Рішення

від 21.11.2024 по справі 320/4494/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року № 320/4494/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВЕСТ-МОСТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВЕСТ-МОСТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 №1357052/43156755, 18.12.2019 №1357059/43156755, 18.12.2019 №1357061/43156755, 18.12.2019 №1357060/43156755, 18.12.2019 №1357050/43156755, 18.12.2019 №1357068/43156755, 18.12.2019 №1357058/43156755, 18.12.2019 №1357054/43156755, 18.12.2019 №1357057/43156755, 18.12.2019 №1357066/43156755, 18.12.2019 №1357067/43156755, 18.12.2019 №1357074/43156755, 18.12.2019 №1357049/43156755, 18.12.2019 №1357047/43156755, 18.12.2019 №1357073/43156755, 18.12.2019 №1357055/43156755, 18.12.2019 №1357062/43156755, 18.12.2019 №1357048/43156755, 18.12.2019 №1357069/43156755, 18.12.2019 №1357051/43156755, 18.12.2019 №1357056/43156755, 18.12.2019 №1357065/43156755, 18.12.2019 №1357070/43156755, 18.12.2019 №1357045/43156755, 18.12.2019 №1357063/43156755, 18.12.2019 №1357071/43156755, 18.12.2019 №1357072/43156755, 18.12.2019 №1357064/43156755, 18.12.2019 №1357053/43156755 та 18.12.2019 №1357046/43156755;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 11.12.2019 №104, від 11.12.2019 №11, від 11.12.2019 №1211, від 11.12.2019 №12214, від 11.12.2019 №125, від 11.12.2019 №2, від 11.12.2019 №201, від 11.12.2019 №202, від 11.12.2019 №203, від 11.12.2019 №204, від 11.12.2019 №3240, від 11.12.2019 №3612, від 11.12.2019 №3723, від 11.12.2019 №6, від 11.12.2019 №6495, від 11.12.2019 №6496, від 11.12.2019 №6497, від 11.12.2019 №6499, від 11.12.2019 №6500, від 11.12.2019 №6501, від 11.12.2019 №6502, від 11.12.2019 №6503, від 11.12.2019 №6504, від 11.12.2019 №6505, від 11.12.2019 №6506, від 11.12.2019 №6507, від 11.12.2019 №72, від 11.12.2019 №73, від 11.12.2019 №77 та від 11.12.2019 №84 датами їх фактичного отримання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1931/20 та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 в адміністративній справі №320/1931/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕСТ-МОСТ" роз`єднано у самостійні провадження.

Адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕСТ-МОСТ" про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 №1357073/43156755; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2019 №6495 датою її фактичного отримання, присвоєно єдиний унікальний номер №320/4494/20 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2020).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 прийнято вказану справу до провадження судді Харченко С.В. та вирішено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13.02.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/4494/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р.

Частиною 14 ст. 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 адміністративну справу №320/4494/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВЕСТ-МОСТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 №1357073/43156755; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2019 №6495 датою її фактичного отримання, прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р., справу вирішено розглядати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про незгоду з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки реєстрацію податкових накладних ТОВ «КВЕСТ-МОСТ» було зупинено па підставі критеріїв ризиковості, запровадження ти реалізація яких були визнані протиправними та скасовані. Відтак, Порядок №520 не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, у яких просять суд відмовити у задоволенні позову, оскільки не погоджуються з позовними вимогами, вважають їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Вказали, що до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 13.12.2019 №1 надано лише сканокопії податкових накладних та квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначених у п.5 Порядку №520 на розгляд комісії не надано, у зв?язку з чим Комісією прийнято рішення про відмову реєстрації вищенаведених податкових накладних.

Крім того, представник Головного управління ДПС у Донецькій області подав до суду заяву про заміну відповідача-1 правонаступником, у зв`язку з ліквідацією.

Розглянувши заяву про заміну сторони правонаступником, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" за №1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 №893 передбачено:

1. Ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком

2. Установити, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

На виконання Постанови №893 та наказу ДПС України від 08.10.2020 №556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС» 20.10.2020 до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи - Головного управління ДПС у Донецькій області в результаті її ліквідації.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2020 зареєстровано (запис: 1000741030008085321) ФІЛІЮ (ІНШИЙ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ) Державної податкової служби України Головне Управління ДПС у Донецькій області ЄДРПОУ ВП 44070187, Україна, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська (Центральний район), будинок 59.

Наказом ДПС України №643 від 12.11.2020 затверджено Положення про територіальні органи ДПС.

Так, згідно п. 1 Положення про ГУ ДПС у Донецькій області даний орган є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Донецькій області (43142826). В цьому випадку має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого, внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції).

Тобто, в даному випадку відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого. Таким чином, функції Головного управління ДПС у Донецькій області, в т.ч. щодо адміністрування податків, зборів та платежів, стягнення податкового боргу, адміністрування єдиного внеску тощо, перейшли до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до положень статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що слід замінити Головне управління ДПС у Донецькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44070187).

Також, представник ГУ ДПС у Донецькій області подало клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідач заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням та викликом сторін, обґрунтовує великою кількістю документів для дослідження.

Суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 в адміністративній справі № 320/1931/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕСТ-МОСТ" роз`єднано у самостійні провадження. Адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕСТ-МОСТ" про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 №1357073/43156755; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2019 №6495 датою її фактичного отримання, присвоєно єдиний унікальний номер №320/4494/20 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2020).

Таким чином, судом у цій справі надається правова оцінка одному рішенню комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 №1357073/43156755.

Так, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.

У зв`язку з цим, суд вважає, що процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Також суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, про які вказує позивач, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Отже, підстави для здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках здійснення господарської діяльності, з метою належного виконання договірних зобов?язань з ТОВ «Тріделе» та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України ТОВ «КВЕСТ-МОСТ» були складені та направлені 12.12.2019 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних наступи податкові накладні: № 104 від 11.12.2019, № 11 від 11.12.2019, № 1211 від 11.12.2019, № 12214 від 11.12.2019, № 125 від 11.12.2019, № 2 від 11.12.2019, № 201 від 11.12.2019, № 202 від 11.12.2019, № 203 від 11.12.2019, № 204 від 11.12.2019, № 3240 від 11.12.2019, № 3612 від 11.12.2019, № 3723 від 11.12.2019, № 6 від 11.12.2019, № 6495 від 11.12.2019, № 6496 від 11.12.2019, № 6497 від 11.12.2019, № 6499 від 11.12.2019, № 6500 від 11.12.2019, № 6501 від 11.12.2019, № 6502 від 11.12.2019, № 6503 від 11.12.2019, № 6504 від 11.12.2019, № 6505 від 11.12.2019, № 6506 від 11.12.2019, № 6507 від 11.12.2019, № 72 від 11.12.2010, № 73 від 11.12.2019, № 77 від 11.12.2019, № 84 від 11.12.2019.

Згідно з отриманими квитанціями від 12.12.2019 реєстрація вищевказаних податкових накладних була зупинена з зазначенням наступного: «Документ прйнято. реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів. достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання п.15 Порядку №l17 ТОВ «КВЕСТ-МОСТ» подало пояснення щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема, і щодо податкової накладної від 11.12.2019 №6495. Дані пояснення були обґрунтовані обставинами визнання протиправними та нечинними п.10. 20. 21 Порядку № 117.

Позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних зокрема, і щодо податкової накладної від 11.12.2019 №6495.

Позивач зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті не на підставі Порядку №117, а на підставі Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019 та зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (набрав чинності 14.12.2019), а саме рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивач вважає, що реєстрацію податкових накладних ТОВ «КВЕСТ-МОСТ» зокрема, і щодо податкової накладної від 11.12.2019 №6495, було зупинено на підставі критеріїв ризиковості, запровадження та реалізація яких були визнані протиправними та скасовані Відтак, Порядок №520 не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок складення податкової накладної та порядок реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено положеннями ст. 201 ПК України.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 187.1 ст.187 цього ж Кодексу передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За положеннями п.201.10 ст.201 цього ж Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За правилами п.201.16 ст.201 ПК України, в редакції станом на час виникнення спірних відносин, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 12 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 12 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з п. 16 порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Судом встановлено, що реєстрація спірної податкової накладної позивача не відбулась через надання лише сканокопій податкових накладних та квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначених у п. 5 Порядку №520 на розгляд комісії не надано, у зв`язку з чим Комісією прийнято рішення про відмову реєстрації вищенаведеної податкової накладної.

Суд зазначає, що товариством не надано будь-яких первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, за наслідком якої і була складена спірна податкова накладна, а саме позивачем не було надано: договори поставки, видаткові накладні, рахунки, сертифікати походження продукції, банківські розрахункові документи, товарно- транспортні документи та інші.

Таким чином, у податкового органу були відсутні у повному обсязі відомості щодо змісту та обсягу проведеної господарської операції та оцінка таких відомостей здійснена не була, що унеможливлює реєстрацію заявленої податкової накладної у встановлений законом спосіб.

Щодо посилань позивача під час розгляду цієї справи, в обґрунтування не правомірності прийнятого відповідачем у справі вищезазначеного рішення, на безпідставність застосувань податковим органом положень Порядку №117, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, якою затверджено цей порядок, скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/19 , яке набрало законної сили 10.12.2019, то ці посилання позивача не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №826/12108/19:

- відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії;

- зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі до закінчення перегляду рішень в касаційному порядку.

Отже з огляду на вищенаведене, станом на момент виникнення спірних відносин рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 №1357073/43156755, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №6495, положення п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 були чинні з урахуванням ухвали Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №826/12108/19, що у свою чергу надавало право відповідачу у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, з урахуванням положень ст. 201 ПК України та положень п.10-12 Порядку №117 зупиняти реєстрацію поданою позивачем у справі податкову накладну від 11.12.2019 №6495 шляхом прийняття відповідної квитанції із зазначенням вимог щодо надання платником податків письмових пояснень та/або копій первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції за наслідком якої ним було складено спірну податкову накладну.

Положеннями п.20 Порядку №117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Враховуючи, що під час розгляду цієї справи встановлено, що позивачем на вимогу податкового органу, окрім письмових пояснень щодо неправомірності зупинення ПН/РК, не було надано копій первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, суд дійшов висновку, що відповідач у справі обґрунтовано, відповідно до положень ст. 201 ПК України та п.18-21 Порядку №117, прийняв рішення від 18.12.2019 №1357073/43156755, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №6495.

Також, позивачем не доведено подання контролюючому органу вичерпного переліку документів, достатніх для реєстрації вказаної податкової накладної.

Більш того, такі документи не були надані і суду.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних ґрунтується на вимогах закону, прийнято з урахуванням істотних обставин, а отже, є правомірним.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачами доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.