Рішення

від 20.11.2024 по справі 380/3793/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 рокусправа № 380/3793/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Трейд Груп" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео-Трейд Груп" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.01.2024 № UA209000/2024/900084/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою здійснення господарської діяльності ТОВ "Нео-Трейд Груп" 04.05.2020 уклало з компанією DEQING SISTER SPORT Co. Ltd (Китай) зовнішньоекономічний Договір купівлі-продажу № 001/0405/2020 спортивних товарів в асортименті.

31.01.2024 ТОВ "Нео-Трейд Груп" подано до митного оформлення на ВМО "Городок" МП "Західний" Львівської митниці митну декларацію № 24UA209170008736U7 на товари "Тренажери для занять спортом із змінними механізмами обтяження", а саме: велотренажер механічний EXERCISE BIKE ES-8018-700 шт., та велотренажер механічний EXERCISE BIKE ES-8005-700 шт. На підтвердження заявленої митної вартості, позивач надав митному органу документи, що відповідають переліку визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, проте митний орган скоригував митну вартість товару за резервним методом.

Позивач вважає протиправним спірне рішення відповідача, посилаючись на те, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервним) носить протиправний характер, оскільки документи надані до митного оформлення мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Стверджує, що винесення митним органом оскаржуваного рішення завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, що полягає у значних матеріальних збитках та сплаті зайвих платежів. Відмова відповідача у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною, оскільки ґрунтується на суб`єктивній думці посадової особи, що прийняла спірне рішення, та спотворенні фактів на підставі яких відповідач обґрунтовує це рішення.

Ухвалою від 22.02.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

11.03.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України Львівська митниця здійснила контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено: - поставка товару здійснюється відповідно до Контракту від 04.05.2020 № 001/0405/2020, укладеного між компанією DEQING SISTER SPORTS CO.LTD та ТОВ "Нео-Трейд Груп" в особі директора ОСОБА_1 . Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання контракту від імені компанії DEQING SISTER SPORTS CO. LTD, проте, пунктом 11.2 Контракту передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту дійсні, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані сторонами; - для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 11.10.2023 за № 102, від 21.11.2023 за № 104, у гр. 70 яких міститься посилання на інвойс № 23246, який поданий до митного оформлення, дата інвойсу 04.12.2023.

Таким чином, відповідач стверджує, що позивачем не подано документального підтвердження складової митної вартості, передбаченої пунктом 6 ч. 10 ст. 58 МК України.

Вище наведене, на переконання відповідача, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, є підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

З огляду на викладене, Львівська митниця вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

13.03.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначає, що митний орган у відзиві не навів заперечення щодо зазначених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, відсутні посилання на відповідні докази та норми права, не наведені доводи для спростування доказів адміністративного позову.

Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке..

04.05.2020 між ТОВ "Нео-Трейд Груп" (Покупець) та компанією DEQING SISTER SPORT Co. Ltd (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № 001/0405/2020 (далі Контракт № 001/0405/2020), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує спортивні товари в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в інвойсах (рахунках на постачання), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.1 № 001/0405/2020 кількість товару, що підлягає поставці, та його сортимент визначаються фактурами (інвойсами), що видається на кожну партію Товару

Продавець поставляє Товар, який продається згідно цього Контракту, на умовах FOB - NINGBO Китай, або інших умовах поставки, які зазначені в інвойсі. Продавець здійснює поставку Товару протягом 160 календарних днів з моменту підписання інвойсів до цього Контракту. Відправником вантажу, за цим Контрактом може бути будь-яка інша сторона. Датою поставки вважається дата оформлення вантажної митної декларації в країні Покупця (п. 4 Контракту № 001/0405/2020).

На виконання вимог Контракту від 04.05.2020 № 001/0405/2020, відповідно до рахунку-фактури від 04.12.2023 № ES23246, ТОВ "Нео-Трейд Груп" придбало товар на загальну суму 34440,00 USD.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ "Нео-Трейд Груп" 31.01.2024 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209170008736U7, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Разом з митною декларацією № 24UA209170008736U7 декларант для підтвердження підстави для застосування основного методу надав митному органу наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її:

- пакувальний лист б/н від 04.12.2023; - рахунок-проформа № б/н від 09.10.2023; - рахунок-фактура № ES23246 від 04.12.2023; - коносамент № SZX231119 від 09.01.2024; - автотранспортна накладна № OW009492-1 від 25.01.2024; - сертифікат про проходження товару № C245658769740002 від 09.01.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 102 від 10.10.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару №104 від 20.11.2023; - рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 6053 від 30.01.2024; - зовнішньоекономічний договір № 001/0405/2020 від 04.05.2020; - договір (контракт) про перевезення № 03-04/1 від 03.04.2020; - копія митної декларації країни відправлення № 310120230515578782 від 02.12.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: "Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: - зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини".

