОВ «МІК» (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору товар за списком, відповідно актів прийому-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі від 15.02.2022 року Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, згідно з інвентаризаційним описом № 1 від 14.02.2022.

Відповідно до інвентаризаційного опису № 1 від 14.02.2022 зазначено, що товарно-матеріальні цінності (1 793 порядкових номерів) знаходяться на відповідальному зберіганні комірника ОСОБА_1 за адресою зберігання: АДРЕСА_1 (офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення).

При цьому, суд зазначає, що в інвентаризаційному описі № 1 від 14.02.2022 зазначено членами комісії менеджера ОСОБА_2 та комірника ОСОБА_1 , а відповідно до поданого звіту до податкового органу відстуні відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за І квартал 2022 року, вищезазначені особи не перебували в трудових відносинах з ТОВ «Берсен Укркорп».

Посилання позивача, що спірні особи перебували на випробувальному терміні з подальшим виконанням робіт в Запорізькій області, є неприйнятними, оскільки до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Окрім цього, відповідно до п.2 Положення № 879 порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів, визначений цим Положенням застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства (п. 1 розділу II Положення № 879).

З огляду на викладене, ТОВ «БЕРСЕН УКРКОРП» в порушення вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань № 879 включено до складу інвентаризаційної комісій (наказ від 11.02.2022 № 3) фізичних осіб, які не були працівниками підприємства.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що інвентаризаційний опис № 1 від 14.02.2022 містить недостовірну інформацію, тому не може розглядатись як належний доказ в частині підтвердження факту передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2021 року № 10/12/2021, укладеного позивачем з ТОВ «Комор Груп Україна», та договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2021 №07/12/2021, укладеного позивачем з ПП «Дніпромісто».

Відповідно до умов вказаних договорів перевезення позивач замовляв перевезення власних вантажів та/або вантажів довірителів, згідно з укладених з ними договорів, а перевізники зобов`язались забезпечити організацію та перевезення вантажів у міському та міжміському сполученні власними та/або залученими транспортними засобами з м. Одеса до пункту призначення - Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3а за встановлену плату та передати вантажі вантажоотримувачу (п.1.1. договорів).

До договорів перевезення товару позивачем долучено товарно-транспортні накладні, згідно з яких вбачається переміщення товару з м. Одеси в м. Токмак, вул. Шевченка, 3а у період з 21.12.2021 по 13.02.2022.

Водночас, суд бере до уваги, що переміщення товару здійснювалось задовго до укладення договору відповідального зберігання № 11/02/22 від 11.02.2022, а до матеріалів справи не надано жодних доказів попередніх домовленостей між позивачем та ТОВ «МІК» щодо зберігання товару, оренди складу, тощо.

Разом з тим, на виконання приписів п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України ТОВ «МІК» не подано повідомлення про об`єкт оподаткування (за формою 20-ОПП), який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3а.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3а зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738) на об`єкт нерухомого майна:

-земельна ділянка, кадастровий номер 2311000000:01:012:0040, площа (га): 0,076;

-нежитлова будівля, В-3, теплогенераторна для опалення приміщення швейного цеху, Д. Загальна площа (кв.м): 14,1.

Окрім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3а, за ТОВ «Берсен Укркорп» також не зареєстровано право власності або користування на нерухоме майно.

Таким чином, позивачем не надано жодних доказів наявності приміщення, де могли б розвантажуватись та зберігатись спірні товарно-матеріальні цінності за вказаною адресою до моменту укладання договору відповідального зберігання № 11/02/22 та Акту № 1 приймання-передачі від 15.02.2022 року.

Вище викладені факти також ставлять під сумнів можливість розміщення та зберігання позивачем товару на орендованому об`єкті за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3а, в нежитловому приміщенні, яке має інше призначення.

Окрім цього, згідно з поданими товарно-транспортними накладними вбачається, що перелік товарів зазначено у відповідних інвойсах, однак до суду останні не надано, що не дає змогу встановити відповідність товарів у ТТН та інвентаризаційному описі № 1 від 14.02.2022.

З урахуванням викладеного, надані ТОВ «БЕРСЕН УКРКОРП» документи на підтвердження перевезення товарно-матеріальних цінностей та подальше їх зберігання складені з порушенням вимог ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять недостовірні відомості, а відтак, не мають юридичної сили для підтвердження фінансово-господарських операцій.

