Рішення

від 21.11.2024 по справі 380/28919/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 рокусправа № 380/28919/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Львівський державний університет внутрішніх справ (далі ЛьвДУВС, позивач) звернувся до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі Західний офіс, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 16.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-07-25-011510-а.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.07.2023 Львівським державним університетом внутрішніх справ оприлюднено в електронній системі закупівель процедуру закупівлі: відкриті торги з особливостями на закупівлю товару вироби домашнього текстилю: простирадло, наволочка, подушка з чохлом на блискавці, ковдра напіввовняна, покривало гобеленове, рушник вафельний за кодом ДК 021:2015 « 39510000-0: Вироби домашнього текстилю» UA-2023-07-25-011510-а, очікувана вартість 611 360,00 грн. Замовником розглянуто тендерну пропозицію учасника ТзОВ "ТК-Домашній Текстиль", тендерна пропозиція якого відповідала умовам, встановленим у тендерній документації. Вказаному суб`єкту 29.08.2023 направлено повідомлення про намір укласти договір закупівлю. 20.09.2023 між ЛьвДУВС та ТзОВ "ТК-Домашній Текстиль" укладено договір закупівлю № 575. 21.09.2023 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про внесення змін п. 5.1. договору - продовження терміну поставки до 28.09.2023. 28.09.2023 укладено додаткову угоду № 2 до договору про внесення змін п. 5.1. договору та викладено в наступній редакції: постачальник зобов`язується здійснити поставку товару за адресою: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26 двома партіями саме: перша партія в термін до 28.09.2023 на загальну суму 225172,80 грн. (наволочка - 570 шт., простирадло - 1140 шт., рушник вафельний - 570 шт.), друга партія (подушка з чохлом на блискавці - 295 шт., ковдра напіввовняна - 280 шт., покривало гобеленове - 270 шт.) в термін до 04.10.2023 на загальну суму 180051,00 грн. З метою виправлення описки в додатку № 2 договору, 29.09.2023 було укладено додаткову угоду № 3 до договору про внесення змін в позицію 4 додатку № 2 «Технічна специфікація» в наступній редакції: ковдра напіввовняна: склад: 52 % вовна, 18 % бавовна, 30 % синтетика, розмір: 140*200 см., щільність: не менше 550 г/м2 (в первинній редакції розмір помилково зазначено 140*20 см). 27.09.2023 та 28.09.2023 згідно накладних: № 4513, 4536 та 4533 було здійснено поставку виробів домашнього текстилю в повному обсязі і належної якості. Відповідно до додатку до наказу Західного офісу Держаудитслужби від 31.10.2023 №280 та відповідно до інформації, отриманої від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) Західним офісом розпочато моніторинг процедури закуп UA-2023-07-25-011510-а. За результатами моніторингу 16.11.2023 Західним офісом складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу цієї процедури закупівлі. У розділі «Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства» зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону; за результатами аналізу питання правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до законодавства про публічні закупівлі, встановлено порушення вимог п.п. 8 п. 20 та п. 3 Особливостей № 1178. За результатами аналізу питання правомірності внесення змін до договору встановлено порушення п. п. 3 та 19 Особливостей № 1178. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерних пропозицій, відповідності повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником; виконання замовником рішення органу оскарження, надання переможцем документів при укладенні договору про закупівлю, своєчасності укладення договору та його оприлюднення; відповідності умов договору умовам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця процедури закупівлі порушень не встановлено. Позивач заперечує у частині встановлення порушення вимоги п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону. Зазначає, що Західним офісом у висновку не вказано конкретні обставини, які б вказували на те, що зазначений замовник перелік формальних помилок, який міститься у тендерній документації замовника суперечить (порушує) вимоги Особливостей № 1178 та Закону № 922-VIII, а саме не вказує, у чому виявилось порушення замовником п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178 та п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону, які відомості не були відображені, які відомості були відображені некоректно чи спотворено. Зазначає, що законом чи Особливостями №1178 не визначено прямої вказівки на обов`язковість включення до тендерної документації точного переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 710 від 15.04.2020. Позивач не погоджується у частині обраного органом фінансового моніторингу способу усунення позивачем виявленого в ході моніторингу порушення щодо вимоги п. п. 3 та 28 Особливостей №1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону. Позивач також заперечує у частині встановлення порушення пунктів 3 та 19 Особливостей № 1178. Щодо внесення додатковою угодою № 3 від 29.09.2023 змін до договору від 20.09.2023 № 575, то зазначає, що зазначені зміни були продиктовані виправленням допущеної описки. Зокрема, при складанні тендерної документації у частині технічного завдання допущено описку у частині розміру для такої одиниці «як ковдра напіввовняна», а саме, замість розміру 140*200 см зазначено 140*20 см. Допущену у технічній специфікації (додатку № 2) описку щодо розміру ковдри напіввовняної виявлено замовником самостійно уже після підписання договору під час поставки товару та перевірки його відповідності технічній специфікації (додаток № 2 до договору від 20.09.2023 № 575), у зв`язку з чим уповноваженою особою було прийнято рішення про виправлення допущеної описки та внесення відповідних змін до договору. Згідно додаткової угоди № 3 та інших додаткових угод до договору сума договору № 575 не змінювалася. Позивач вважає, що укладення додаткової угоди № 3 до договору, згідно якої було внесено зміни до додатку № 2 у частині зміни розміру ковдри напіввовняної з розміру 140*20 см. на розмір 140*200 см, без зміни суми договору та інших технічних характеристик, є однозначним покращенням якості предмета закупівлі, яке не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що у свою чергу відповідає п.п. 3 п. 19 Особливостей № 1178 Отриманий по факту на виконання договору товар відповідає вимогам замовника, у тому числі щодо ковдри напіввовняної розміром 140*200 см. Даний розмір також підтверджений документами (декларацією відповідності і паспортами якості), які надані ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль» разом з поставкою товару. Також позивач заперечує щодо викладеного у висновку зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а саме здійснити заходити щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Ухвалою від 12.12.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 02.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає таке. Щодо порушення вимог п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону, то відповідно до вимог п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Перелік формальних помилок затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710 (далі - Наказ Мінекономрозвитку №710).4). Вказаний Перелік є вичерпним. Моніторингом встановлено, щов частині І розділу 3 тендерної документації зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а також наведено перелік (опис) формальних помилок та приклади формальний помилок. При цьому, у тендерній документації замовником зазначено формальну помилку, що не відповідає (відсутня) наказу Мінекопомрозвитку №710, а саме вказано: «можлива відсутність в документі певної інформації (відомостей) за умови, що ця інформація (відомості) повністю відображена в іншому документі (іншій частині документу,) наданому в тендерній пропозиції учасника (це не стосується проекту договору, документів інформації, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним вимогам Замовника та документів, що стосуються розрахунку ціни тендерної пропозиції, технічних вимог (за умови якщо тендерною документацією передбачено вимогу щодо надання такого документу)». Враховуючи вищенаведене, при складанні тендерної документації замовником порушено вимоги п. п. 3 та 28 Особливостей №1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону. Щодо порушення пунктів 3 та 19 Особливостей № 1178, то п. 19 Особливостей №1178 встановлено імперативну норму щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю виключно у випадках, передбачених цим пунктом Особливостей №1178. Моніторингом встановлено, що за умовами тендерної документації (п. 4.3 розділу І та п. 1 розділу III) замовника інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та документи, що вимагаються на її підтвердження, наведені у додатку №2 до тендерної документації. Разом з тим, моніторингом встановлено, що відповідно до додаткової угоди від 29.09.2023 №3 до укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі договору (договір від 20.09.2023 №575) сторони, керуючись ч. 1 ст. 651 ЦК України, домовилися внести зміни у позицію 4 додатку №2 «Технічна специфікація» договору від 20.09.2023 №575 і викласти її в наступній редакції «Ковдра напіввовняна: склад: 52% вовна, 18% бавовна, 30% синтетика; розмір: 140x200см; щільність: не менше 550г/м2». Таким чином, за умовами додаткової угоди від 29.09.2023 №3 сторонами за взаємною згодою змінено технічну характеристику (розмір) товару. Враховуючи вищенаведене, на порушення п. п. 3 та 19 Особливостей №1178 додатковою угодою від 29:09.2023 №3 внесено зміни до договору від 20.09.2023 №575 щодо предмету закупівлі (а саме технічної характеристики для ковдри напіввовняної (розміру товару) у зв`язку з виправленням технічної помилки за відсутності такої підстави зміни істотних умов договору в п. 19 Особливостей №1178, відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п. п. 10 і 13 (крім п.п. 13 п3) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, наведених у вищезгаданому пункті Особливостей №1178). Крім того, чинним законодавством, яке регулює діяльність органу державного фінансового контролю, не визначено, яке саме зобов`язання має міститись у висновках про результати проведення моніторингу процедур закупівель. Проте, з огляду на практику Верховного Суду, зобов`язання повинно бути конкретизованим. Згідно фактичних обставин цієї справи відповідач конкретизував, які заходи може здійснити замовник щодо усунення порушень, механізм усунення яких наявний, і щодо недопущення в подальшому, механізм усунення яких на відповідному етапі здійснення процедури закупівлі відсутній. Тобто, оскаржуваний висновок Держаудитслужби містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем замовнику. Водночас Закон надає замовнику право вибору, а саме: оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених попущень. Отже, висновок Західного офісу є обґрунтованим та правомірним, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ЛьвДУВС в системі електронних закупівель «ProZorro» оголошено про проведення відкритих торгів UA-2023-07-25-0011510-а щодо закупівлі домашнього текстилю: простирадло, наволочка, подушка з чохлом на блискавці, ковдра напіввовняна, покривало гобеленове, рушник вафельний (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:39510000-0: вироби домашнього текстилю).

