Рішення

від 20.11.2024 по справі 380/15570/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 рокусправа № 380/15570/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ ДОБРА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ ДОБРА» до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 року №20413/13-01-07-10, яке винесене Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівський області вiд 19.03.2024 №« 1427-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевiрки» та направлень на перевірку вiд 20.03.2024 № 2809 i № 2810, головними державними інспекторами відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівський області Добош Анною Тарасівною та ОСОБА_1 згідно iз п.п.191.1.4. п.191 .1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 № 2755-VI (iз внесеними змінами), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛIЯ ДОБРА» (далі ТОВ «ОЛІЯ ДОБРА») з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту вiд 21.02.2023 № HT20230221-SKза період з 21.02.2023 по 27.03.2024, згiдно з отриманими інформаціями Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (ПАТ «Кредi Агрiколь Банк», МФО 300614) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.10.2023, 01.11.2023 та 01.01.2024, якi надаються згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правленням НБУ вiд 02.01.2019 № 7.

За результатами зазначеної вище перевірки працівниками відповідача було складено «Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОЛІЯ ДОБРА» (код ЄДРПОУ 44929898) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 21.02.2023 №№ HT20230221-SKза період з 21.02.2023 по 27.03.2024 року» відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «ОЛІЯ ДОБРА» вимог ч.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції (із внесеними змінами), з врахуванням вимог п.142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 21.02.2023 № № HT20230221-SK, укладеному з Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd (Китай), в частині несвоєчасного надходження товару по імпорту.

Як зазначає позивач, на підставі викладених в акті обставин, встановлених перевіркою, відповідачем було констатовано порушення позивачем вимог ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.14-2 Постанови НБУ № 18, товар по імпорту (обладнання для екстрагування або виробництва тваринних, нелетких рослинних або мiкробних жирів або олії, код товару 84 79200000) надійшов на територію України з порушенням строків розрахунків згідно з митною декларацією вiд 16.12.2023 № 23UA100160239561U9 на суму 252000,00 дол. США (контракт вiд 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Со., Ltd, Китай). Кількість днів прострочення: 81 день по авансовому платежу в сумi 126000,00 дол. США за період з 27.09.2023 по 16.12.2023; 68 днів по авансовому платежу в сумi 50000,00 дол. США за період з 10.10.2023 по 16.12.2023; 1 день по авансовому платежу в сумі 29500,00 дол. США за період з 16.12.2023 по 16.12.2023.

За наслідком проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 №20413/13-01-07-10, яким до позивача було застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1 495 768,66 грн.

Позивач вважає протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення з огляду на те, що сертифікатами від 16.10.2023 №5300-23-4235 та від 26.12.2023 №5300-23-4869, що видані Полтавською торгово-промисловою палатою, та які надавались позивачем під час здійснення перевірки уповноваженим особам Головного управління ДПС у Львівській області, засвідчено наявність обставини непереборної сили (форс-мажору). Відповідні обставини, на думку позивача, слугували підставою для порушення законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 21.02.2023 № № HT20230221-SK.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№62423 від 15.08.2024), в якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що з метою підтвердження наявності обставин непереборної сили ТОВ «ОЛІЯ ДОБРА» під час проведення перевірки надавались сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані Полтавською Торгово-промисловою палатою, а саме:

1) від 16.10.2023 № 5300-23-4235 (вих. № 24.14-07/695), який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): неможливість вчасно виготовити та доставити обладнання у зв`язку з нестачею сировини, комплектуючих та затримку транспортування, через погіршення погодних умов внаслідок середземноморського тропічного циклону шторму «Данієль», а саме: дотримання граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів в частині завершення протягом законодавчо встановленого строку імпортної операції по зовнішньоекономічному Договору купівлі-продажу обладнання для переробки та екстракції олійних культур від 21.02.2023 № HT20230221-SKта додаткової угоди від 20.07.2023 до контракту від 21.02.2023 № HT20230221-SKукладених з компанією «Хенань Хуатай зернова і масляна машинобудівна компанія» (Китайська Народна Республіка). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 20.07.2023, дата закінчення тривають на 16.10.2023 року;