Отже, встановлені обставини в сукупності свідчать про відсутність належних доказів фактичного здійснення господарських операцій з передачі ТОВ «БЕРСЕН УКРКОРП» товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання ТОВ «МІК» за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. ЗА, на підставі Договору відповідального зберігання № 11/02/22 від 11.02.2022.

Додатково слід зазначити, що працівниками ГУ ДПС у Київській області здійснено виїзд за адресами здійснення діяльності (згідно відомостей про об`єкти оподаткування за формою 20- ОПП): Київська область, Бородянський район, с. Луб`янка, вулиця Чкалова, буд. 39, корпус В (складське приміщення); Київська область, Києво - Святошинський район, С. Софіївська Борщагівка, вулиця Соборна, буд. 103/10, нежитлове приміщення 316 (офіс) з метою проведення інвентаризації залишків товаро-матеріальних цінностей ТОВ «БЕРСЕН УКРКОРП». Під час виїзду встановлено, що за вищезазначеними адресами відсутні складське приміщення та офіс, у зв`язку з чим складено акт про неможливість проведення інвентаризації залишків ТМЦ від 06.10.2023 № 1320/10-36- 07-05.

Також, працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області здійснено виїзд за адресою: м. Запоріжжя, Комунарський район, проспект Соборний, буд. 20, корпус В (складське приміщення) з метою проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей ТОВ «БЕРСЕН УКРКОРП» Під час виїзду встановлено, що за вищезазначеною адресою відсутнє складське приміщення, у зв`язку з чим складено акт про неможливість проведення інвентаризації залишків ТМЦ від 09.10.2023 № 1022/08- 01-01-05/44629763.

Таким чином, позивачем не спростовано висновку податкового органу щодо неможливості встановити фактичне місцезнаходження та наявність залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 35 599 636,00 грн.

В свою чергу, імпорт товарів на митну територію України на зазначену суму не підтверджує факт використання цих товарів в господарській діяльності, що позбавляє права позивача відображати вказану суму у податковій звітності, зокрема, шляхом збільшення від`ємного значення ПДВ.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача, що контролюючим органом вже досліджувалось питання щодо правомірності декларування від`ємного значення ПДВ згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням, що відображено в акті перевірки № 10694/10-36-07-01-14/44629763 від 21.10.2022, де досліджувались питання наявності підстав для бюджетного відшкодування щодо цієї ж суми, сформованої на підставі ідентичних документів та на підставі тих самих операцій.

Судом установлено, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Берсен Укркорп» (податковий номер 44629763) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.03.2022 № 9044346579.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2022 №10694/10-36-07-01- 14/44629763.

Питання, що були предметом перевірки, є дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.03.2022 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 28.03.2022 № 9044346579) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Тоді як предметом документальної перевірки, результати якої оформлено актом від акт 17.10.2023 року №21980/10-36-07-05/44629763, є дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 12.09.2023 № 9233020512 від`ємного значення з податку на додану вартість.

Отже, предмети вказаних документальних перевірок не збігаються, дослідженню підлягла податкова звітність з податку на додану вартість за різні податкові періоди (лютий 2022 року, серпень 2023 року) та з різними показниками.

Більш того, відповідно до додатків № 2 до податкових декларацій за лютий 2022 року та серпень 2023 року, суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту та включені до бюджетного відшкодування, сформовані за різні податкові періоди.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.2 статті 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з боку контролюючого органу відсутні порушення вимог п. 78.2 статті 78 ПК України.

Окрім цього, суд зазначає, що за наслідками перевірки податкової звітності за лютий 2022 року контролюючим органом вже були встановлені порушення при формуванні суми бюджетного відшкодування, а тому повторне відображення позивачем спірної суми в новому періоді без спростування висновків/усунення порушень, які було зафіксовано попередньо, є безпідставним.

Підсумовуючи викладене, доводи позивача не спростовують правомірність проведення перевірки, а також висновків документальної позапланової виїзної перевірки, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.12.2023 № 23654/10-6-07-05 за формою «В4» про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 35 599 636,00 грн. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Берсен Укркорп» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 листопада 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.