У відкритих торгах прийняло участь ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль».

ЛьвДУВС оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-07-25-011510-а з ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль».

20.09.2023 між ЛьвДУВС (надалі - замовник) та ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль» (надалі - постачальник) укладено договір про закупівлю № 575.

Відповідно до п.п. 2.1. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: ДК21;2015-39510000-0 «Вироби домашнього текстилю» (простирадло, наволочка, подушка з чохлом на блискавці, ковдра напіввовняна, покривало гобеленове, рушник вафельний).

Західний офіс провів моніторинг процедури закупівлі № UA-2023-07-25-011510-а, здійсненої ЛьвДУВС та за результатами моніторингу склав висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 16.11.2023 (далі - Висновок моніторингу, оскаржуваний висновок).

Як зазначено у констатуючій частині висновку порушення полягали у тому, що за нормою п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону, з урахуванням цих особливостей. Проведеним моніторингом встановлено, що у ч. 1 розділу ІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника здійснено посилання на ст. 31 Закону, а саме вказано, що під час перевірки електронного підпису повинні відображатися прізвище, ім`я по батькові (або ініціали) особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа), а для учасників юридичних осіб, також найменування та код ЄДРПОУ учасника. У випадку відсутності даної інформації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим ч. 3 ст. 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, тоді як на час здійснення закупівлі за ID: UA-2023-07-25-011510-а перелік випадків, коли замовник має право відхилити тендерну пропозицію регламентовано у п. п. 44, 45, 47 Особливостей № 1178, норми ст. 31 Закону не застосовувалися. Відповідно до вимог п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Моніторингом встановлено, що в ч. 1 розділу 3 тендерної документації зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції, а також наведено перелік (опис) формальних помилок та приклади формальних помилок. При цьому у тендерній документації замовником зазначено формальну помилку, що не відповідає (відсутня) наказу Мінекономрозвитку № 710, а саме, що можлива відсутність в документі певної інформації (відомостей) за умови, що ця інформація (відомості) повністю відображена в іншому документі ) іншій частині документа) на даному в тендерній пропозиції учасника (це не стосується проєкту договору, документів та інформації, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним вимогам замовника та документів, що стосуються розрахунку ціни тендерної пропозиції, технічних вимог (за умови якщо тендерною документацією передбачено вимогу щодо надання такого документа). При складанні тендерної документації замовником порушено вимоги п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону.

Моніторингом також встановлено, що за умовами тендерної документації (п. 4.3 розділу І та п. 1 розділу ІІІ) замовника інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та документи, що вимагаються на її підтвердження наведені у додатку №2 до тендерної документації. Так, додаток № 2 до тендерної документації замовника містить інформацію стосовно найменування, технічних характеристик, кількості та підтверджуючих документів, які учасник обов`язково оприлюднює в складі своєї тендерної пропозиції. Зокрема, відповідно до вищезгаданого додатку передбачено закупівлю ковдр напіввовняних у кількості 280 штук (склад: 52% вовна, 18% бавовна, 30% синтетика; розмір: 140х20 см.; щільність: не менше 550г/м2). Крім того, за вимогами тендерної документації на підтвердження відповідності запропонованого товару (ковдра напіввовняна) якісним характеристикам учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати сертифікати/висновки відповідності, сертифікати/паспорти якості, декларація виробника (якісне посвідчення)/інші). На виконання вказаної умови тендерної документації замовника ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль» завантажено декларацію про відповідність (згідно ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006), сертифікат відповідності та паспорт якості на ковдру напіввовняну (склад: 52% вовна, 18% бавовна, 30% синтетика; розмір: 140х20см; щільність: 550г/м2). Крім того, аналогічні технічні характеристики товару, що є предметом досліджуваної процедури закупівлі, містяться у п. 4 додатку №2 «Технічна специфікація» договору від 20.09.2023 №575, укладеного замовником з переможцем процедури закупівлі UA-2023-07-25-011510 - ТОВ «ТК-Домашній Текстиль». Разом з тим, моніторингом встановлено, що відповідно до додаткової угоди від 29.09.2023 № 3 до укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі договору (договір від 20.09.2023 №575) сторони, керуючись ч. 1 ст. 651 ЦК України, домовилися внести зміни у позицію 4 додатку №2 «Технічна специфікація» договору від 20.09.2023 №575 і виклали її в наступній редакції «Ковдра напіввовняна: склад: 52% вовна, 18% бавовна, 30% синтетика; розмір: 140х200 см.; щільність: не менше 550г/м2». Таким чином, за умовами додаткової угоди від 29.09.2023 №3 сторонами за взаємною згодою змінено технічну характеристику (розмір) товару. Під час моніторингу Західним офісом через електронну систему закупівель надано замовнику запит, зокрема, про надання пояснення щодо внесення додатковою угодою від 29.09.2023 №3 до договору від 20.09.2023 №575 зміни до істотної умови договору - предмету договору. Замовником у наданій (опублікованій) на вищевказаний запит відповіді, зокрема, повідомлено, що зазначені зміни були продиктовані виправленням допущеної описки, зокрема, при складанні тендерної документації в частині технічного завдання допущено описку в частині розміру для такої одиниці товару, як «ковдра напіввовняна», а саме: замість розміру 140*200 см. зазначено 140*20 см. Крім того, у поясненні вказано, що на виконання Порядку №1082 та ч. 2 ст. 21 Закону замовником розміщено оголошення про закупівлю виробів домашнього текстилю, яке містить інформацію про назву предмету закупівлі, одним із яких є ковдра напіввовняна в кількості 280 шт. без деталізації розміру, а також даний предмет закупівлі за назвою зазначений і в тексті тендерної документації і в таблиці технічного завдання (Додаток №2), яке є складовою тендерної документації. У поясненні замовника зазначено також, що розміри ковдри, яку планується закупити, відмічені тільки в технічних характеристиках додатку № 2 тендерної документації, предметом закупівлі є саме ковдра напіввовняна, саме такий товар як зазначено у оголошенні та тендерній документації за назвою і призначенням запропоновано переможцем торгів - ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль» згідно його тендерної пропозиції та укладеного з ним договору від 20.09.2023 №575, що підтверджується специфікацією (додаток №1), а розмір ковдри відмічений тільки у технічній специфікації (додаток №2 до договору). При цьому, у поясненні замовником вказано, що технічна специфікація складена виключно з метою забезпечити дотримання учасником - переможцем торгів всіх вимог замовника щодо характеристик товару, який був предметом закупівлі та фіксує окремі характеристики всіх одиниць товару таких як склад тканини, щільність, колір і розмір, а також виробника товару та країну походження товару. У той же час, у поясненні вказано, що оскільки переможець торгів є виробником текстильних виробів, в тому числі і ковдри напіввовняної, і ним безпосередньо видані документи на якість товару, то, на думку замовника, при підготовці даних документів для участі у процедурі закупівлі, яка є предметом моніторингу, теж допущено описку в частині розміру, допущену в технічній специфікації описку щодо розміру ковдри напіввовняної, згідно опублікованого пояснення, виявлено замовником самостійно уже після підписання договору під час поставки товару та перевірки його відповідності технічній специфікації (додаток №2 до договору від 20.09.2023 №575), у зв`язку з чим уповноваженою особою прийнято рішення про виправлення допущеної описки та внесення відповідних змін до договору. Учасник ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль» при поданні тендерної пропозиції, а також укладанні договору про закупівлю, погодився із встановленими у тендерній документації замовника технічними характеристиками предмету закупівлі - ковдри напіввовняної. Враховуючи вищенаведене, на порушення п. п. 3 та 19 Особливостей №1178 додатковою угодою від 29.09.2023 №3 внесено зміни до договору від 20.09.2023 №575 щодо предмету закупівлі (а саме технічної характеристики для ковдри напіввовняної - розміру товару) у зв`язку з виправленням технічної помилки за відсутності такої підстави зміни істотних умов договору в п. 19 Особливостей №1178 (відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п. п. 10 і 13 (крім п.п. 13 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, наведених у вищезгаданому пункті Особливостей №1178).

Відтак, у висновку про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення, (порушень) законодавства; за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону; за результатами аналізу питання правомірності внесення змін до договору встановлено порушення п. п. 3 та 19 Особливостей № 1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме на усунення порушення вимог п. п. 3 та 19 Особливостей № 1178 шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім того, зобов`язав здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178 та п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону при складанні тендерної документації, а також п.п. 8 п. 20 та п. 3 Особливостей № 1178 при заповненні документів, що оприлюднюються відповідно до законодавства про публічні закупівлі.

Позивач не погоджується з оскаржуваним висновком, а тому звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд врахував наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з ч. 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу (п. 13);

- моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14);

- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п. 18);

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (п. 31);

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 32);

- Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (п. 36).

- учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (абзац перший п. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 922 закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас п. 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 2939 моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону № 922 Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами першим-другим ч. 1 ст. 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною 10 ст. 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Наказ № 552).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 922 закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (ч. 3 ст. 13 Закону № 922).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що з огляду на основні завдання Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки, зважаючи на положення Законів № 922 та № 2939, моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Одночасно з цим норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення, обставини його допущення та зазначати про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Законом України від 16.08.2022 № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 доповнено п. 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

У справі, яка розглядається, внаслідок проведеного відповідачем моніторингу закупівлі унікальний номер UA-2023-07-25-011510-а складено висновок, у якому за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення, (порушень) законодавства; за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення п. п. 3 та 28 Особливостей № 1178, а також п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону; за результатами аналізу питання правомірності внесення змін до договору встановлено порушення п. п. 3 та 19 Особливостей № 1178.

Щодо висновку відповідача про те, що за нормою п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону, з урахуванням цих особливостей. Проведеним моніторингом встановлено, що у ч. 1 розділу ІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника здійснено посилання на ст. 31 Закону, а саме вказано, що під час перевірки електронного підпису повинні відображатися прізвище, ім`я по батькові (або ініціали) особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа), а для учасників юридичних осіб, також найменування та код ЄДРПОУ учасника. У випадку відсутності даної інформації учасник вважається таким, що не відповідає встановленим абзацом першим ч. 3 ст. 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та його пропозицію буде відхилено на підставі абзацу третього п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону, тоді як на час здійснення закупівлі за ID: UA-2023-07-25-011510-а перелік випадків, коли замовник має право відхилити тендерну пропозицію регламентовано у п. п. 44, 45, 47 Особливостей № 1178, норми ст. 31 Закону не застосовувалися.

Як вже було вказано вище, особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.1.2022 № 1178 (далі Особливості № 1178).

Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.

У тендерній документації відомості, наведені у п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

У тендерній документації зазначаються:

один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Для об`єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об`єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

Єдиним висновком, який відповідач зазначив щодо цієї частини порушень, є те, що перелік випадків, коли замовник має право відхилити тендерну пропозицію регламентовано у п. п. 44, 45, 47 Особливостей № 1178. При цьому, норми ст. 31 Закону не застосовувалися. Проте, відповідач не вказав, яким чином зазначення позивачем у тендерній документації вимог чинного Закону № 922-VIII вплинуло на результати відкритих торгів.

Щодо чинності норми ст. 31 Закону № 922-VIII, то суд зазначає таке.

Суд звертає увагу сторін на те, що закон - це нормативний акт, що приймається Верховною Радою України, він має найвищу юридичну силу і застосовується на всій території держави. При цьому лише Верховна Рада України наділена компетенцією прийняття, зміни або скасування закону. Закони утворюють основу правової системи, визначають права та обов`язки громадян, регулюють питання організації державних структур, діяльності підприємств, правопорядку і т.д.

У рішенні рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 № 17-рп зазначалося, що визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Стаття 92 Конституції України визначає питання (суспільні відносини), які можуть врегульовувати винятково закони України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти:

- приймають на основі законів;

- не повинні за своїм змістом суперечити законам.

Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ч. 3 ст. 113 Конституції України).

Тож, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідач звертав увагу на те, що відповідно до п. 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.

Натомість, норми Закону № 922-VIII не є тимчасово зупиненими у спосіб, який визначений Конституцією України, не є скасованими або такими що втратили чинність або не підлягають застосуванню.

Відповідач зворотнього не довів.

Таким чином, не заперечуючи факт необхідності врахування норм Особливостей №1178, суд вважає норми Закону № 922-VIII такими, що підлягають застосуванню в загальному порядку, але з урахуванням змісту Особливостей № 1178. При цьому, у випадку, якщо норми Особливостей №1178 містять положення, що не відповідають Закону № 922-VIII, застосуванню підлягають норми наведеного закону, як норми акту вищої юридичної сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що зазначення позивачем у тендерній документації вимог, передбачених Законом № 922-VIII без зазначення пунктів, передбачених Особливостями №1178, не може бути розцінене як допущене ним в ході процедури закупівлі порушення, а тому висновок відповідача про допущене позивачем порушення у цій частині є протиправним.

Щодо висновку відповідача про те, що відповідно до вимог п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Моніторингом встановлено, що в ч. 1 розділу 3 тендерної документації зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції, а також наведено перелік (опис) формальних помилок та приклади формальних помилок. При цьому у тендерній документації замовником зазначено формальну помилку, що не відповідає (відсутня) наказу Мінекономрозвитку № 710, а саме вказано: «можлива відсутність в документі певної інформації (відомостей) за умови, що ця інформація (відомості) повністю відображена в іншому документі ) іншій частині документа) на даному в тендерній пропозиції учасника (це не стосується проєкту договору, документів та інформації, що підтверджують відповідність тендерної пропозиції Учасника технічним вимогам Замовника та документів, що стосуються розрахунку ціни тендерної пропозиції, технічних вимог (за умови якщо тендерною документацією передбачено вимогу щодо надання такого документа). При складанні тендерної документації замовником порушено вимоги п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 №715/34998, затверджено Перелік формальних помилок, якими визнаються такі випадки:

1. Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Згідно з абзацом першим ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Суд звертає увагу, що допущення формальної помилки учасником не призводить до відхилення їх тендерних пропозицій. При цьому, саме по собі зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника за своєю суттю є формальною помилкою. Крім того, зазначена інформація у тендерній документації не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення, не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі, а отже, не порушує принципів здійснення публічних закупівель, що встановлені ст. 5 Закону №922-VIII.

Щодо внесення додатковою угодою № 3 від 29.09.2023 змін до договору від 20.09.2023 № 575, то суд вказує таке.

З аналізу тексту договору від 20.09.2023 № 575 та додаткової угоди №3 від 29.09.2023 до договору вбачається, що укладення такої додаткової угоди зумовило виправлення допущеної описки. Так, при складанні тендерної документації у частині технічного завдання допущено описку у частині розміру для такої одиниці «як ковдра напіввовняна», а саме, замість розміру 140*200 см зазначено 140*20 см. Наявність описки є очевидною, оскільки така одиниця «як ковдра напіввовняна» не може мати розмір 140*20 см. Суд погоджується твердженням позивача про те, що оскільки допущену у технічній специфікації (додатку № 2) описку щодо розміру ковдри напіввовняної виявлено замовником самостійно уже після підписання договору під час поставки товару та перевірки його відповідності технічній специфікації (додаток № 2 до договору від 20.09.2023 № 575), то уповноваженою особою було прийнято рішення про виправлення допущеної описки та внесення відповідних змін до договору. суд також зазначає, що внаслідок укладення додаткової угоди № 3 сума договору № 575 від 20.09.2023 не змінилась. А отриманий по факту на виконання основного договору товар відповідає вимогам замовника, у тому числі щодо ковдри напіввовняної розміром 140*200 см. Даний розмір також підтверджений документами (декларацією відповідності і паспортами якості), які надані ТзОВ «ТК-Домашній Текстиль» разом з поставкою товару.

Щодо заперечень позивача щодо викладеного у висновку зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а саме здійснити заходити щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, то суд зазначає таке.

Відповідач в оскаржуваному висновку зазначив, що виявлені порушення підлягають усуненню, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Крім того, відповідач вказує на необхідності здійснення заходів (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог п. п. 3 та 28 Особливостей №1178 та п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII при складанні тендерної документації, а також п.п. 8 п. 20 та п. 3 Особливостей № 1178 при заповненні документів, що оприлюднюються відповідно до законодавства про публічні закупівлі. Протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

На переконання суду, викладені у п. 3 оскаржуваного висновку вимоги відповідають критерію пропорційності, спрямовані на досягнення легітимної мети та є співмірними з виявленими порушеннями.

При цьому, після оприлюднення висновку замовник має два варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд зауважує також, що чинним законодавством України встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень.

Відповідач конкретизував у вказаній частині, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст., 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 162, 244-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 16.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-07-25-011510-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (місце знаходження: вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Львівського державного університету внутрішніх справ (місце знаходження: вул. Городоцька, 26, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571995) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні рівно сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна