Рішення

від 21.11.2024 по справі 640/17962/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року м. Київ № 640/17962/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства розвитку громад та територій України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку громад та територій України про визнання протиправним та скасування наказу від 12.09.2022 №298К/ОС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України №298К/ОС від 12 вересня 2022 на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, з чим позивач не погоджується, вважає цей наказ протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки він винесений всупереч вимог статей 147 та 149 КЗпП України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/17962/22.

10 листопада 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від Міністерства розвитку громад та територій України надійшов відзив на позовну заяву, а якому зазначено, що Міністерство діяло у відповідності до чинного законодавства при винесення наказу №298К/ОС від 12 вересня 2022, яким на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

12 грудня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, а якому заперечив проти доводів відзиву. Просив суд задовольнити позов.

11 січня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від Міністерства розвитку громад та територій України надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач заперечив проти доводів відповіді. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року прийнято справу №640/17962/22 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 08 лютого 2024 року по справі №640/17962/22 доставлено до електронного кабінету Міністерства розвитку громад та територій України 08 лютого 2024 року.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №345К/ОС від 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора департаменту-начальника відділу теплопостачання Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №243К/ОС від 29 липня 2022 року порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 заступника директора департаменту-начальника відділу теплопостачання Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування.

Відповідно до подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно заступника директора департаменту-начальника відділу теплопостачання Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Троня О.Я. від 31 серпня 2022 року запропоновано до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України №298К/ОС від 12 вересня 2022 року на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись із наказом Міністерства розвитку громад та територій України №298К/ОС від 12 вересня 2022 року позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII визначає (далі - Закон 889-VIII).

Нормами статті 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII.

Нормами частини другої статті 65 та частини третьої статті 66 Закону №889-VIII визначено перелік дисциплінарних проступків та загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Частиною першою статті 68 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Частиною першою статті 69 Закону №889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Статтею 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок).

Згідно з пункту 7 Порядку для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється Дисциплінарна комісія.

На виконання зазначеної норми наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 29 липня 2022 року №243К/ОС «Про дисциплінарне провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача та утворено Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 33 Порядку комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця

Абзацами 1 та 2 пункту 34 Порядку передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Пунктом 35 Порядку визначено, що комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.

Відповідно до частини першої та частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Згідно вимог статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Слід зауважити, що Закон України «Про державну службу» визначає принципи, право та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Таким чином, норми Закону України «Про державну службу» є спеціальними нормами. А відтак, враховуючи той факт, що позивач є державним службовцем, а отже на нього поширюються норми Закону України «Про державну службу».

Твердження позивача, про те, що оскаржуваний наказ винесений всупереч вимогам статей 147 та 149 КЗпП України є помилковим, оскільки, як зазначено вище, до державних службовців застосовуються норми Закону України «Про державну службу». А відповідно до зазначеного закону, дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовується не тільки у разі порушення трудової дисципліни.

Нормами статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Створення профспілкової організації є правом, а не обов`язком громадин України.

Як зазначає відповідач, а позивач не спростовує в Міністерстві розвитку громад та територій України відсутня профспілкова організація, а позивач не надав доказів протилежного.

Крім того, Закон України «Про державну службу» не містить вимог щодо обов`язкового надання згоди профспілкової організації при застосуванні адміністративного стягнення у вигляді догани.

З огляду на що, суд погоджується із відповідачем, що при прийнятті оскаржуваного наказу, згода профспілкової організації не потребувалася у зв`язку з відсутністю останньої, а відтак, твердження позивача стосовно обов`язкового надання згоди профспілкової організації до цих відносин є помилковим.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону № 889-VIII.

Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку, інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Повідомлення № 15/243 від 02.09.2022 вручено позивачу 02.09.2022, що підтверджується підписом позивача на повідомленні.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.

У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення пре накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

Разом із цим, пунктом 31 Порядку передбачено, що Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Так, позивачем було надано усні пояснення та письмові у вигляді пояснювальної записки від 08.09.2022 №9/11.1-8722 через систему електронного документообігу «IT-Enterprise».

Таким чином, твердження позивача, що Дисциплінарною комісією не враховано пояснення, позивача під 08.09.2022 № 9/11.1-8722, що свідчить про упередженість та необ`єктивність дисциплінарної комісії є таким, що не відповідає дійсності, оскільки на момент надання пояснень від 08.09.2022 Комісія уже прийняла рішення, яке знайшло своє відображення у формі подання від 31.08.2022, та яке на момент подання позивачем пояснень від 08.09.2022 № 9/11.1-8722 уже надала суб`єкту призначення.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведена протиправна бездіяльність відповідача, проте відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність вчинених ним дій.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.