2) від 26.12.2023 № 5300-23-4869 (вих. № 24.14-07/883), який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): неможливість вчасно виготовити та доставити обладнання у зв`язку з нестачею сировини, комплектуючих та затримку транспортування, через погіршення погодних умов внаслідок середземноморського тропічного циклону шторму «Данієль», а саме: дотримання граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів в частині завершення протягом законодавчо встановленого строку імпортної операції по зовнішньоекономічному Договору купівлі-продажу обладнання для переробки та екстракції олійних культур від 21.02.2023 № HT20230221-SKта додаткової угоди від 20.07.2023 до контракту від 21.02.2023 № HT20230221-SKукладених з компанією «Хенань Хуатай зернова і масляна машинобудівна компанія» (Китайська Народна Республіка). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 20.07.2023, дата закінчення 16.12.2023 року.

Водночас представник відповідача зазначив, що в сертифікатах зазначено посилання на лист-повідомлення транспортної компанії щодо затримки транспортування вантажу через погіршення погодних умов у Середземному морі (шторм Данієль) від 10.10.2023 та інформації щодо самого шторму Данієль, розміщеної на певних інтернет-ресурсах, проте до перевірки не представлено листа-повідомлення транспортної компанії та оригіналу документу уповноваженого органу країни виникнення форс-мажорних обставин.

Також представник відповідача вказав, що ТОВ «Євро Форвардінг» не зазначено як перевізник у коносаменті від 13.08.2023 № ZHWE23080038, а його листи містять загальну інформацію про погіршення погодних умов у Середземному морі без уточнення їх винятковості, зокрема: дія шторму «Данієль». Таким чином, зазначені ласти не підтверджують, що морське судно Majestic Maersk/332W не мало можливості рухатися за мартрутом Циндао (Китай) - Гданськ (Польща) у період дії шторму «Данієль» з 04.09.2023 до 12.09.2023.

Окрім цього представник відповідача зауважує, що шторм Данієль надзвичайно смертоносний середземноморський тропічний циклон, який завдав катастрофічної шкоди в Лівії, а також вплинув на частину південно-східної Європи. Шторм сформувався 04.09.2023, а розпався 12.09.2023 (відповідно до інформації, розміщеної в інтернет-ресурсах), а у сертифікатах зазначено період форс-мажорних обставин з 20.07.2023 по 16.12.2023. Відтак шторм Данієль тривав протягом 7-ми днів, однак позивачем кількість днів прострочення становить: 81 день по авансовому платежу в сумі 126000,00 дол. США за період з 27.09.2023 по 16.12.2023; 68 днів по авансовому платежу в сумі 50000,00 дол. США за період з 10.10.2023 по 16.12.2023; 1 день по авансовому платежу в сумі 29500,00 дол. США за період з 16.12.2023 по 16.12.2023.

На думку представника відповідача ключовою ознакою форс-мажору є причинно наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Самі по собі, зокрема, виняткові погодні умовами не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна , можливість їх виконати чи ні. Виняткові погодні умови, як обставини непереборної сили, звільняють від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ними обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Насамкінець представник відповідача зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання з зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були / форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (у відповіднсоті до правової позиції, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22).

Ухвалою судді від 05.08.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівський області вiд 19.03.2024 №« 1427-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевiрки» та направлень на перевірку вiд 20.03.2024 № 2809 i № 2810, головними державними інспекторами відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівський області Добош Анною Тарасівною та ОСОБА_1 згідно iз п.п.191.1.4. п.191 .1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 № 2755-VI (iз внесеними змінами), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОЛIЯ ДОБРА» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту вiд 21.02.2023 № HT20230221-SKза період з 21.02.2023 по 27.03.2024, згiдно з отриманими інформаціями Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (ПАТ «Кредi Агрiколь Банк», МФО 300614) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.10.2023, 01.11.2023 та 01.01.2024, якi надаються згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правленням НБУ вiд 02.01.2019 №7.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ОЛІЯ ДОБРА» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу обладнання для переробки та екстракції олійних культур від 21.02.2023 № HT20230221-SK, в особі директора ОСОБА_2 , з нерезидентом Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd (Китай, Продавець), в особі офіційного представника Ян Ци Пен.

У відповідності до умов договору, Продавець зобов`язується відвантажити згідно з умовами FCA Incoterms-2020 обладнання для переробки та екстракції олійних культур. Обладнання відвантажуються протягом 15 днів після 100% оплати. Продавець після отримання повної суми договору повинен передати у власнiсть Покупця обладнання екстракції розчинником, продуктивністю 100 тон макухи соняшника на добу, а також при необхідності надати послуги з транспортування, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар та послуги за умовами цього контракту.

На виконання умов імпортного контракту від 21.02.2023 № HT20230221-SKТОВ «ОЛІЯ ДОБРА» здійснено переказ коштів на користь нерезидента з валютного рахунку № UA793006140000026001500463854, відкритого в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614) на загальну суму 252000,00 дол. США, в тому числі згідно з наступними платіжними інструкціями:

- від 31.03.2023 № 2 на суму 126000,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами, далі Закон № 2473- VIII), з врахуванням вимог п.142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із внесеними змінами, далі Постанова НБУ № 18), граничний строк надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті становить 26.09.2023 року;

- від 13.04.2023 № 4 на суму 50000,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, граничний строк надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті становить 09.10.2023 року;

- від 19.06.2023 № 5 на суму 29500,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, граничний строк надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті становить 15.12.2023 року;

- від 27.06.2023 № 6 на суму 16500,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, граничний строк надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті становить 23.12.2023 року;

- від 29.06.2023 № 7 на суму 19000,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, граничний строк надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті становить 25.12.2023 року;

- від 07.07.2023 № 8 на суму 11000,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, граничний строк надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті становить 02.01.2024 року.

Згідно акту перевірки від 03.04.2024 №14139/13-01-07-10/44829898, складеного уповноваженими працівника Головного управління ДПС у Львівській області, на порушення вимог ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, товар по імпорту (обладнання для екстрагування або виробництва тваринних, нелетких рослинних або мікробних жирів або олії, код товару 8479200000) надійшов на територію України з порушенням строків розрахунків згідно з митною декларацією від 16.12.2023 № 23UA100160239561U9 на суму 252000,00 дол. США (контракт від 21.02.2023 № HT20230221-SK; нерезидент Henan Huatai Cereals and Oils Machinery Co., Ltd, Китай). Кількість днів прострочення: 81 день по авансовому платежу в сумі 126000,00 дол. США за період з 27.09.2023 по 16.12.2023; 68 днів по авансовому платежу в сумі 50000,00 дол. США за період з 10.10.2023 по 16.12.2023; 1 день по авансовому платежу в сумі 29500,00 дол. США за період з 16.12.2023 по 16.12.2023. По авансових платежах від 27.06.2023 в сумі 16500,00 дол. США, від 29.06.2023 в сумі 19000,00 дол. США та від 07.07.2023 в сумі 11000,00 дол. США порушення вимог ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, не встановлено.

З урахуванням викладених в акті від 03.04.2024 № 14139/13-01-07-10/44829898 обставин перевірки, а також за результатами розгляду заперечення позивача, Головним управлінням ДПС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 20413/13-01-07-10 на суму 1495768,66 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 08.05.2024 № 20413/13-01-07-10, позивач звернувся до суду з метою його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон №2473-VIII).

Відповідно до вимог ч. 4, 6 ст.11 Закону №2473-VIII, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 21 розділу II Положення, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 №5, (у редакції чинні на момент платежу) установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.08.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

При цьому згідно із підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно з ч. 6 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 8 ст. 13 Закону №2473-VIII встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі Регламент).

Згідно пп.3.1.1. п.3.1. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

- непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);

- умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Пунктом 3.3. Регламенту встановлено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

У відповідності до п.6.1. та п.6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п.6.11. Регламенту).

Аналізуючи вищенаведені норми права суд відзначає, що підставою для зупинення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є наявність форс-мажорних обставин. Такі форс-мажорні обставини засвідчуються відповідним сертифікатом, виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.

Як встановив суд, позивачем під час здійснення перевірки уповноваженими особами Головного управління ДПС у Львівській області надавались наступні сертифікати від 16.10.2023 №5300-23-4235 та від 26.12.2023 №5300-23-4869, що видані Полтавською торгово-промисловою палатою.

Відповідно до сертифікату від 16.10.2023 №5300-23-4235, таким підтверджується дія форс-мажорних обставин щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів в частині завершення протягом законодавчо встановленого строку імпортної операції по зовнішньоекономічному Договору купівлі-продажу обладнання для переробки та екстракції олійних культур №HT20230221-SK від 21.02.2023 та додаткової угоди від 20.07.2023 до контракту №HT20230221-SK від 21.02.2023, укладених з компанією «Хенань Хуатай зернова і масляна машинобудівна компанія» (Китайська Народна Республіка), у термін до 26.09.2023 року за статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пунктом 21 розділу ІІ «Установлення граничних строків розрахунків «постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 №5 із змінами, становлять 180 календарних днів перед Головним управлінням ДПС у місті Києві. Дата настання події: 20.07.2023 по 16.10.2023.

Виданий сертифікат засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): неможливість вчасно виготовити та доставити обладнання у зв`язку з нестачею сировини, комплектуючих та затримку транспортування, через погіршення погодних умов внаслідок середземноморського тропічного циклону шторму «Данієль».

Згідно з сертифікатом від 26.12.2023 №5300-23-4869, таким підтверджується дія форс-мажорних обставин щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів в частині завершення протягом законодавчо встановленого строку імпортної операції по зовнішньоекономічному Договору купівлі-продажу обладнання для переробки та екстракції олійних культур № HT20230221-SK від 21.02.2023 та додаткової угоди від 20.07.2023 до контракту № HT20230221-SK від 21.02.2023, укладених з компанією «Хенань Хуатай зернова і масляна машинобудівна компанія» (Китайська Народна Республіка), у термін до 26.09.2023 за статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пунктом 21 розділу ІІ «Установлення граничних строків розрахунків «постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 №5 із змінами, становлять 180 календарних днів перед Головним управлінням ДПС у місті Києві. Дата настання події: 20.07.2023 року по 16.12.2023.

Вищезазначений сертифікат №5300-23-4869 засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): неможливість вчасно виготовити та доставити обладнання у зв`язку з нестачею сировини, комплектуючих та затримку транспортування, через погіршення погодних умов внаслідок середземноморського тропічного циклону шторму «Данієль».

Надаючи правову оцінку зазначеним вище сертифікатам Полтавської торгово-промислової палати, відповідач зазначив те, що сам по собі факт настання обставин непереборної сили погодні умови не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Виняткові погодні умови, як обставини непереборної сили, звільняють від відповідальності лише у разі, якщо саме в наслідок пов`язаних із ними обставин компанія/фізична особа не може виконати ті, чи інші зобов`язання.

Проте така позиція відповідача, на думку суду, не відповідає чинному законодавству та усталеній судовій практиці.

Так, у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.01.2024 у справі № 817/139/18, доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 22.05.2024 у справі №620/14203/23, положення Закону № 2473-VIIІ не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

Тобто, частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIIІ надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Це кореспондується з критеріями допустимості доказів, що визначені для адміністративного судочинства статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною другою цієї статті визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, якщо Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), то контролюючий орган не має права вимагати від суб`єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що відповідачем всупереч чинному законодавству безпідставно не було враховано сертифікати від 16.10.2023 №5300-23-4235 та від 26.12.2023 №5300-23-4869, що видані Полтавською торгово-промисловою палатою, які засвідчують наявність форс-мажорних обставин для позивача, які в силу Закону України №2473-VIIІ звільняють його від відповідальності, в тому числі за порушення строку розрахунків за імпортними операціями.

Окрім цього, вирішуючи спірні правовідносини та враховуючи те, що суд не обмежений доводами сторін, викладеними у заявах по суті спору, суд додатково таке.

Згідно з абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відтак, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28.03.2024 по справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі №420/11208/23.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема, у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

За наведених фактичних обставин справи, у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування ТОВ «ОЛІЯ ДОБРА» по 30.06.2023 за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Інші доводи сторін з огляду на встановлені обставини справи не спростовують та не дають підстав для іншого висновку суду при вирішені даної справи.

Відтак, враховуючи все вищевикладене в сукупності суд доходить висновку, що винесене Головним управління ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 року №20413/13-01-07-10 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень. Відтак, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд доходить обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним й підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 08.05.2024 №20413/13-01-07-10.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43698090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІЯ ДОБРА» (ЄДРПОУ 44829898) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 22436 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 53 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Желік О.М.