У свою чергу, Декларант на вимогу митного органу надіслав: зовнішньоекономічний контракт, договір на перевезення, заявку, копію декларації країни відправлення, довідку.

31.01.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900084/2, у графі 33 якого вказано:

"…Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів встановлено: - поставка товару здійснюється відповідно до Контракту від 04.05.2000 р. № 001/0405/2020 (далі - Контракт), укладеного між компанією DEGING SISTER SPORTS CO.LTD (постачальник) та ТОВ "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" в особі директора ОСОБА_1 (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії DEQING SISTER SPORTS CO. LTD, проте, п.11.2 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту дійсні якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані; - для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 11.10.2023 р. за №102, від 21.11.2023 р. за №104, у гр.70 яких міститься посилання на інвойс №23246 який поданий до митного оформлення, дата інвойсу 04.12.2023 р. Таким чином є підстави вважати, що вищезазначені платіжні документи не стосується даної партії товару, так як вони посилається на інвойс який виписаний пізніше чим було здійснено платіж.

Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.… ".

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000345.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується зі спірним рішенням про коригування митної вартості товарів, вважає його протиправним та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Суд зазначає, що відповідач витребував додаткові документи, проте жодних доводів про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Так, статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо порушень вимог митного законодавства, зазначених відповідачем у рішенні про коригування митної вартості від 31.01.2024 № UA209000/2024/900084/2, суд враховує таке.

Як стверджує відповідач "для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 11.10.2023 р. за № 102, від 21.11.2023 р. за № 104, у гр. 70 яких міститься посилання на інвойс № 23246 який поданий до митного оформлення, дата інвойсу 04.12.2023 р. Таким чином є підстави вважати, що вищезазначені платіжні документи не стосується даної партії товару, так як вони посилається на інвойс який виписаний пізніше чим було здійснено платіж".

Суд зауважує, що згідно із пунктом 5 Контакту № 001/0405/2020 оплата здійснюється в доларах США; оплата здійснюється безготівковим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений в Інвойсі; оплата за товари може бути виконана до їх отримання (передоплата), а так само допускається відтермінування платежу до 160 календарних днів, згідно умов, вказаних в інвойсі.

Відповідно до пункту 5.1.5 Контракту № 001/0405/2020 оплата за товар здійснюється згідно умов даного Контракту та/або інвойсів, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

09.10.2023 Продавець виставив рахунок-проформу № ES23246 на суму 34440,00 USD, у якому було визначено умови оплати: аванс 30%, залишок 70% до завантаження.

Згідно наданих до митного оформлення платіжних інструкцій від 10.10.2023 № 102 та 20.11.2023 № 104 позивач здійснив оплату за товар на підставі інвойсу № ES23246 у сумі 10332,00 дол. США та 24108,00 дол. США відповідно.

Тобто, позивачем проведена оплата товару 30% авансу (10.10.2023) та 70% - решту суми (до завантаження).

Суд зауважує, що у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд відмічає, що у поданій позивачем митній декларації № 24UA209170008736U7 декларант визначив митну вартість товару 34440,00 USD, що повністю відповідає ціні товару за рахунком-проформою ES23246 від 09.10.2023 та рахунком-фактурою ES23246 від 04.12.2023.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару на те, що подані декларантом платіжні документи не стосуються даної партії товару, так як вони містять посилання на інвойс, який виписаний пізніше ніж було здійснено платіж.

Щодо покликання митного органу на те, що "…у Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії DEQING SISTER SPORTS CO. LTD, проте, п.11.2 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту дійсні якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані…", суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Разом з цим, чинним законодавством не визначено вимог до форми зовнішньоекономічного контракту. Суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності за Контрактом № 001/0405/2020 є компанія DEQING SISTER SPORTS CO.LTD, підпис та штамп зазначеної сторони проставлено на контракті. Також, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що особа уповноважена на підписання контракту зазначена на самому штампі DEQING SISTER SPORTS CO.LTD у третьому рядку.

Суд зауважує, що митний орган не підтвердив, яким чином відсутність у зовнішньоекономічному контракті прізвища особи, яка уповноважена підписувати договір зі сторони Продавця впливає на ціну товару та визначення митної вартості.

Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/900084/2, то за результатами проведеної консультації, митна вартість товару скоригована та визначена за резервним методом на підставі митної декларації від 26.01.2024 № UA209170/2024/7402. Однак, товар, зазначений у цій декларації не є тотожним товару 1, зокрема, різні характеристики, виробники. Крім того по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр. 43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зауважує, що у позовні заяві позивач вказав що орієнтований розмір судових витрат становить 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Проте, на виконання вимог ч. 7 ст.139 КАС України позивач повідомив суд, що докази про остаточні витрати, які поніс позивач, будуть подані протягом п`яти днів з дня прийняття рішення.

Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 31.01.2024 №UA209000/2024/900084/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 40367600; 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93а) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна