Ухвала

від 19.11.2024 по справі 320/10867/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

19 листопада 2024 року № 320/10867/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., за участю секретаря судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної вимоги без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участі представників сторін:

позивач Корж М.П.

представник відповідача Василевська А.В.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №00051080704 від 02.02.2022, №283360413, №283440413 від 26.10.2022.

17 квітня 2023 року Київським окружним адміністративним судом позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2024 року о 14:30 год.

У підготовчому засіданні 29 жовтня 2024 року судом оголошено перерву до 19 листопада 2024 року о 16:00 годині.

У підготовче засідання, призначене на 19 листопада 2024 року з`явилися представники сторін.

18 жовтня 2024 року представником Головного управління ДПС у м. Києві подано до суду клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №00051080704 від 02.02.2022, у зв`язку з пропуском строку.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Також, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 року по справі №160/11673/20 зробив висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач просить суд, зокрема, скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №00051080704 від 02.02.2022 року.

При цьому, даний позов подано до суду засобами поштового зв`язку 15.03.2023 року.

Тобто, позивач звернувся з даним позовом поза межами строку звернення з позовом до адміністративного суду визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, мотивовану тим, що підприємством було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2022 року №00051080704 до ДПС України 10.02.2022 року та лише на письмовий запит, листом від 26.01.2023 № 1964/6/99-00-06-02-02- 06 ДПС України повідомило, що за результатами розгляду вищевказаної скарги прийняло рішення від 08.07.2022 № 6898/6/99-00-06-01-05-06, яким скаргу залишено без задоволення, а прийняте податкове повідомлення-рішення - без змін. При цьому, зазначає, що адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО- ПРОМИСЛОВА ГРУПА» від ДПС України до вказаної дати не надходили жодні відомості щодо продовження строку розгляду скарги, чи про результати розгляду поданої скарги.

Відповідно до п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно із п.56.9. ст.56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. В свою чергу, визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку (постанова ВС від 11.04.2023 у справі 640/4362/2020).

З матеріалів позовної заяви видно, що позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 10 лютого 2022 року на податкове повідомлення-рішення від 2 лютого 2022 року №00051080704.

За результатом розгляду скарги позивача (вх.ДПС №4546/6 від 11.02.2022 року), з урахуванням рішення ДПС від 30.05.2022 №4945/99-00-06-01-05-06 про продовження розгляду скарги, рішенням Державної податкової служби України від 08.07.2022 року №6898/6/99-00-06-01-05-06, ППР ГУ ДПС у м.Києві від 02.02.2022 №00051080704 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення ДПС України від 08.07.2022 року №6898/6/99-00-06-01-05-06 за результатом розгляду скарги було направлено позивачу засобами поштового зв`язку на адресу зазначену позивачем у скарзі: м.Київ, вул.Золотоустівська,1 та повернуто до податкового органу за закінченням терміну зберігання 12.08.2022 року.

Водночас, суд зазначає, що рішення за результатом розгляду скарги прийнято з порушенням строку, встановленого п.56.8 ст.56 ПК України, а саме 08.07.2022 року.

При цьому, відповідачем до заяви про залишення позовної заяви без розгляду не надано належних доказів щодо виконання податковим органом п.56.9. ст.56 ПК України, яким визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Таким чином, не отримавши рішення за результатами розгляду скарги, позивач мав законні сподівання, що скаргу задоволено через пропуск строку її розгляду. Отже, зазначене і зумовило пропуск позивачем строку звернення до суду Суд вважає такі причини поважними, а тому вважає за можливе поновити строк звернення до суду.

Також суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у рішенні "Іліан проти Туреччини" встановив, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Суд врахував обставини справи, про які зазначав позивач та забезпечуючи позивачу право на доступ до правосуддя, вважає за необхідне поновити строк звернення до суду з позовом.

З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Відповідно заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА» про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 320/10867/23.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про залишення позовної заяви без розгляду

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 листопада 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.