Ухвала

від 21.11.2024 по справі 340/7476/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7476/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Зарічне» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

-визнати протиправними дії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки ПСП «Зарічне»;

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: № 00166602406, № 00166582406, № 00166552406, № 00166640707, № 00166650707, № 00166660707, № 00166670707, № 00166680707, № 00166690707, № 001667000707, №00166710707, № 00166720707 від 29.10.2024р.;

-стягнути на користь ПСП «Зарічне» сплачений судовий збір в сумі 6056 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок додання до позову документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір (далі - Закон № 3674 -VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ключовим у цій справі є питання характеру заявлених позовних вимог (майнові чи немайнові), як наслідок, визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви та порядок його розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, Закон № 3674-VI розмежовує ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви як за характером позовних вимог (майнові чи немайнові), так і за суб`єктом, яким такий позов подається (суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем). Водночас, якщо для вимог майнового характеру Закон № 3674-VI встановлює верхню і нижню межу розміру судового збору (мінімальний і максимальний), то для вимог немайнового характеру такий розмір є фіксованим.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд вважає, що об`єднання позивачем у позові декількох вимог майнового та/або немайнового характеру, які до того ж не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви, а порядок розрахунку судового збору у випадку заявлення декількох вимог однозначно визначає частина третя статті 6 Закону № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: № 00166602406, № 00166582406, № 00166552406, № 00166640707, № 00166650707, № 00166660707, № 00166670707, № 00166680707, № 00166690707, № 001667000707, №00166710707, № 00166720707 від 29.10.2024 та -визнати протиправними дії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки ПСП «Зарічне».

При цьому, суд звертає увагу, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі "Щокін проти України") реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб`єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновою.

Отже, позивачем у поданому позові заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та одну вимогу майнового характеру на загальну суму 6 760 170,19 грн, за звернення з якою позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивачем подано до суду докази сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №22700 від 19.11.2024.

Враховуючи, що позивачем частково сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., йому необхідно подати докази сплати судового збору у розмірі 27252,00 грн. (3028,00 грн. (за вимогу немайнового характеру) + 30280,00 грн. (за вимогу майнового характеру) - 6056,00 грн. (сплачена позивачем сума судового збору).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви, шляхом сплати судового збору в сумі 27252,00 грн.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA188999980313131206084011567

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ПІБ позивача, Кіровоградський окружний адміністративний суд, або надання доказів звільнення від сплати судового збору, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА